Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №211/11916/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/533/26 Справа № 211/11916/25 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 23.09.2025 року об 20-45 годині, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 21-ї Бригади Національної гвардії, 1, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду для визначення стану сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Зафіксовано на БК.

На вказане рішення захисником Морозовим В.Ю. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Вказує, що відсутній факт керування ОСОБА_2 та не зафіксовано його автомобіля на відеозаписі. Працівники поліції не зупиняли транспортний засіб Кравченка, оскільки він стояв біля під`їзда з вимкнутим двигуном. Працівники поліції вчиняли психологічний тиск на ОСОБА_2 , з метою відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Працівники поліції не надали для ознайомлення свої посвідчення та не роз`яснювали ОСОБА_2 його права. Зазначає, що порушено порядок на огляду на стан сп`яніння.

Крім того, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропустив строк, у зв`язку з підписанням договору з ОСОБА_2 30.12.2025 року, цього ж дня була подана апеляційна скарга.

Перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Так відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 уклав договір з захисником лише 30.12.2025 року, оскільки в суді першої інстанції не зміг реалізувати свого права на захист. Захисником Морозовим В.Ю. після укладання договору апеляційна скарга подана в цей же день.

За таких обставин, клопотання захисника Морозова В.Ю., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі, що на думку поліцейських та суду свідчить про порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, дані висновки є передчасними.

Відповідальність за ст. 130 КУпАП передбачається за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Чинне законодавство, зокрема, правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції визнав, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан сп`яніння, направленням на огляд, рапортом поліцейського, довідкою адмінпрактики.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до відеозапису, який наданий як доказ вини Кравченка, взагалі не зафіксований факт зупинки транспортного засобу та відповідно факт керування останнім транспортним засобом Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , що є обов`язковою складовою інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На відеозаписі зафіксований лише факт спілкування Кравченка із поліцейськими, під час якого останній заперечував факт керування ним транспортним засобом.

Протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами не може бути достатнім для доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, з наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б доводили факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Морозову В.Ю., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Морозова В.В., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя