Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №686/5993/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5993/26

Провадження № 2-а/686/133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Чевилюк З.А.,

з участю секретаря судового засідання Томашівської А.Т.

представника позивача Молчанюка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №686/5993/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначив, що він 01.10.2017 є військовозобов`язаною особою призовного віку.

На виконання вимог закону, до 19.07.2024 оновив свої анкетні дану через електронний за стосунок «Резерв+», що підтверджувалося розширеним витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 23.02.2026 за № 061020229326945100009, відповідно до якого його дані військового обліку уточнені вчасно.

Зазначив, що з перебігом 60 календарних днів, визначених Законом для уточнення військовозобов`язаними особами своїх даних, тобто до 10.07.2024 його дані були уточнені, а відомості про його перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 були внесені до електронного «Оберіг» Міністерства оборони України.

Вказав, що з осені 2024 року до осені 2025 року він не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_3 жодного виклику та особисто звернувся до вказаного органу з приводу отримання відстрочки від призову по мобілізації, як студент, а в жовтні 2024 після досягнення 25 років звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження військово-лікарської комісії, постановки на облік, отримання військового квитка та проходження інших, передбачених законом процедур.

23.02.2026 з офіційного сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції України позивачу стало відомо про відкриття 11.09.2025 виконавчого провадження № 79075856 про стягнення з нього на користь відповідача штрафу, накладеного на підставі постанови № 4979 від 18.04.2025.

Зазначив, що вищезгадану постанову про відкриття виконавчого провадження він не отримував, в зв`язку з чим, 23.02.2026 звернувся до Хмельницького відділу ДСВ у Хмельницькому районі із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, де йому було надано копії документів, зокрема постанови № 4979 від 18.04.2025.

Як вказано позивачем, про існування останньої йому не було відомо, оскільки під час неодноразового продовження відстрочок, протягом 2025 року, йому було повідомлено про те, що жодних претензій у ІНФОРМАЦІЯ_2 до нього немає.

Вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вказав, що зміст постанови №4979 від 18.04.2025, а саме на те, 07.04.2025 в присутності ОСОБА_1 відносно нього було складено протокол № 315 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, в поясненні якого він вказав, що повістку не отримував, оскільки повернувся від відповідача, оформляючи чергову відстрочку і претензій до нього немає, не відповідає дійсності.

А тому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4979 від 18.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали адміністративного провадження за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КупАП.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Відповідач подав письмовий відзив та просив здійснити розгляд справи за відсутності. Вказав, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, проте використав право на відстрочку. 09.10.2024 року позивачу за адресою проживання, рекомендованим листом з описом вкладення надсилалась повістка з вимогою зявитися 19.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Позивач не з`явився, що зумовило притягнення його до відповідальності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову № 4979. Підставою для винесення якої стало те, що 07.04.2025 о 10 год. 03 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , 1999 р.н., перебував у розшуку,у зв`язку з тим, що не прибув 19.10.2024 на 11 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № 524337 направленій Укрпоштою № 0600295094742, яку не отримав, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення, причин неявки не повідомив, порушив вимоги абз.3 п.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», абз.2 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підп.2 пункт. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду».

Про наявність винесеної постанови позивач дізнався після його ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 79075856, яке відкрито на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення № 4979 від 18.04.2025 року, щодо стягнення із позивача на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Згідно витягу з військово- облікового документу системи «Резерв+», сформованого 21.02.2026 ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, пройшов військово-лікарську комісію 03.10.2024, за рішенням якої є придатним. Має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Дані позивачем уточнено вчасно, 18.10.2024, про що у системі «РЕЗЕРВ+» міститься відмітка, відомості про перебування ОСОБА_1 в розшуку у системі «РЕЗЕРВ+» відсутні.

Окрім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не прибув 19.10.2024 на 11 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № 524337 направленій Укрпоштою № 0600295094742, яку не отримав, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення. Оглядом офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» встановлено, що дані про поштове відправлення №0600295094742 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Таким чином, судом ставиться під сумнів те, що повістку № 524337 взагалі було передано оператору поштового зв`язку для відправлення адресату.

З приводу зазначеного у постанові № 4979 від 18.04.2025, що 07.04.2025 в присутності ОСОБА_1 відносно нього було складено протокол № 315 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, в поясненні до якого він вказав, що повістку не отримував, оскільки повернувся від відповідача, оформляючи чергову відстрочку і претензій до нього немає.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно положень ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до положень п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення визначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відтак, суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Пункт 1 частини 1статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №4979 від 18.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. В діях позивача відсутній склад інкримінованого правопорушення. Відповідачем не доведено факт повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи та своєчасне вручення постанови позивачу.

Відповідно до ст.139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7,9, ч.2 ст.210, 247, 251, 278-280, 293 КУпАП та ст.ст. 2,6,19-20,77, 132,139, 229, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову №4979 від 18.04.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 квітня 2026 року.

Суддя