Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №624/217/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/217/26

№ провадження 2-а/624/3/26

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 17 квітня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області,

у складі головуючої судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу №624/217/26 у порядку письмового провадження,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: Шапошніков Ігор Євгенійович,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник відповідача: Коваленко Юлія Володимирівна,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

суть вимог: про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №R366-405 від 18 лютого 2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити справу у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою з`ясування обставин надходження 23 лютого 2026 року на його мобільний телефон у електронному застосунку «Резерв+» інформації щодо порушення правил військового обліку про нібито неотримання повістки та неприбуття за викликом до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Прибувши у вказаний день до ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаною адресою, та спілкуючись з співробітником цього РТЦК, ОСОБА_1 було повідомлено, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ОСОБА_2 відносно нього винесена Постанова №R366-405 від 18 лютого 2026 року у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за яким він повинен сплатити штраф у сумі 17000 грн.

Як зазначає ОСОБА_1 , повістку він поштою не отримував та не одержував СМС повідомлень з відділення Укрпошта про находження на його ім`я за місцем реєстрації будь якого повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 у зазначений строк.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будь-яких противоправних дій, пов`язаних з адміністративними правопорушеннями він не вчиняв і відповідного протоколу уповноваженими особами другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно нього будь-коли не складалось, останній не був обізнаний про день та час розгляду відносно нього адміністративної справи за ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду відносно нього адміністративної справи, з метою ознайомлення з зазначеними матеріалами адміністративної справи, надання відповідних доказів та пояснень з цих підстав.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але у оскаржуваній Постанові №R366-405 від 18 лютого 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відсутні будь-які відомості щодо направленої останньому повістки, а саме яким числом датована ця повістка, її номер у реєстрі, тип повістки, яка йому нібито направлялась.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 22 серпня 2024 року учасника бойових дій ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи. Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на сторінці №4 зазначено наступне: 12 квітня 2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 призваний у ЗСУ по мобілізації; 03 січня 2024 року на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29 грудня 2023 року №70-рс звільнений в запас за пп. «Г» п.2 ч.4 ст. 26 ЗУ «Про військовий облік і військову службу».

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на сторінці №22 зазначено: «Взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 03 січня 2024 року», з оновленням усіх необхідних даних військово-облікових даних.

Також у постанові не конкретизовано коли ОСОБА_1 викликався повісткою (номер, дата та час відсутні, а за яких обставин він викликався також не зазначено), однак за повісткою не з`явився, своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Оскілки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлено на військовий облік 03 січня 2024 року з оновленням необхідних військово-облікових даних.

Позивач вважає надуманою підставою направлення зазначеної у постанові повістки, оскілки відповідачем не надано письмових доказів направлення повістки, а також відмітки відділення поштового зв`язку про отримання ОСОБА_1 цієї повістки, або повернення відправнику у разі її неотримання одержувачем у встановлений строк.

Таким чином ОСОБА_1 з об`єктивних обставин не був обізнаний про надсилання повістки, одержання рекомендованого листа у відповідному відділенні поштового зв`язку за місцем його реєстрації, та за вказаних обставин не був обізнаний про надходження повістки на його ім`я, оскілки СМС повідомлень на його мобільний телефон відділенням «Укрпошта» не направлялось.

Права ОСОБА_1 , як особи яку безпідставно та необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, були суттєво порушені відповідачем оскільки не забезпечено право на захист та не надана можливість надати відповідні пояснення та докази його невинуватості.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за присутності захисника інтересів останнього не складався, та для участі у розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення захисник не залучався, з матеріалами справи та наявними нібито зібраними відносно ОСОБА_1 доказами, останнього не ознайомлено, оскільки така можливість не надавалась.

Також позивач вважає, що відповідач грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст. 279 КУпАП України, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не направляв письмових повідомлень на адресу позивача про необхідність прибуття до зазначеного РТЦК для складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення, не роз`яснені права та обов`язки правопорушника, не повідомлено про день, час та місце розгляду адміністративної справи, не надано ОСОБА_1 можливості заявити відповідні клопотання, дати пояснення, долучити наявні у нього докази.

За таких обставин, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 без достатніх правових підстав винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не маючи для цього жодних фактичних даних та доказів, які б свідчили про навмисне вчинення позивачем правопорушення.

