Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №511/3451/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3451/25

Номер провадження: 2/511/203/26

14 квітня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовної заяви.

14 жовтня 2025 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулися до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101734348813194 від 16.12.2024 року станом на 14.10.2025 року у розмірі 95032,64 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) звернувся до Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») щодо отримання банківських послуг та підписав Анкеті-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

16.12.2024 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір №ABH0CT155101734348813194, щодо надання останній кредиту в розмірі 98900,00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 15.12.2025 року) зі сплатою процентів у розмірі 85%0 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту)..

Разом з цим, відповідач належним чином не виконав умови договору, чим порушив свої зобов`язання, зокрема, не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов Договору, в результаті чого станом на 14.10.2025 року у позичальника виникла заборгованість у загальному розмірі 95032,64 грн., з яких: 615559,99 грн – загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 29497,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами; 3 975,11 грн. – загальний залишок за пенею.

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Тому просять суд задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Процесуальні дії.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.10.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.(а.с.31)

Процесуальні документи у справі.

04.12.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пінчук Вікторії В`ячеславівни надійшов відзив на позовну заяву, у яких представник просила суд у задоволенні позовних вимог АТ «А-БАНК» відмовити, обґрунтовуючи наступним.

Відповідач вважає, що доказів укладення кредитного договору між ним і позивачем матеріали справи не містять. В наданій позивачем Анкеті-Заявці відсутні будь-які посилання на зазначений позивачем кредитний договір, а Анкета-Заявка не відображає моменту укладення такого договору. Ідентифікаційні дані особи, що підписувала таку Анкету є взагалі нерозбірливими та нечитабельними.

Позивач також не долучив до позову і Умов та Правил надання банківських послуг в АТ “А-Банк”, таким чином відсутні підстави вважати, що Відповідач ініціював укладення даного кредитного договору, уклав його та погодився на всі істотні умови. Паспорт споживчого кредиту, наданий Позивачем також не містить посилань на його дату. Згідно Меморіального ордеру йому перераховані кошти на рахунок відкритий в банку позивача, проте в даному меморіальному ордер, відсутні підпис та печатка банку, а матеріали справи не містять інших належних та достовірних доказів, а саме Виписки з рахунку (банківської), довідки про відкриття банківського рахунку на ім`я Відповідача чи інших документів первинного бухгалтерського обліку. Таким чином підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позиції учасників справи.

Представник позивача АТ «А-Банк» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. (а.с. 6)

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пінчук В.В. в судове засідання не з`явилась будучи належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, однак надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечення викладені у відзиві підтримує в повному обсязі. (а.с. 54)

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») щодо отримання банківських послуг та підписав Анкеті-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». (а.с. 10)

16.12.2024 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір №ABH0CT155101734348813194, у відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору складає 98900, 00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 15.12.2025 року, терміном на 12 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85,00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0,00 грн. (а.с. 12)

16.04.2023 року позичальник підписав заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису (а.с. 10)

До кредитного договору № ABH0CT155101734348813194 позичальник підписав: паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», так паспорт споживчого кредиту було підписано позичальником ОСОБА_1 16.12.2024 року за допомогою накладення ним електронного підпису. (а.с. 11); таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка також була підписана за допомогою накладення електронного підпису відкритого ключа 16.12.2024 року (а.с. 14).

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №TR.42588590/45348/65455 від 16.12.2024 року, відповідно до якого А –Банк перерахував кредитні кошти у розмірі 98 900,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згідно договору №АВН0СЕ155101734348813194 від 16.12.2024 року. (а.с. 15).

Відповідно до п. 8 Заяви денна процента ставка становить 0,14 %;

Відповідно до п. 6 Заяви процента ставка (фіксована) – 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачується у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний день, за формулою: сума заборгованості* річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік.

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 14 Заяви кредит надається клієнту у відповідності до Тарифів, які розміщуються на веб-сайті Банку у розділі: Кредити – «Швидка готівка».

Відповідно до розділу 4 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка, відсотків річних складає 85 %; тип процентної ставки – фіксована; загальні витрати за кредитом 51883,77 грн.; орієнтовна загальна кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 150783,77 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101734348813194 від 16.12.2024 року загальна сума заборгованості у позичальника складає 95032,64 грн., з яких: 615559,99 грн – загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 29497,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами; 3 975,11 грн. – загальний залишок за пенею.

Із наданого суду розрахунку та виписки з банківського рахунку вбачається, що відповідач частково сплачував кредитні кошти зокрема: 17.01.2025 року сплачено 6838,17 грн.; 25.01.2025 року сплачено 5 759,23 грн.; 17.02.2025 року 12577,9 грн.; 17.03.2025 року сплачено 12578,81 грн.; 18.04.2025 року сплачено 12,69 грн.; 17.05.2025 року сплачено 10 000,00 грн.; 17.07.2025 року сплачено 9527,7 грн. (а.с. 15).

