Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №299/794/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 299/794/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.

за участі секретаря – Плешинець З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вароді Орися Ігорівна, на ухвалу судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2026 року (суддя Левко Т.Ю.) у справі № 299/794/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, про призначення опікуна,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог заяви

20.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, в якій просив суд встановити опіку над недієздатним батьком – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і за поданням Органу опіки та піклування Королівської селищної ради призначити ОСОБА_1 його опікуном.

До заяви додано, зокрема, рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2026 у справі № 299/3649/25, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним та встановлено над ним опіку й призначено опікуном Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.02.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвалу мотивовано тим, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На цю ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вароді О.І. Посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наявність рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2026 у справі № 299/3649/25, не позбавляє права ОСОБА_1 бути призначеним опікуном над недієздатним батьком.

Вказує, що у рішенні суду від 15.01.2026 у справі № 299/3649/25 суд дійшов висновків, що на час розгляду справи слід тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Королівської селищної ради – до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Зазначає, що у даній справі подано заяву у порядку окремого провадження, тому відсутніми є позов, ті самі сторони, той самий предмет та ті самі підстави позову, що унеможливлює застосування п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Установлені цією нормою обмеження не поширюються на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження. Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 серпня 2023 року в справі № 494/1239/19 (провадження № 61-13070св22), від 04 жовтня 2023 року в справі № 747/20/23 (провадження № 61-5371св23).

Межі розгляду справи апеляційним судом та явка учасників.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Учасники справи в судове засідання не з?явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_1 – адвокат Вароді О.І. подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі; апеляційну скаргу підтримала.

Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню наступних підстав.

Фактичні обставини та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що раніше заявник звертався до суду із заявою про визнання свого батька ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та встановлення над ним опіки та призначення заявника його опікуном. Провадження у такій справі було відкрито ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.07.2025 у справі № 299/3649/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129107158).

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2026 у справі № 299/3649/25, заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки – задоволено частково.

Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .

Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 та призначено опікуном недієздатного орган опіки та піклування Королівської селищної ради Закарпатської області. В решті вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що вирішуючи питання про призначення опікуна, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Заінтересована особа Королівська селищна рада у особі її селищного голови Чейпеша А.П. рекомендувала суду на призначення опікуном кандидатуру заявника, тобто самого ОСОБА_1 . Рішення Виконавчого комітету від 18.09.2025 про затвердження висновку органу опіки та піклування №94 та Висновок органу опіки та піклування – не містять обґрунтування про необхідність призначення саме ОСОБА_1 опікуном над своїм батьком, не містить достатньої аргументації такого висновку, через що він не може бути прийнятий судом. У поданні відсутня інформація про неможливість виконання таких функцій іншим з подружжя або членами сім`ї першого ступеня спорідненості при наявності таких, і таких доказів суду не надано, а відтак заявником не доведено умов що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

З урахуванням таких обставин місцевий суд прийшов до переконання, що на час розгляду заяви обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід тимчасово покласти саме на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Королівської селищної ради до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Вказане рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2026 у справі № 299/3649/25 набрало законної сили 17.02.2026.

20.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, в якій просив суд встановити опіку над недієздатним батьком – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і за поданням Органу опіки та піклування Королівської селищної ради призначити ОСОБА_1 його опікуном.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

За змістом статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

За приписами частини другої статі 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 520/18820/19 (провадження № 61-2294св20) Верховний Суд дійшов висновку про те, що критеріями відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України є наявна тотожність спірних правовідносин (спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у різних цивільних справах) та судове рішення у тотожній справі, що набрало законної сили.

При цьому критерій тотожності підлягає оцінці тільки після набрання відповідним рішенням законної сили.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Водночас такі обмеження не поширюються на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження.

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 серпня 2023 року в справі № 494/1239/19 (провадження № 61-13070св22), від 04 жовтня 2023 року в справі № 747/20/23 (провадження № 61-5371св23).

Тобто, правила пункту 2 частини першої статті 186 та пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України – не розповсюджується на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження.

Таким чином, враховуючи, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав – не розповсюджується на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження, суддя місцевого суду дійшов помилкових висновків про відмову у відкритті провадження в справі на підставі пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 747/20/23.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Оскільки порушення суддею норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали, оскаржувана ухвала, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вароді Орися Ігорівна – задовольнити.

Ухвалу судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2026 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року.

Головуюча

Судді: