Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №608/605/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/605/25Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н. З.

Провадження № 22-ц/817/210/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуюча Хома М.В.

суддів Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар Дідух М.Є.

з участю представників сторін

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Манорик Галина Григорівна, на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2025 року, постановлене суддею Коломієць Н.З. у справі №608/605/25 за позовом Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року Білобожницька сільська рада Чортківського району Тернопільської області як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх та неповнолітніх дітей звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначено, що на обліку в службі у справах дітей Білобожницької сільської ради відповідно до розпорядження сільського голови від 10 лютого 2025 року №12-од "Про взяття на облік дитини, яка опинилась в складних життєвих обставинах" перебуває малолітня дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір”ю якої є відповідачка ОСОБА_1 .

Службою у справах дітей Білобожницької сільської ради 04 лютого 2025 року було здійснено обстеження умов проживання дитини - ОСОБА_2 2018 р.н., під час якого виявлено, що дитина перебуває у помешканні, яке не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та створює небезпеку для життя і здоров`я. Дитина не асоційована, брудна, нерозчесана, на горщик не вміє сідати, розвиток не відповідає віку.

Комісією у складі начальника служби у справах дітей, старости села та працівників поліції було проведено оцінку рівня небезпеки дитини та встановлено, що середовище проживання дитини є небезпечним, тому було прийнято рішення негайно відібрати ОСОБА_2 2018 р.н. та передано її в КУТОР Тернопільських обласний центр соціально-психологічної допомоги "Родинний затишок".

У ОСОБА_1 є ще інші неповнолітні та малолітні діти, а саме:

- ОСОБА_3 , 2017 року народження;

- ОСОБА_7 , 2014 року народження;

- ОСОБА_5 , 2009 року народження;

- ОСОБА_6 , 2008 року народження.

Запис про батька у свідоцтвах про народження дітей внесено зі слів матері.

В період з 19 липня 2018 року по 31 січня 2023 року зазначені четверо дітей відповідачки проживали в БО "Дім милосердя" м. Чорткова, з 31 січня 2023 року діти за заявою матері - ОСОБА_1 влаштовані в КУТОР Тернопільських обласний центр соціально-психологічної допомоги "Родинний затишок", перебувають там на повному державному утриманні, перебувають на індивідуальній формі навчання (з вересня 2023 року ОСОБА_6 2008 р.н. не проживає у "Родинному затишку). За час перебування дітей у вказаних закладах мати рідко навідувалась до дітей, не приділяла їм уваги, лише інколи забирала на вихідні старшу дівчинку ОСОБА_6 .

ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за час перебування у зазначених закладах встановлено інвалідність, а по ОСОБА_3 триває процедура встановлення інвалідності.

Розпорядженням сільського голови Білобожницької сільської ради від 26 лютого 2025 року №19-од "Про взяття на облік дітей, які опинилась в складних життєвих обставинах" ОСОБА_3 , 2017 р.н., ОСОБА_9 , 2014 р.н., ОСОБА_5 , 2009 р.н., ОСОБА_6 2008 р.н. взято на облік як дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Крім цього, рішенням Чортківського районного суду від 3 вересня 2018 року (справа №608/1468/18) ОСОБА_1 позбавлення батьківських відносно ще однієї дитини — ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матір дітей — відповідачка ОСОБА_1 не працевлаштована, у шлюбі не перебуває, проживає разом із співмешканцем ОСОБА_11 , 1968 р.н., отримує державну допомогу малозабезпеченим сім`ям та державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, також отримала грошову допомогу "Тепла зима".

Однак, ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов”язків по вихованню дітей, не піклується про їх здоров”я, фізичний та духовний розвиток, не забезпечує матеріально, а тому позивач просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2частини всіх видів її заробітку.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2025 року позов задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї другої частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 березня 2025 року до досягнення кожною дитиною повноліття.

Зобов`язано Білобожницьку сільську раду Чортківського району Тернопільської області відкрити особисті рахунки дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні Державного ощадного банку України в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду для перерахування аліментів.

