Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №299/1905/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 299/1905/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2025 року у складі судді Кашуби А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей,-

встановив:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Виноградівського районного суду від 10 травня 2024 року у справі №299/2286/24 змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Виноградівського районного суду від 25 вересня 2019 року у справі №299/4176/18, та вирішено стягувати аліменти на утримання трьох дітей позивача у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку щомісячно.

11 лютого 2025 року Державним виконавцем Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №77151353 з виконання виконавчого листа №299/2286/24, виданого 04.02.2025.

Позивач стверджує, що не брав участі у розгляді справи №299/2286/24, бо перебував на військовій службі, тому при ухваленні того рішення не були враховані важливі обставини, що стосуються позивача, які мали значення для визначення розміру аліментів: матеріальне становище платника аліментів, наявність у позивача ще однієї малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_4 , наявність обов`язку утримувати батьків пенсійного віку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не отримує пенсії, ОСОБА_6 , 1961 р.н., який є особою із інвалідністю другої групи.

Позивач стверджує, що зазначені ним обставини вказують на зміну матеріального становища та сімейного стану позивача. На даний час його матеріальне становище значно погіршилось. На утримання сина ОСОБА_7 витрачається менше ніж 1/6 доходів позивача, що порушує права дитини. При цьому, позивач стверджує, що зазначені ним обставини існували на день винесення рішення суду у цивільній справі №299/2286/24, однак не були з`ясовані судом через те, що платник аліментів перебував на військовій службі.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд зменшити розмір аліментів, які відраховуються із всіх видів заробітку позивача щомісячно за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2024 року у справі № 299/2286/24 на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей – до 3/8 часток на трьох дітей.

Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрозда Віктор Петрович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтуванні позову, під час розгляду справи у судовому засіданні безпосередньо не було досліджено надані докази та не надано таким належної правової оцінки, у зв`язку з чим суд безпідставно відмовив у заявленому позові.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції представник апелянта - адвокат Грезенталь А.В. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 вересня 2007 року та є батьками трьох дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується, свідоцтвами про народження: НОМЕР_1 від 01 липня 2008 року, НОМЕР_2 від 02 грудня 2010 року та НОМЕР_3 від 17 травня 2012 року.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 вересня 2019 року року по справі № 299/4176/18 шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання дітей сторін разом з позивачкою, стягнуто аліменти в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 24 року змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 вересня 2019 року у цивільній справі № 299/4176/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі по 1500,00 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26.12.2018 року і до досягнення дітьми повноліття та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повнолітня.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що його сімейний стан змінився у зв`язку із народженням сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_4 , з якою позивач перебуває у фактичних шлюбних стосунках та у зв`язку з утриманням непрацездатних батьків: батька, який є інвалідом другої групи, та матері пенсійного віку, яка не отримує пенсії. Позивач вказує, що ці обставини існували на день винесення судового рішення, однак не були з`ясовані судом через те, що ОСОБА_1 з 20 квітня 2022 року по даний час перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 та приймає участь в обороні України від російської агресії.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_5 виданого Виноградівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області від 15 березня 2022 року, позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2024 року встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за відсутності інших осіб здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який потребує постійного стороннього догляду.

З Посвідчення серії НОМЕР_6 вбачається, що батько позивача – ОСОБА_6 1961 року народження є інвалідом ІІ групи довічно.

Мама позивача – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області як одержувач пенсії, що підтверджується Довідкою від 19.03.2025 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову посилався на те, що та обставина, що у позивача є четверта дитина, існувала на час вирішення питання про зміну способу стягнення аліментів у справі №299/2286/24 як і та обставина, що його батько є особою з інвалідністю ІІ групи.

Проте, судом не взято до уваги, що рішення суду про встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_6 було ухвалене 06 червня 2024 року, тобто після ухвалення рішення суду від 10 травня 2024 року про зміну способу та розміру стягуваних аліментів у цивільній справі №299/2286/24.

Разом з тим, судом не взято до уваги, що під час вирішення справи № 299/2286/24 про зміну способу та розміру стягуваних аліментів, судом не була встановлена та з`ясована та обставина, що у ОСОБА_1 на утриманні перебуває ще одна малолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Стягнення з платника аліментів ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку призвело не лише до збільшення загальної суми витрат платника, а і зміни його матеріального становища, оскільки при їх стягненні не було враховано сімейний та майновий стан позивача, тобто не враховані обставини, передбачені статтею 182 СК України щодо наявності у нього інших утриманців.

Утримання ОСОБА_1 малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 та батька, який є інвалідом другої групи є обставинами, що мають істотне значення, і вказують на зміну матеріального та сімейного стану позивача. При цьому, стягнення з ОСОБА_1 аліментів в розмірі суми його доходів на трьох дітей від першого шлюбу та необхідність утримувати свого батька, враховуючи інші витрати пов`язані із забезпеченням себе, призводить до того, що на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрачається менше доходів ніж на дітей від першого шлюбу, що є дискримінаційним та порушує права найменшої дитини на належне матеріальне утримання.

Враховуючи встановлені обставин, стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання трьох дітей від першого шлюбу у розмірі всіх його доходів, призводить до надмірного фінансового навантаження на платника аліментів, є непропорційним, створює ризики утворення заборгованості та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про зменшення розміру аліментів, через зміну його сімейного стану та погіршення матеріального становища, обґрунтовані належними та допустимими доказами, таке зменшення не буде порушувати право дітей на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини), відтак визначений рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2024 розмір аліментів, які відраховуються зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слід зменшити до 3/8 часток всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повнолітня.

Таким чином, рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей слід задовольнити.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2025 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які відраховуються зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , щомісячно за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2024 року у справі № 299/2286/24 на користь відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до 3/8 часток всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, та стягувати щомісячно зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 3/8 часток всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повнолітня.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2026 року.

Головуючий:

Судді: