Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №521/3385/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/3385/26

1-кп/521/1448/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Одеса Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з секретарем – ОСОБА_2 ,,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі угоду про визнання винуватості за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163490000056 від 15.01.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, працюючого заступником директора департаменту інформаційних технологій ТОВ «Аптека Гаєвського», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та підписана сторонами угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163490000056 від 15.01.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Згідно обвинувального акту вбачається, що у невстановленому місці та у невстановлений час, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

З метою реалізації власного злочинного умислу, діючи умисно, ОСОБА_5 , при невстановлених обставинах та у невстановлений час, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи з порушенням вимог ст. 36 Закону України «Про медіа» - «Обмеження щодо змісту інформації», на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео, відповідно до якого забороняється поширювати: «порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дій (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, використовуючи підключений до мережі Інтернет через невстановлений досудовим розслідуванням пристрій здійснив завантаження на твердотілі накопичувачі фірми «ADATA» модель: «ALEG-700-256GCS» с.н. «2N392LADG9CE» та фірми «TOSHIBA», модель: «DTO1ACA05O», с.н.: «97LVHT2BSX13» за допомогою програмного забезпечення з мережі Інтернет здійснив завантаження 8 файлів, які мають порнографічний характер та належать до дитячої порнографії, тим самим ОСОБА_5 умисно придбав та умисно почав зберігати дитячу порнографію до 05.12.2025 року включно, без мети збуту чи розповсюдження.

Так, 05 грудня 2025 року, з 12:31 годин до 13:48 годин, співробітниками Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено твердотілі накопичувачі фірми «ADATA» модель: «ALEG-700-256GCS», с.н.: «2N392LADG9CE» та фірми «TOSHIBA», модель: «DTO1ACA050», с.н.: «97LVHT2BSX13», які використовувались ОСОБА_5 для завантаження за допомогою програмного забезпечення з мережі Інтернет та зберігання 8 файлів, які відносяться до творів порнографічного характеру та містять дитячу порнографію, тим самим ОСОБА_5 умисно придбав та умисно зберігав дитячу порнографію без мети збуту чи розповсюдження.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 301-1 КК України, а саме як умисне придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

27.02.2026 року між прокурором Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні (зі сторони обвинувачення) та підозрюваним/обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні – ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 (зі сторони захисту), в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення (підозри), фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації кримінального правопорушення та всіх істотних для даного кримінального провадження обставин. Зі змісту угоди вбачається, що обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України при укладенні угоди та зобов`язався це зробити у судовому засіданні, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.

Також, сторонами угоди узгоджено міру покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, а саме сторони врахували обставини, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), а також відомості, що характеризують особу-обвинуваченого та дійшли до згоди щодо можливості призначення ОСОБА_5 покарання в межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 301-1 КК України, а саме основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною зі зберіганням, розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції через мережу Інтернет, а також з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи на строк 1 (один) рік та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зі змісту угоди також вбачається, що обвинуваченому (підозрюваному) роз`яснено усі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Угода підписана обвинуваченим (підозрюваним), його захисником та прокурором.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду на визначених умовах, зазначив, що угода укладена добровільно, надала матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 301-1 КК України, за викладених в обвинувальному акті та угоді обставин. Кваліфікацію своїх дій не оспорює, у вчиненому розкаюється та наголошує, що його позиція добровільна, отже просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання, а також зобов`язується сплатити на користь держави витрати на залучення експертів в рамках даного кримінального провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та зміст угоди, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим.

Відповідно до положень ст. 474 КПК України - якщо угода досягнута під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою надсилається до суду та розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків чи злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що відповідно до приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України є тяжким злочином.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 та те, що внаслідок його вчинення завдана шкода лише державним інтересам, потерпілих у даному провадженні не має, суд вважає, що прокурором дотримані вимоги щодо підстав та обставин для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст дослідженої угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при цьому вимоги ст. 52 КПК України також дотримано.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін судового провадження, суд переконався, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, наслідки її не виконання, а також узгоджену міру покарання, яка буде до нього застосована у разі затвердження угоди судом.

При вирішені питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З врахуванням викладеного, зокрема те, що ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину у вчиненому, а обставини кримінального правопорушення ніким не оспорювались та не оспорюються, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 301-1 КК України як умисне придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, відповідає пред`явленому обвинуваченню.

При цьому слід зауважити, що оцінка доказів по кримінальному провадженню судом не надавалась, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому главою 35 КПК України, кримінальне провадження на підставі угод.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, судом встановлено, що: ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одесі; є громадянином України; має середню освіту; неодружений, дітей не має; без інвалідності, є осудною особою, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; працездатний та працює; має зареєстроване та постійне місце проживання на території м. Одеси; за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно; повністю та беззаперечно визнає себе винним у вчиненому; вперше притягується до кримінальної відповідальності; має обставини, що пом`якшують його покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та не має обставин, що обтяжують покарання.

Отже, з огляду на викладене, суд погоджується з тим, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, вважає узгоджене сторонами покарання за своїм видом, розміром та способом виконання відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, забезпечить досягнення мети його застосування.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України, угода не порушує права, свободи чи інтереси сторін, з врахуванням, що передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета кримінального покарання в такому випадку буде досягнута, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди та призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами угоди міри покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 25.12.2025 року – скасувати.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо, зокрема, інше майно було використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи положення п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна, за допомогою якого було вчинено злочин, а саме до двох твердотілих накопичувачів фірми «ADATA» модель: «ALEG-700-256GCS», с.н.: «2N392LADG9CE» та фірми «TOSHIBA», модель: «DTO1ACA050», с.н.: «97LVHT2BSX13».

Документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Цивільний позов у даному кримінально провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався, враховуючи призначений вид покарання, спосіб його відбуття та особу винного, суд вважає, що підстав для обрання відносно нього будь якого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили не має.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 472, 474-476 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026163490000056 від 15.01.2026 року за ч. 1 ст. 301-1 КК України 27 лютого 2026 року між прокурором Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні (зі сторони обвинувачення) та підозрюваним/обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , за участю його захисника – адвоката ОСОБА_4 (зі сторони захисту).

Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною зі зберіганням, розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції через мережу Інтернет, а також з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 90 078 (дев`яносто тисяч сімдесят вісім) гривень 10 (десять) копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 25.12.2025 року – скасувати.

Речові докази, відповідно до постанови слідчого від 05.12.2025 року, 07.01.2026 року, 27.03.2026 року, а саме:

- оптичний носій інформації с/н МАР633DG30010370, який опечатано до паперового конверту та оптичний носій інформації с/н МАР633DG3001012, який опечатано до паперового конверту – зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026163490000056 від 15.01.2026 року;

- жорсткий диск марки «ADATA», S/N: 2N392LADG9CE, об?ємом 256 GB, та жорсткий диск марки «TOSHIBA», S/N: 97LVHT2BSX13, об?ємом 500 GB -на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, конфіскувати у власність держави.

- жорсткий диск марки «HP», S/N: HASA34120201951, об?ємом 500 GB; жорсткий диск марки «Kingston», S/N:50026B727101A329, об?ємом 240 GB; жорсткий диск марки «TOSHIBA», S/N:76T7YB7HSX13, об?ємом 500 GB; жорсткий диск марки «TOSHIBA», S/N:37HY1RLBSX13, об?ємом 500 GB; мобільний телефон блакитного кольору марки «Motorola» моделі «Edge 40 neo», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 (вказані речі та предмети були вилучені у гр. ОСОБА_5 ) – повернути власнику за належністю або уповноваженій ним особі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляцій, які можуть бути подані з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1