В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 - адвокат Манорик Г.Г. просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Посилається на відсутність передбачених законом підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки не доведено її винну поведінку чи свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Звертає увагу, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише за наявності достатніх доказів неможливості зміни поведінки батьків. Посилається на положення Конституції України та Конвенції про права дитини щодо необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини та недопущення безпідставного розлучення з батьками.

У відзиві Білобожницька сільська рада просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказують, що відповідачка систематично не виконувала свої обов`язки щодо виховання дітей, не забезпечувала дітей належним харчуванням, лікуванням, освітою та належними умовами проживання, а також не проявляла належного інтересу до їх життя і розвитку.

Звертають увагу суду, що діти перебували у складних життєвих обставинах, зазнавали неналежного догляду, проживали в антисанітарних умовах, а частина з них має проблеми зі здоров`ям, встановлені групи інвалідності та потребують особливого піклування. Зазначають, що за період проживання дітей в КУТОР Тернопільських обласний центр соціально-психологічної допомоги "Родинний затишок" мати до дітей не навідується, фінансової допомоги не надає, хоч і є отримувачем соціальних допомог на дітей з інвалідністю.

Крім цього вважають, що факти жорстокого поводження з дітьми та тривалого перебування дітей у соціальних закладах, не вжиття відповідачкою заходів для зміни ставлення до дітей та для повернення дітей в сім`ю свідчить про небажання матері змінювати поведінку у відношенні до дітей.

Посилаються та ну обставину, що відповідачка позбавлена батьківських прав щодо однієї дитини, свідчить про системний характер її поведінки. Надані у справі докази в сукупності підтверджують свідоме нехтування нею батьківськими обов`язками.

У судовому засіданні 23 березня 2026 року ОСОБА_1 просила не позбавляти її батьківських прав.

Після оголошеної у судовому засіданні перерви у судове засідання 2 квітня 2026 року ОСОБА_1 не з”явилася та не повідомила суд про причину неявки, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представниці — адвоката Манорик Г.Г., які апеляційну скаргу підтримали, представниці Білобожницької сільської ради - адвоката Суп М.Б., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов”язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти, що свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків діти були ізольовані, відлюдькуваті, асоціальні та непристосовані до зовнішнього світу, за таких обставин є доцільним застосування крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківські обов`язки – позбавлення батьківських прав.

Рішення суду переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги — в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому в іншій частині позовних вимог (стягнення аліментів) апеляційним судом не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Обставини справи.

Станом на час звернення з позовом та вирішення справи судом першої інстанції ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх та неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_6 досягла повноліття.

Реєстрація народження усіх дітей проведена відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України за заявою матері ОСОБА_1 , що стверджується інформацією Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області №40/35.16.1-07.5 від 20 лютого 2025 року.

Крім цього, ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_7 народила сина ОСОБА_10 .

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2018 року у справі №608/1468/18 ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_10 , 2016 року народження.

ОСОБА_1 не працевлаштована, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, проживає та зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою №34 від 05.02.2025 Палашівського старостинського округу, проживає разом з співмешканцем - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На обліку в наркологічному кабінеті Чортківської міської поліклініки ОСОБА_1 не перебуває, що підтверджується довідкою КНП “Чортківська ЦМЛ” ЧМР від 26.05.2025 року №143.

З довідки КНП “Чортківська ЦМЛ” ЧМР №293 від 26.05.2025 року вбачається, що на обліку у психіатра ОСОБА_1 не знаходиться. Психічно здорова (примітивна особистість), IQ приблизно 80.

ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року до 28 лютого 2025 року отримувала державну соціальну допомогу, призначену як малозабезпеченій сім`ї та особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Загальна сума доходу становить 475 313,41 грн, що підтверджується довідкою про отримання допомоги №56 від 18 лютого 2025 року, виданою Управлінням соціального захисту населення РДА в Тернопільській області.

