Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №204/6909/18 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №204/6909/18

Суддя: Петешенкова М. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2248/26 Справа № 204/6909/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк»

на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 28 жовтня 2025 року про закриття провадження у справі, у складі судді Федоріщева С.С.

у справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 28 жовтня 2025 року провадження у справі за заявою АТ «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вже існує ухвала суду, яка набрала законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому наявні підстави для закриття провадження у розумінні положень пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі, оскільки провадження у цій справі закінчено ухваленням рішення суду від 08 квітня 2019 року, а звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відноситься до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням рішення суду, яке має розглядатися в передбаченому законом порядку. Суд не застосував у даній справі висновки Верховного Суду, викладені в аналогічних правовідносинах.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам судове рішення не відповідає, з огляду на таке.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що вже існує ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2025 року у справі №204/6909/18 за заявою АТ «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та заміну стягувача на його правонаступника, яка набрала законної сили, постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому наявні підстави для закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають нормам права, які підлягають застосуванню, з огляду на таке.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Розділ VI ЦПК України регулює розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), і розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень.

Стаття 258 ЦПК України визначає, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно із вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Отже, ухвала суду про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, не є ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 ЦПК України.

Така ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Разом з тим, розділ VI ЦПК України, яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття, відмови у відкритті, закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.

Заява (подання державного, приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.

Таким чином, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.

Вказане узгоджується із правовими висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24).

Отже, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, АТ «Сенс Банк» звернулося до суду саме з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень, а тому відсутні підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України у даному випадку та як наслідок відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини п`ятої статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та помилково закрив провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що закриття провадження у справі з підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

Суд першої інстанції не врахував дані обставини і вищезазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Відповідно до частини шостої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задовольнити.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 28 жовтня 2025 року -скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 07 квітня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua