Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №463/11739/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/11739/24 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.

Провадження № 22-ц/811/2308/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

20.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування майнової шкоди.

Просив стягнути з АТ «СК «ІНГО» на користь ОСОБА_1 50 368,45 грн доплати страхового відшкодування.

Позов обгрунтований тим, що 12.08.2024 у м.Львові на перехресті вул.Архипенка–Самійленка трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Власником ТЗ «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , являється ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 . Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 28.08.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. З метою відшкодування завданих збитків потерпілий звернувся до АТ «СК «ІНГО» та представник страховика здійснив огляд пошкодженого ТЗ «AUDI A6». 04.10.2024 АТ «СК «ІНГО» здійснено виплату на поточний рахунок ОСОБА_4 суми страхового відшкодування в розмірі 14 977,59 грн. Зазначає, що цієї суми недостатньо для проведення ремонту пошкодженого ТЗ «AUDI A6», НОМЕР_2 . У подальшому позивач звернувся до судового експерта Галамай Б.І. з метою проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи. Відповідно до висновку експерта вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «AUDI A6 Quattro 2,0i 4dr 8AT», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП становить 65 346,04 грн. В подальшому, до АТ «СК «ІНГО» позивачем було надано Висновок № 119 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11.10.2024 для доплати страхового відшкодування. Листом вих. № 7224424 від 23.10.2024 АТ «СК «ІНГО» повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку суми виплаченого страхового відшкодування. Враховуючи наведене, виплачений відповідачем розмір страхового відшкодування не відповідає реальному розміру матеріального збитку, заподіяного потерпілому пошкодженням ТЗ «AUDI A6», НОМЕР_2 , в ДТП від 12.08.2024, у зв`язку із чим з АТ «СК «ІНГО» підлягає стягненню доплата страхового відшкодування у вигляді різниці між реальною вартістю відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням: 65 346,04 грн – 14 977,59 грн = 50 368,45 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (ЄДРПОУ: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) доплату страхового відшкодування в розмірі 50 368, 45 грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (ЄДРПОУ: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрат за проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7 000,00 грн, а також сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 968,96 грн.

У стягненні з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (ЄДРПОУ: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрат на професійну правову допомогу – відмовлено.

Рішення суду оскаржило АТ «Страхова компанія «ІНГО».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції надано перевагу Висновку №119 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11.10.2024 із зазначенням, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України, а Звіт № 33-D/15/98 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, виготовлений ФОП ОСОБА_5 , вимогам закону для експертного висновку не відповідає, оскільки оцінювач, ОСОБА_5 , не попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Із цим твердженням суду не погоджується, оскільки норма закону не надає переваги будь-якому представникові страховика (працівник, аварійний комісар, або експерта) переваг у визначенні причин настання страхового випадку та розміру збитків. Окрім того, судом не взято до уваги, що при проведенні дослідження судовим експертом Галамаєм Б.І. порушено вимоги ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» де зазначено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об?єктивності і повноти дослідження. Експертом ОСОБА_6 із порушенням п.7.39 Методики безпідставно встановлено коефіцієнт фізичного зносу досліджуваного автомобіля у розмірі 0,49, а не 0,7, беручи до уваги дату його випуску (01.07.2017) та дату ДТП 12.08.2024, що складає більше 7 років враховуючи аварійні пошкодження, яких зазнав транспортний засіб за час експлуатації. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 відремонтував пошкоджений автомобіль та передав його у володіння позивача без надання інформації про обсяг проведених ремонтних робіт. Позивач не надав суду, в якості належного та допустимого доказу понесених фактичних витрат із ремонту автомобіля. У цьому випадку, якщо позивачу не вистачило коштів для ремонту авто, він має право звернутися із майновою вимогою до винуватця, який завдав йому майнової шкоди, беручи до уваги те, що страхова подія (ДТП) мала місце 12 серпня 2024 року (до внесення змін у Закон України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом положень вказаного Закону настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Під страховою сумою розуміється грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Із змісту п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» убачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов`язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону.

Таким чином, п. 34.4 ст. 34 Закону передбачено право потерпілої особи на самостійне залучення експерта або юридичні особи, у штаті яких є експерти для визначення розміру шкоди.

Судом встановлено, що 12.08.2024 у м. Львові на перехресті вул. Архипенка–Самійленка трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «VOLKSWAGEN GOLF»,д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в АТ «СК «ІНГО» згідно Договору (Полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219062616, та «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 28.08.2024 (у справі №463/7917/24) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди забезпечена страховим покриттям відповідно до договору страхування № 219062616 від 25.01.2024.

Відповідно до звіту №33-D/15/98 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого матеріальний збиток, у зв`язку із заподіянням пошкоджень автомобілю AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_6 , склав 14 977,59 грн (без урахування ПДВ на замінні складові)

04.10.2024 здійснено виплату на поточний рахунок ОСОБА_4 суми страхового відшкодування у розмірі 14977,59 грн.

Відповідно до висновку судового експерта Галамая Б.І. № 119 від 11.10.2024, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, автомобіля «Audi A6 Quattro 2.0i 4dr 8AT», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП 12.08.2024 після його огляду 08.10.2024 в цінах станом на день ДТП 12.08.2024, становить 65 346,04 грн.

Позивач, звернувся до АТ «Страхова компанія «ІНГО» щодо недоплати страхового відшкодування та попросив направити розрахунок страхового відшкодування.

Листом від 23.10.2024 відповідач повідомив, що АТ «СК «ІНГО» повністю та своєчасно виконано всі зобов`язання щодо огляду пошкодженого транспортного засобу, визначення суми матеріального збитку та виплачене страхове відшкодування в повному обсязі з чітким дотриманням вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Підстави для перерахунку суми виплаченого страхового відшкодування відсутні.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що на користь позивача підлягає стягненню різниця між визначеним судовим експертом розміром матеріальних збитків та виплаченою страховою компанією сумою, що становить 50368,45 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Згідно ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Як убачається з поданого позивачем висновку експерта №119 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 11.10.2024, судовий експерт Галамай Б.І. обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України та висновок згідно ч.5 ст. 106 ЦПК України підготовлено для подання до суду, що відповідає вимогам процесуального закону, щодо висновків експертизи, які виготовлені на замовлення сторони у справі.

Натомість Звіт про оцінку № 33-D/15/98 та розрахунок страхового відшкодування АТ «Страхова компанія «ІНГО», виконаний не експертом, особа, яка його склала не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та такий не складався для подання до суду.

Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону експертом Галамаєм Б.І. при складанні висновку №119 або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Даний висновок відповідачем також не спростовано, клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції не заявляв.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, установлених судом обставин справи, з огляду на те, що висновок експерта одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги саме наданий позивачем висновок експерта і саме на основі його даних вирішив питання про розмір заподіяних збитків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги на рішення суду безпідставними, а тому вважає, що її слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено:17.04.2026.

Головуючий

Судді