Крім цього, у грудні 2024 року ОСОБА_1 отримала державну допомогу на дітей з малозабезпеченої сім`ї в розмірі 32 500 гривень, що підтверджується довідкою №57 від 18 лютого 2025 року, виданою Управлінням соціального захисту населення РДА в Тернопільській області.

Діти ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не проживають разом з матір”ю з 19 липня 2018 року.

Так, з 19 липня 2018 року по 31 січня 2023 року ці діти проживали в БО «Дім милосердя» в м. Чорткові, а з 31 січня 2023 року за заявою ОСОБА_1 влаштовані в КУТОР Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родинний затишок» міста Чорткова.

За час перебування дітей у «Родинному затишку» двом з них: ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за станом здоров`я встановлено інвалідність. Щодо ОСОБА_3 - триває процедура встановлення інвалідності.

ОСОБА_4 , 2014 р.н. має захворювання синдром ОСОБА_12 , затримка психомовного та статокінетичного розвитку. ОСОБА_5 , 2009 р.н., має захворювання — розумова відсталість (глибока дебільність), с-м емоційно-вольової нестійкості, ЗНМ ІІ рівня, дисплазія, енурез, часті прояви. ОСОБА_3 має захворювання — синдром ОСОБА_12 , розлад психомоторного розвитку, моторна алалія, дизартрія, килоподібна деформація грудної клітки.

Вищезазначені діагнози дітей, їх фізичний та психічний стан підтверджуються наявними у матеріалах справи довідками Чортківської міської лікарні, Висновками ЛКК, Висновками про психолого-педагогічну оцінку розвитку дітей, виписками із медичної карти стаціонарного хворого, заключеннями за результатами психологічного обстеження, індивідуальними програмами реабілітації інвалідів, епікризами.

Як вбачається з письмових повідомлень БО “Дім милосердя”, неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 проживали в «Домі милосердя» з 17 червня 2018 року. Діти потрапили у заклад після того, як ОСОБА_1 нанесла тілесні ушкодження сину ОСОБА_15 , 2016 року народження та дитина потрапила в реанімаційне відділення Тернопільської обласної лікарні, а мати була затримана працівниками поліції, діти залишились вдома без нагляду дорослих. Діти поступили налякані, кричали, тряслися, були не адаптовані до зовнішнього світу, брудні, голодні. Дітям екстрено була надана медична та психологічна допомога. ОСОБА_16 на той момент було 8 місяців та він був у важкому стані (повний параліч, викривлення грудної клітини, астенічні напади), дитина була в нерухомому стані, без реакцій, шансів на життя не було. ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 навчалися в Заліщицькій школі-інтернаті. Дівчат доставили в БО «Дім милосердя» з коростою та педикульозом. Пізніше в дітей було виявлено ряд фізичних та психічних патологій. За чотири роки перебування у закладі ОСОБА_20 почав розвиватися, рухатися, ходити, адаптувався в оточенні. ОСОБА_19 з синдромом ОСОБА_12 значно покращила емоційно-вольову сферу, перебуває на індивідуальному навчанні. За час перебування у закладі ОСОБА_18 були привиті навики по самообслуговуванню, навчили користуватись засобами гігієни, навчається за індивідуальною програмою, є помітний результат, з дитиною займається дефектолог, логопед, психолог, реабілітолог. За весь час перебування дітей у закладі мати дітей рідко відвідувала, була в нетверезому стані. Персонал закладу неодноразово просив матір доглядати за дітьми, однак, коли вона з`являлася у закладі, то випивала мурашиний спирт, який був призначений для ін`єкцій. Всі витрати по лікуванні дітей взяв на себе заклад.

ОСОБА_6 навчається в ДНЗ «Чортківське ВПУ» на повному державному забезпеченні. Протягом навчання показала середній рівень знань. Дисциплінована, спокійна, пасивно відноситься до позаурочних заходів. Часто запізнюється на уроки, оскільки в гуртожитку закладу не живе, а кожен день приїздить з села.

З відповіді на запит, наданої дирекцією Чортківського державного вищого професійного училища від 26 лютого 2025 року вбачається, що мати ОСОБА_6 - ОСОБА_1 зрідка цікавиться навчальним процесом та учнівським життям своєї доньки, неохоче встановлює контакт з керівниками групи, де навчається її донька. Вся робота щодо адаптації учениці в новому середовищі, вивченні проблем, з якими стикається учениця, проводилась класним керівником, майстром виробничого навчання спільно із соціальним педагогом та практичним психологом.

4 лютого 2025 року службою у справах дітей Білобожницької сільської ради за місцем проживання ОСОБА_1 у с.Криволуки Чортківського району була виявлена дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка перебувала вдома одна, закрита в будинку, стояла гола на підвіконні та головою билась до вікна. Поліцейський офіцер громади та староста села знайшли маму та привезли її до будинку. Помешкання не відповідало санітарно-гігієнічним нормам, дитина перебувала в небезпечних для життя та здоров”я умовах (в кімнаті брудно, сморід, в стінах видерті діри, на вікнах немає тюлі, штор, ліжка, лише збиті до купи дошки, матраци з одних пружин, ковдри брудні лежали на підлозі, в коридорі підлоги немає, купи розкиданого щебеню, брудні двері). Дівчинка не асоційована, протягом того часу, що проводилось обстеження, вигукнула кілька слів, постійно кричить, агресивна, одягатись не хотіла, брудна, не розчесана, ступні ніг брудні, на горщик не вміє сідати, її розвиток не відповідає віку.

Наведене підтверджується висновком органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Білобожницької сільської ради Чортківського району №12 від 18.03.2025 року про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

04 лютого 2025 року було проведено оцінку рівня безпеки дитини , за результатами якої складено відповідний акт та встановлено небезпечний рівень безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема негативні умови для проживання та виховання дитини, приниження гідності, нехтування щодо піклування про здоров`я, фізичний духовний та моральний розвиток дитини.

За результатами первинного обстеження ОСОБА_2 було встановлено наступне: дитина перебувала в стані крайньої занедбаності, без одягу, проживала ізольовано, житлові умови - антисанітарні, небезпечні для життя і здоров`я. Особливості розвитку та поведінки: відсутність сформованого мовлення, імітація поведінки тварин, пересування на чотирьох кінцівках, відсутність базових навичок, вживання їжі руками, безконтрольна харчова поведінка.

Рішенням №1 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білобожницької сільської ради від 06 лютого 2025 року вирішено негайно відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від її матері ОСОБА_1 , вжити заходів щодо влаштування малолітньої дитини до КУТОР Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги "Родинний затишок".

Дівчинка тимчасово влаштована в м. Чортків КУТОР Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родинний затишок».

З повідомлення КУТОР ТОЦ СПД «Родинний затишок» №53 від 03 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , 2018 року народження, була вилучена від матері у зв`язку з загрозою її життю та здоров`ю. Дитина поступила в заклад в занедбаному стані, кричала та видавала окремі звуки та слова. Дитина мала відставання у розвитку. Імітувала поведінку кошеняти. Дитина самостійно не їла, не пережовувала тверду їжу, жбурляла предмети, вночі не спала, кричала, завдавала собі тілесних ушкоджень, розривала обличчя, била себе по руках, виривала собі волосся. За час перебування у закладі дитина стала спокійна, реагує на прохання дорослих. З дітьми поки що не комунікує, але сама грається з ляльками. Почала встановлювати контакт з працівниками закладу: сідає на коліна, дозволяє себе розчісувати, одягати. Мати дитини не телефонувала, фінансової та моральної підтримки не надавала. Приїжджала один раз, 05.02.2025, на декілька хвилин, однак, з донькою не спілкувалась.

З моменту влаштування до центру спостерігається позитивна динаміка в розвитку ОСОБА_2 , сформовано первинні мовленнєві навички, покращилась соціальна взаємодія спілкування з дітьми, дитина опановує навички самообслуговування.

