Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №303/255/22 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/255/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ормош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терновий Руслан Богданович на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, постановлену головуючим суддею Гутій О.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району, Івановецької сільської ради Мукачівського району, третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу

встановив:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району, Івановецької сільської ради Мукачівського району, третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2022 року – без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 08 листопада 2021 року №20-К про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 .

Справу в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Провадження у справі в частині вимоги ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про поновлення у виконанні трудових обов`язків закрито.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено та стягнуто Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 68 030,28 гривень.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області залишено без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року залишено без змін.

Адвокат Терновий Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав 29.10.2025 до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просив стягнути з Лохівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Ю. Герца Івановецької сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908,00 гривень, за подання апеляційної скарги в розмірі 1 392,00 гривень та за подання касаційної скарги в розмірі 1 816,00 гривень, всього 4 116,00 грн.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2025 року у задоволенні заяви про стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг відмовлено.

Суд вказав, що судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 392,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 1 816 грн, враховуючи норми ст.ст. 270, 382, 416 ЦПК України є такими, що понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанції відповідно, а тому питання про їх розподіл повинно вирішуватися відповідним судом.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терновий Р.Б., подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про стягнення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

На переконання позивачки оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального закону та правовій позиції Верховного Суду у питанні розподілу судових витрат у подібних випадках.

Зазначає, що у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки суд першої інстанції, ухвалюючи остаточне рішення від 28.11.2024 у даній справі не вирішив питання розподілу судових витрат, здійснених позивачкою, тому представником позивачки було подано заяву про ухвалення додаткового рішення від 29.10.2025.

Проте, місцевий суд всупереч нормам процесуального права та усталеним правовим висновкам Верховного Суду безпідставно відмовив позивачці у стягненні з відповідача судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн. та за подання касаційної скарги в розмірі 1 816,00 грн.

До початку розгляду справи від адвоката Тернового Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява через підсистему «Електронний суд» від 02.04.2026 про розгляд справи без його участі та без участі його довірительки.

Від Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 01.04.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У дане судове засідання учасники справи не з`явились.

Лохівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Ю. Герца повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 13.01.2026 наявна в матеріалах справи (Т3 а.с.203).

Третя особа ОСОБА_2 повідомлена про судове засідання шляхом отримання судової повістки поштовими засобами зв`язку, що підтверджується зворотнім повідомленням з відміткою про вручення від 23.01.2026.

Сторони по справі не з`явились, однак такі були повідомлені про судове засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, тому таку цивільну справу слід вирішити по суті.

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Терновий Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 29.10.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом першої інстанції не було вирішено питання про розподіл судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908,00 гривень, за подання апеляційної скарги в розмірі 1 392,00 гривень та за подання касаційної скарги в розмірі 1 816,00 гривень, всього 4 116,00 гривень.

Суд першої інстанції частково задовольняючи подану заяву та стягуючи 908,00 гривень за подання позовної заяви мотивував свою ухвалу тим, що судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 392,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 1 816 грн, враховуючи норми ст.ст. 270, 382, 416 ЦПК України є такими, що понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанції відповідно, а тому питання про їх розподіл повинно вирішуватися відповідним судом.

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У своїх доводах апеляційної скарги адвокат Терновий Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності в нього обов`язку стягувати судові витрати, а саме судовий збір, пов`язаний з розглядом справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц, у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 08 листопада 2021 року №20-К про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 .

Справу в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Провадження у справі в частині вимоги ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про поновлення у виконанні трудових обов`язків закрито.

Тобто, суд касаційної інстанції не вирішив справу по суті в повній мірі, оскільки передав справу в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Івановецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено та стягнуто Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 68 030,28 гривень.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року – без змін.

З вищенаведеного вбачається, що судом першої інстанції ухвалено остаточне рішення в справі, оскільки постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року оскаржуване рішення залишено без змін, тобто апеляційний суд не змінював суті ухваленого рішення та тільки погодився з висновками суду першої інстанції.

Таким чином, керуючись роз`ясненням Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду наданим у постанові від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц, саме Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області повинен здійснити остаточний розподіл судового збору у зв`язку з розглядом даної справи та стягнути не тільки 908,00 гривень за подання позовної заяви але й судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 392,00 гривень та за подання касаційної скарги в розмірі 1 816 гривень.

Суд першої інстанції помилково вважав, що до його компетенції, в даній ситуації, належить тільки стягнення судового збору за подання позовної заяви та не врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц.

Отже, колегія суддів керуючись ст. 376 ЦПК України, скасовує ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2025 року, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального права та ухвалює в справі нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 141, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терновий Руслан Богданович, задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2025 року, скасувати та ухвалити в справі судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 34919733 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 1 392,00 гривні судового збору за подання апеляційної скарги та у розмірі 1 816,00 гривені судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Лохівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Юрія Герца Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 34919733 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 605,60 гривні судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: