Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №688/2311/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2311/25

№ 2/688/157/26

Рішення

Іменем України

17 квітня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Романової Г.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2008, є власником 1/2 частки житлового будинку з належними надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 18.02.2011 №29046739. Іншим співвласником будинку є його рідний брат ОСОБА_4 , який не зареєстрував свої майнові права, а на даний час вважається зниклим безвісти як військовослужбовець ЗСУ відповідно до сповіщення сім`ї № 220 від 29.05.2024.

ОСОБА_4 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 , у якої знаходяться ключі від вказаного домоволодіння.

Позивач зареєстрований в спірному будинку, при цьому відповідачка, змінивши замки від вхідних дверей, чинить перешкоди позивачу в користуванні належним йому майном, не допускаючи його в приміщення спірного житлового будинку, чим порушує право позивача вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, що підтверджується відповіддю Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 25.04.2025 на звернення позивача про неправомірне порушення його прав.

Відповідачка взагалі не допускає позивача в житловий будинок, тобто усвідомлено вчиняє йому перешкоди, як власнику, у користуванні своєю власністю. Позивач має намір користуватися своєю часткою майна разом зі своєю сім`єю, однак через те, що відповідач чинить перешкоди у користуванні житлом, не має такої змоги.

Остаточно позивач просив усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні житловим будинком з належними надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов?язавши відповідачку не чинити йому перешкоди у користуванні нерухомим майном, надати безперешкодний доступ до нього та ключі від усіх дверних (навісних) замків.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що з 2025 року не має доступу до належного йому будинку з надвірними будівлями, оскільки відповідачка без його відома змінила вхідні двері та відмовляється надати йому комплект ключів. В будинку на даний час ніхто не проживає, відповідачка використовує будинок як дачу. З приводу перешкод у користуванні власністю звертався до поліції.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання повторно не з?явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов. Зазначив, що відповідачка не є належним відповідачем у справі, оскільки не є власником спірного майна, у будинку не проживає та у ньому не зареєстрована. З 2022 року проживає у м. Шепетівка, а тому не може перешкоджати власнику частини спірного домоволодіння проживати та користуватися ним. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01.07.2025. 26.06.2025 надійшов відзив на позов. За клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 22.07.2025. 16.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до справи доказів та клопотання про витребування доказів. 21.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів. Ухвалою суду від 22.07.2025 витребувано спадкові справи, у зв?язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 15.09.2025. 27.08.2025 до суду надійшла копія спадкової справи № 818/2008. У зв?язку з перебуванням судді у відпустці, підготовче судове засідання відкладено на 24.09.2025. 24.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі. Ухвалою суду від 24.09.2025 до участі в справі залучено співвідповідача ОСОБА_7 , підготовче судове засідання відкладено на 15.10.2025. 14.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про долученння доказів. За клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2025 та на 24.10.2025. 20.10.2025 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову. 21.10.2025 та 23.10.2025 від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог. 24.10.2025 від представника позивача надійшла заява про виклик свідків. Ухвалою суду від 24.10.2025 позов в частині позовних вимог до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення, визначення порядку користування житловим будинком залишено без розгляду. Ухвалою суду від 24.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.11.2025. За клопотанням представника відповідача судове засідання відкладено на 11.12.2025, допитані свідки. За клопотанням представника відповідача та у зв?язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання відкладено на 25.12.2025. За клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 14.01.2026. У зв?язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання відкладено на: 26.01.2026, 10.02.2026, 26.02.2026. Протокольними ухвалами суду від 26.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про повторний допит свідків, за клопотанням представника позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК України визнано обов?язковою явку відповідачки у судове засідання, для надання особистих пояснень у справі, у зв?язку з чим судове засідання відкладено на 17.03.2026. За клопотанням представника відповідача та у зв?язку з неявкою у судове засідання відповідачки, судове засідання відкладено на 08.04.2026. Відповідачка у судове засідання 08.04.2026 не з?явилася, суд продовжив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2008, яке зареєстроване в реєстрі за № 4191, позивач є власником 1/2 частки житлового будинку з належними надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується також витягом про державну реєстрацію прав від 18.02.2011 №29046739. Іншим співвласником будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2008, яке зареєстроване в реєстрі за № 4189 є його рідний брат ОСОБА_4 , який не зареєстрував свої майнові права, а на даний час вважається зниклим безвісти як військовослужбовець ЗСУ відповідно до сповіщення сім`ї № 220 від 29.05.2024, вих. №5/4759.

ОСОБА_4 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 25.01.2017.

Позивач зареєстрований в спірному будинку, але фактично проживає в АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка ОСББ «Шепетівський світлячок» від 11.07.2025 № 61.

Відповідно до довідки Ленковецької сільської ради від 15.07.2025 № 161 інший співвласник будинку ОСОБА_8 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Фактичне місце проживання відповідачки та її сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщених осіб зареєстровано по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 05.09.2016, 27.07.2018.

Відповідно до довідки голови квартального комітету № 7 виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 24.06.2025 № 105 ОСОБА_3 проживає разом з сином ОСОБА_10 в АДРЕСА_3 , з жовтня 2022 року.

Відповідно до довідки Гімназії № 4 Шепетівської міської ради від 17.07.2025 № 25 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у вказаній гімназії з 12.01.2023.

З приводу здійснення відповідачкою перешкод у користуванні будинком, позивач звертався до правоохоронних органів та 25.04.2025 отримав відповідь Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про необхідність звернення до суду.

Здійснення відповідачкою перешкод у користуванні будинком підтвердили у судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Так, свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що є хрещеною матір?ю братів ОСОБА_14 – ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , була їх опікуном, та проживає у с. Вербівці. Брати успадкували будинок по АДРЕСА_1 . В будинку проживав ОСОБА_17 ?як ОСОБА_16 разом з дружиною ОСОБА_18 поки не зник безвісти, а ОСОБА_15 проживає в м. Шепетівка. На даний час будинком користується ОСОБА_19 , приїжджає туди. ОСОБА_18 встановила нові вхідні двері та не дає ключі для ОСОБА_15 і він тривалий час не може зайти до свого будинку. Раніше ключ від дверей лежав на одному місці, та родичі, які приїжджали в село раз в рік на проводи, могли заходити до обійстя. Тітка ОСОБА_17 ?яків теж не може зайти до будинку, коли приїжджає з Києва. Перед проводами ОСОБА_15 позвонив ОСОБА_18 , щоб вона дала ключі, спочатку вона сказала, що відчинить двері, але потім відмовилася. Вони після кладовища не змогли потрапити до хати. Знає, що ОСОБА_18 у будинку зробила ремонт, зараз проживає в м. Шепетівка, але приїжджає туди.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що брати ОСОБА_14 є племінниками її чоловіка. ОСОБА_16 одружився на ОСОБА_18 , привіз її з Донецької області, і вони проживали у будинку в с. Вербівці. Ключі від будинку знаходяться у ОСОБА_18 , ОСОБА_15 доступу до хати не має. На даний час будинок зачинений, у ньому ніхто не проживає, ОСОБА_18 на даний час проживає в м. Шепетівка. В квітні 2025 року ОСОБА_20 дзвонив до неї, щоб взяти ключі від будинку. Дзвонив і заїжджав з її чоловіком, але вона сказала, що ключів не дасть. З тих пір як ОСОБА_16 зник безвісти, ОСОБА_20 немає доступу до будинку. Марина там зробила ремонт, поміняла двері та замки. Раніше, як були старі двері, то ключ лежав в старій хаті. Через вікна бачила, що в будинку ремонт, меблів не має. Стас зберігав деякі свої речі в одній з кімнат.

4. Норми права, які застосував суд.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до частини першої та другої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою, частиною другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів; (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_3 , не будучи власником житла, у 2025 році змінила замки в будинку та не дала йому ключів, чим порушила його право користуватися своєю власністю шляхом самовільного захоплення вказаного будинку. Його звернення до відповідача, правоохоронних органів позитивного результату щодо вільного доступу до спірного будинку не надали.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Оскільки позивач є співвласником спірного будинку, однак позбавлений можливості повною мірою реалізувати свої права внаслідок створених відповідачем перешкод у користуванні житлом, що доведено належними і достатніми доказами у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідачка, маючи обов?язок з?явитися до суду для надання особистих пояснень, його не виконала, у судове засідання не з?явилася та не спростувала пояснення позивача та допитаних свідків щодо обставин зміни замка вхідних дверей. При цьому доказів на підтвердження зворотнього відповідачем у частині відсутності перешкод у користуванні майном до суду не надано. Сам по собі факт проживання відповідачки за іншою адресою не спростовує висновки суду щодо здійснення нею перешкод у користуванні будинком.

Неможливість для власника здійснювати фактичне користування житлом (як і будь-яким нерухомим майном) через його зайняття іншими особами не означає втрату власником володіння такою нерухомістю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 353/1096/16-ц).

Заперечення відповідача, як дружини співвласника, щодо задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном та відсутність можливості у власника самостійно без звернення до інших співвласників реалізувати свої права (відсутність ключів від будинку тощо) за відсутності вільного доступу до належного йому майна є підставою вважати, що інший співвласник чи пов?язані з ним особи чинять перешкоди у користуванні належною позивачу власністю (постанови Верховного Суду від 20 листопада 2023 року у справі № 397/355/22, від 18 листопада 2024 року у справі № 727/8103/23).

У постановах Верховного Суду України: від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 753/481/15-ц, а також постановах Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі№ 695/2427/16-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 523/12186/13-ц зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 391 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком з належними надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов?язавши ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у користуванні вказаним житловим приміщенням з належними надвірними будівлями, надати безперешкодний доступ до нього та комплект ключів від усіх дверних (навісних) замків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач - ОСОБА_3 , зареєстрована як ВПО по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Алла ЦІДИК