Допитані в якості свідків у суді апеляційної інстанції ОСОБА_21 (директор БО «Дім милосердя») та ОСОБА_22 (директор КУТОР Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родинний затишок» міста Чорткова) повністю підтвердили пояснення, викладені у раніше наданих суду першої інстанції письмових повідомленнях БО «Дім милосердя», та КУТОР ТОЦ СПД «Родиннй затишок» та додатково пояснили, що за весь період перебування дітей у вказаних закладах з 2018 року ОСОБА_1 не надавала жодних коштів на утримання дітей та їх лікування, навідувалася до них вкрай рідко, всього декілька разів за весь період, приносила дітям солодощі. Іноді у разі потреби госпіталізації дітей до лікувальних закладів адміністрація БО «Дім милосердя» та КУТОР Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родинний затишок» ініціювали розшук ОСОБА_1 , оскільки без неї неможливо було дітей госпіталізувати, однак у лікувальних закладах вона поводила себе неналежним чином, неадекватно, у зв”язку з чим працівники лікарні просили свідків вжити заходів до неї. З початком повномасштабного вторгнення росії всі діти з благодійного закладу, в тому числі і діти ОСОБА_1 разом із нею, разом із персоналом за кошти благодійних організацій були евакуйовані до Італії. Однак, ОСОБА_1 спричинила там пожежу, внаслідок якої згорів будинок, після чого всі були повернуті до України, зокрема, до БО «Дім милосердя» у м.Чорткові.

Розпорядженнями сільського голови Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 10 лютого 2025 року №12-од та 26 лютого 2025 року № 19-од ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як дітей, що опинились в складних життєвих обставинах.

Рішенням виконавчого комітету Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області №46 від 18 березня 2025 року вирішено звернутися до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом про позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно ї дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою Чортківського районного суду від 12 березня 2025 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП України (справа №608/340/25) за ухилення від виконання батьківських обов”язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2018 р.н.

Вироком Чортківського районного суду від 11 лютого 2026 року (справа №608/931/25) ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а саме — шляхом обману незаконно заволоділа грошовими коштами, які їй нараховано та виплачено як державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім”ям за період з 01.01.2023 по 28.02.2025 року.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини)).

Стаття 9 Конвенція про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частини друга та третя статті 51 Конституції України).

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III) забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

У частині першій статті 8 Закону № 2402-III передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону № 2402-III виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, повагу до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (частини друга та третя статті 150 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частини перша, друга та четверта статті 155 СК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (частина перша статті 165 СК України).

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (частини перша та четверта статті 169 СК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року в справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Судова практика в цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Верховний Суд в оцінці обставин справи керується тим, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 361/2014/22).

При вирішенні справ про позбавлення батьківських прав суди мають здійснювати поглиблене дослідження всієї сімейної ситуації та цілого ряду факторів, зокрема фактичного, емоційного, психологічного, матеріального та медичного характеру, надавати збалансовану і розумну оцінку відповідним інтересам кожної особи при прийнятті найкращого для дитини рішення. Суди встановлюють справедливий баланс між різними конкуруючими правами та інтересами, забезпечуючи процесуальну справедливість усього процесу.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам свідомого тривалого нехтування ОСОБА_1 своїми батьківськими обов`язками щодо малолітніх та неповнолітніх дітей, що є достатньою підставою для застосування щодо неї крайнього заходу - позбавлення батьківських прав.

Так, усі діти мають суттєві проблеми із фізичним та психічним здоров”ям, однак мати ухилялася від їх виховання та турботи про їх фізичне і психічне здоров”я, не забезпечила їм належні умови проживання та виховання.

У 2018 році діти поступили до БО "Родинний затишок" у вкрай занедбаному стані, а син 8-місячний син ОСОБА_20 - у стані, небезпечному для життя.