Позиція відповідача.

Представник відповідача подала відзив, в якому просила позовні вимоги громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 залишити без задоволення.

ІНФОРМАЦІЯ_9 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №6108023 про виклик 04 січня 2026 року о 14:00 годину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних.

Повістка направлена на адресу, яку позивач самостійно зазначив, як фактичну адресу проживання при оновленні даних: АДРЕСА_1 .

З довідки «Укрпошти» про причини повернення/досилання видно, що повістку було повернуто до ЦТК з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Доказів поважності причини неприбуття позивачем не надано. На вказану дату громадянин ОСОБА_1 не прибув, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та був поданий в розшук, як порушник правил військового обліку.

18 лютого 2026 року ОСОБА_1 через застосунок «Резерв+» подав заяву на сплату 50% штрафу від ТЦК та СП, про те, що він не оспорює вчинене порушення але протягом 10 днів не сплатив штраф у сумі 8500 грн. Відповідно його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та піддано штрафу у розмірі 17000 грн. За допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано Постанову №R366-405. Позивач не сплатив штраф протягом десяти календарних днів, отже постанова не виконана.

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, постанова по справі про адміністративне правопорушення №R366-405 від 18 лютого 2026 року відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому, приймаючи вказану постанову, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Заяви, клопотання учасників справи.

03 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 13 березня 2026 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, натомість представник позивача через електронний суд надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі та позивача, представник відповідача також просив розглядати справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 18 лютого 2026 року, винесено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 постанову №R366-405 від 18 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Постанова винесена на підставі заяви від 18 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 через застосунок «Резерв+» подав заяву про те, що він не оспорює допущене та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Причиною є не прибуття ОСОБА_1 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_10 , вказане підтверджується копіями даних із Резерву+.

Відповідно до копії повістки № 6108023 виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 (Кегичівка) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_2 , необхідно було з`явитись 04 січня 2026 року о 14 годині для уточнення даних.

Вказана адреса: АДРЕСА_2 міститься в системі ІНФОРМАЦІЯ_3 , як фактичне місце проживання ОСОБА_1 .

Повістка направлена на адресу, яку позивач самостійно зазначив, як фактичну адресу проживання при оновленні даних: АДРЕСА_1 .

З довідки «Укрпошти» рекомендоване повідомлення було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_12 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом також дослідження військовий квиток позивача та його посвідчення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.

Указом Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року постановлено про проведення загальної мобілізації, яка триває на час розгляду справи

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).

Згідно з ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 КУпАП.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Так, 18 лютого 2026 року, винесено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 постанову №R366-405 від 18 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Постанова винесена на підставі заяви від 18 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 через застосунок «Резерв+» подав заяву про те, що він не оспорює допущене та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Причиною є не прибуття ОСОБА_1 за повісткою до ТЦК та СП, вказане підтверджується копіями даних із Резерву+.

Таким чином аргумент позивача, що відносно нього не складався протокол, не заслуговують на увагу, оскільки протокол і не повинен був складатися, у зв`язку із поданою 18 лютого 2026 року добровільною заявою ОСОБА_1 через Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вказане підтверджується копіями скріншоту долученими самим позивачем до матеріалів справи.

Щодо твердження позивача, про неотримання позивачем повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, зокрема, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки),проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У пункті 27 Порядку зазначено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Так згідно матеріалів справи позивач самостійно при оновленні даних вказав адресу проживання: АДРЕСА_2 , повістка повернута з відміткою «адресат відсутній», а отже підтверджено, що ОСОБА_1 оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, постанова по справі про адміністративне правопорушення №R366-405 від 18 лютого 2026 року відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому, приймаючи вказану постанову, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Стаття 132 КАС України передбачає види судових витрат, а саме: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 139 КАС України , якщо суд ухвалив рішення про відмову у задоволені позову позивачу судові витрати (зокрема судовий збір) не повертаються і не відшкодовуються.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 58, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 19, 77-82, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Полтава Полтавська область, паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

представник позивача: Шапошніков Ігор Євгенійович, місцезнаходження, 62459, Харківська область, с. Високий, вул. Санторна, буд. 43,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ,

представник відповідача: Коваленко Юлія Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Суддя Н.М. Куст