Факт користування кредитними коштами також підтверджується випискою по кредиту за період з 16.12.2024 року по 13.10.2025 року (а.с. 16).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже судом встановлено, що відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг позивачем та отримав Кредит у виді встановленого кредитного ліміту, однак свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконав.

Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України').

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Щодо факту укладення кредитного договору в електронній формі

Відповідно до Положення «Про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України 13.12.2019 № 151 (далі – Положення), терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях, зокрема цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;

Інші терміни в цьому Положенні використовуються в значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Законах України “Про банки і банківську діяльність”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Норми цього Положення щодо використання цифрового власноручного підпису не можна розуміти та/або застосовувати як такі, що обмежують права банків та клієнтів банків вчиняти правочини у вигляді документів у паперовій формі (змінювати, доповнювати або припиняти дію електронних документів паперовими документами чи в іншій не забороненій законодавством України формі і навпаки).

Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.

Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.

Банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог цього Положення.

Банк має право застосовувати процедури фото та/або відеофіксації, інші процедури з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису. Застосування зазначених процедур повинно здійснюватися за умови попередньо отриманої згоди клієнта.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник - відповідач користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором ОФЕРТИ.

Судом встановлено, що станом на час укладання договору, Банком - позивачем, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.

Враховуючи, що законом не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів.

Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ № 168 від 10.05.2007, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору.

Свою позицію щодо природи даних відносин та дійсності Умов і Правил, висловив Верховний Суд в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 року по справі №202/19403/13-ц, постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №265/7652/15-ц.

Аналогічні висновки містяться також і в постановах ВСУ по справах №203/7644/13-ц (61-963св18) та №2604/29253/12-ц (61-2741св18).

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідач, підписавши кредитний договір №ABH0CT155101734348813194, погодився з інформацією, а саме, що він :

- надає право та доручає АТ «А-БАНК» здійснювати дебетовий переказ коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «А-БАНК», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «А-БАНК», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком. Цим дорученням на договірне списання надаю згоду Банку для здійснення кожної платіжної операції, що буде виконана в процесі виконання доручення;

- ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua , Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Він отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення;

- він погоджєуться ь отримати примірник договору шляхом його надсилання на його електронну скриньку, а у разі відсутності такої скриньки, отримати у SMS-повідомленні у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження або для повторного отримання примірника звернутись до Банку через дистанційні канали обслуговування.

Таким чином, відповідач погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Отже наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил та паспорту споживчого кредиту.

Щодо перерахування кредитних коштів

Факт отримання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №TR.42588590/45348/65455 від 16.12.2024 року, відповідно до якого А –Банк перерахував кредитні кошти у розмірі 98 900,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згідно договору №АВН0СЕ155101734348813194 від 16.12.2024 року.

Факт укладення та користування кредитними коштами підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору № ABH0CT155101734348813194 від 16.12.2024 року відповідно до якого позичальник частково сплачував кредитні кошти зокрема: 17.01.2025 року сплачено 6838,17 грн.; 25.01.2025 року сплачено 5 759,23 грн.; 17.02.2025 року 12577,9 грн.; 17.03.2025 року сплачено 12578,81 грн.; 18.04.2025 року сплачено 12,69 грн.; 17.05.2025 року сплачено 10 000,00 грн.; 17.07.2025 року сплачено 9527,7 грн. (а.с. 15).

Щодо вимоги АТ «А-БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 пені суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин відповідач ОСОБА_1 звільнений від обов`язку сплати пені у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 нарахованої пені у розмірі 3975,11 грн., а тому відмовляє у їх задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Таким чином, з відповідача на користь АТ "А-БАНК" підлягає стягненню заборгованість за Договором № ABH0CT155101734348813194 від 16.12.2024 року станом на 14.10.2025 у загальному розмірі 91057,53 грн., з яких: 615559,99 грн – загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 29497,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду (справа №127/15672/16-ц) в постанові від 08 листопада 2019 року зазначила, що для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пункт перший частини другої вказаної статті ЦПК України визначає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.4,18,76-81, 141, 247,259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, вул. Батумська, 11 м. Дніпро, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101734348813194 від 16.12.2024 року станом на 14.10.2025 року в розмірі загальному розмірі 91057,53 гривень (дев`яносто одна тисяча п`ятдесят сім гривень п`ятдесят три копійки) з яких: 61 559,99 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 29497,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А; код ЄДРПОУ 41346335) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422, 40 грн. (Дві тисячі чотириста двадцять дві грн сорок коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею - 17.04.2026 року.

Суддя Ж. В. Теренчук