За тривалий час перебування дітей у БО «Дім милосердя», а в подальшому — в КУТОР Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родинний затишок» мати не змінила свого ставлення до виховання дітей, не проявляла жодної ініціативи для повернення дітей додому, не вживала заходів для покращення її побутових навичок і вмінь для догляду за дітьми, не забезпечила належні санітарно-гігієнічні умови проживання, не цікавилася здоров”ям дітей та їх розвитком, отриману соціальну допомогу як малозабезпечена багатодітна сім”я у сумі понад 500 000 грн використала не в інтересах дітей.

В той же час, протягом перебування дітей у благодійному закладі стан їх психічного та фізичного здоров”я покращився, спостерігається позитивна динаміка їх розвитку: психоемоційний стан дітей стабілізувався, покращені комунікативні навички, сформовано мовленнєві навички.

Щодо малолітньої дочки ОСОБА_24 , 2018 р.н., яка проживала з відповідачкою з народження і до моменту її негайного вилучення 4 лютого 2025 року, ОСОБА_1 також свідомо нехтувала виконанням своїх батьківських обов”язків, внаслідок чого дитина опинилась у небезпечних для життя та здоров”я умовах проживання, за час проживання з матір”ю у дитини не сформовані відповідно до її віку навички харчування, спілкування, гігієнічного догляду за собою.

Отже, колегія суддів вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що відповідачка ОСОБА_1 нехтувала та свідомо ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, не здійснювала належного догляду за дітьми, не піклувалася про здоров`я своїх дітей, які потребували особливого догляду, зважаючи на наявність у них захворювань, притягувалася адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків, однак поведінку не змінила, не проявляла жодних активних дій для повернення дітей у сім`ю, а тому наявні підстави для застосування такого крайнього заходу як позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, що при встановлених судом обставинах відповідає якнайкращим інтересам дітей.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_1 окрім прохання не позбавляти її батьківських прав, не надала жодних пояснень щодо причин її ухилення від виконання батьківських обов”язків, не навела жодних поважних причин, які перешкоджали їй належно турбуватися про здоров”я дітей та їх виховання, навчання, забезпечити нормальні умови проживання, не пояснила, на які цілі вона використала кошти у загальній сумі понад 500 000 грн, отримані нею з 01.01.2023 по 28.02.20215 року (в середньому понад 20 000 грн в місяць) як соціальна допомога, в той час як разом з нею у вказаний період проживала лише одна дитина - ОСОБА_2 , і для якої не були забезпечені необхідні умови для проживання та нормального розвитку відповідно до віку.

ОСОБА_1 не зверталася до жодних установ, в тому числі і до тих закладів, де з 2018 року перебували її діти, з проханням надати їй допомогу будь-якого характеру — інформаційного, навчального. роз”яснювального, матеріального тощо з метою повернути дітей, які з нею не проживали, та належно піклуватися про всіх своїх дітей.

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2019 року № 661/2532/17 зазначено, що самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними. Наприклад, це може бути пов`язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 398/4299/17 зроблено висновок, що лише зазначення відповідачем в апеляційній скарзі про його бажання піклуватися про дитину не спростовує факту його ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав з урахуванням його поведінки не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. Верховний Суд зазначив, що позбавлення відповідача батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18 зазначено, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

У даній справі сам по собі факт заперечення відповідачкою проти позову про позбавлення її батьківських прав з урахуванням її поведінки не свідчить про інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку.

Позбавлення відповідачки батьківських прав здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.

Та обставина, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідачка змінила місце проживання та за новим місцем проживання забезпечені задовільні санітарно-гігієнічні норми, не є підставою для відмови у задоволенні позову, так як наявні у справі докази у їх сукупності свідчать про те, що відповідачка тривалий час свідомо ухилялася від виконання своїх батьківських обов”язків і позбавлення її батьківських прав відповідає якнайкращим інтересам дітей.

Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Водночас колегія суддів наголошує, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (частина перша статті 169 СК України). Мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду із заявою про надання їй права на побачення з дитиною.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Манорик Галина Григорівна - залишити без задоволення.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2026 року.

Головуюча М.В. Хома

Судді Б.О. Гірський

Н.М. Храпак