Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №495/6113/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6113/25

Номер провадження 3/495/2067/2025

17 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли відБілгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

11.08.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №415675 від 07.08.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення із таким формулюванням: 07.08.2025 о 19:00 год. в місті Білгород-Дністровський, по вулиці Південна, керував мопедом марки «Ямаха» без мотошолома, під час перевірки документів встановлено, що водій з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що супроводжувалось запахом алкоголю с порожнина рота, від проходження огляду на визнання стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився на бодікамеру 038039, чим порушив в вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

28.10.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Хрипко М.Ю. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження законності зупинки транспортного засобу, що є підставою для визнання протиправними усіх подальших дій працівників поліції та закриття провадження у справі. Згідно відеозапису ОСОБА_1 не зупиняли і момент зупинки не зафіксований так само, як і не вбачається, що поліцейський вказав та визначив причину зупинки. Необхідно зазначити, що до матеріалів справи не додано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, яким повинен був проведений огляд на сп`яніння: за допомогою DRAGER ALCOTEST 6820 ARLS-0459 або DRAGER 0672, а тому виникає сумнів у достовірності даних вказаного засобу вимірювальної техніки і чи взагалі міг бути визначений стан сп`яніння за ним, з урахуванням тих маніпулятивних пропозицій пройти огляд на стан сп`яніння, які були заявлені поліцейським. Також, на підтвердження обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи органом поліції долучено відеозапис, про який також зазначено у протоколі, однак на відеозаписі не зафіксовано та з нього не вбачається, що ОСОБА_1 , 07.08.2025 19:00 годин в м. Білгород-Дністровський, вулиця Південна керував мопедом Ямаха з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тобто, у підтвердження події, а саме керування з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, є лише твердження поліцейського наведені у протоколі і більше нічого. З відеозапису не вбачається взагалі будь-яких порушень у поведінці ОСОБА_1 , більш того поведінка була адекватною, порушення мови або рухів з відео не вбачається, свідків не було, від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейський фактично його відмовив , а пройти огляд в медичному закладі, поліцейський навіть не спробував запропонувати. З урахуванням вказаних обставин вбачається, що матеріали справи взагалі не доводять тверджень поліцейського і не підтверджують наявність всіх елементів складу адміністративного правопорушення.Слід зауважити, що у порушення вимог Інструкції №1026 відеозапис, не був здійснений з моменту початку виконання поліцейським службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції безперервно до його завершення та містить неповну та вибіркову інформацію, що не підтверджує обставини викладені у Протоколі. Більш того, вказаний відеозапис не містить ознак того, що його було здійснено за допомогою саме відео реєстратора, навпаки вбачається, що можливо його зроблено на якийсь інший пристрій - мобільний телефон. Як вбачається із матеріалів справи та наданих відеозаписів, ОСОБА_1 , на пропозицію поліцейських пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер не погодився, водночас, поліцейські, не роз`яснивши та не обґрунтувавши свої вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння, всуперечвимогам ст.266 КУпАП не ОСОБА_2 пройти саме медичний огляд у медичному закладі, натомість склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що не відповідає дійсності, оскільки водію не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі. Жодних свідків поліцейськими до зазначених подій, залучено не було, вони не були а ні під час зупинки ОСОБА_1 , а ні під час його огляду, відмови від огляду, а ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення в яких провину заперечив та при винесенні постанови просив врахувати раніше подане клопотання про закриття провадження, у зв`язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення.

Всебічно дослідивши матеріали справи, доводи сторони захисту викладені в клопотанні про закриття провадження, приходжу до таких висновків.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення – це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу у чинній на час вчинення правопорушення редакції передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до санкції вказаної норми, за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту ПДР є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 23 Кодексу метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вина правопорушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №415675 від 07.08.2025; рапортом; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.08.2025; довідкою.

Аналіз досліджених під час судового розгляду докази в їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Окрім того, у судовому засіданні досліджено доказ – відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відеореєстратора із службового автомобіля, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 мопедом відомості про який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. На відео також зафіксовано розмову ОСОБА_1 з працівниками поліції,також зафіксована його добровільна відмова від проходження огляду на визнання стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер».

Суд звертає увагу, підстави вважати чи перебуває особа у стані сп`яніння відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд, а сама по собі незгода водія з виявленими у нього ознаками сп`яніння не звільняє його від відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР.

Також, на відео з нагрудної камери поліцейського вбачається, що в ході розмови з ОСОБА_1 працівник поліції представився та повідомив останньому причини його зупинки, а тому твердження у наданих ним поясненнях, повністю спростовані.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції при складанні протоколу, оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять, а отже суб`єктивні твердження ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Твердження адвоката у клопотанні, щодо того що працівниками патрульної поліції не роз`яснено йому прав не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, який містить особистий підпис останнього у відповідній графі.

Між тим, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладеного та особу правопорушника, характер протиправного діяння, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 26, 33, 40-1, 130, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн ) на користь держави, зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Згідно ст. 307 КУпАП – штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП – у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Суддя С.В. Гелла