Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №396/2837/25 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2837/25

Провадження № 2/396/451/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Луценко Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/2837/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 22.02.2019 р. між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z41.25604.004948229, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 12528,00 гривень, строком на 12 місяцівз нарахуванням проценті, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

17.11.2023 р. між АТ "Ідея Банк" та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №Z41.25604.004948229 від 22.02.2019 р. укладений між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно договору факторингу АТ "Ідея Банк" відступає ТОВ "ФК"ЄАПБ", а ТОВ "ФК"ЄАПБ" приймає права вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 .

Однак відповідач свої зобов`язання по кредитному договору не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за кредитним договором №41.25604.004948229 становить 29 916,83 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2026 р. цивільну справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленям сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлена належним чином. В позовних вимогах просив розгляд справи проветси без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся, шляхом надіслання судової повістки за його місцем реєстрації, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив до суду не направляв.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2019 р. між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z41.25604.004948229, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 12528,00 гривень, строком на 12 місяцівз нарахуванням проценті, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Процентна ставка за користування коштами становить 0.01% річних.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача складає 29916, 83 грн., з яких : 9 354,58 грн. - заборгованість за основним боргом, 2, 97 грн. - заборнованість за відсоткам, 20 559,28 грн. - заборгованість за комісіями.

17.11.2023 р. між АТ "Ідея Банк" та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №Z41.25604.004948229 від 22.02.2019 р. укладений між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно договору факторингу АТ "Ідея Банк" відступає ТОВ "ФК"ЄАПБ", а ТОВ "ФК"ЄАПБ" приймає права вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 .

Із змісту ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст. 512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу. Останнім є операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами. Однак, в порушення умов договору позики, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, на час розгляду справи відповідних доказів сплати боргу не подано, тому є підстави для стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в розмірі 9 354,58 грн.

Разом з тим, частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК "ЄАПБ"» також необхідно стягнути 2,97 грн. процентів, які нараховані в межах строку кредитування.

Крім того, позивач прохав стягнути з відповідача 20 559,28 грн. комісії, пов`язаною з наданням кредиту.

Але суд приходить до висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. В договорі встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За наведених обставин вимога про стягнення 20 559,28 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Суд встановив, що в порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, на час розгляду справи відповідних доказів сплати боргу не подав, тому є підстави для часткового задоволення позову в розмірі 9 357,55 грн. (основний борг та проценти).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 946 грн. 85 коп. (9 357,55 х 100 : 29 916,83 = 31,27 %, 3028 х 31,27% = 946 грн. 85 коп.).

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014, р/р НОМЕР_2 в АТ "ТАСКОМБАНК") заборгованість за кредитним договором №Z41.25604.004948229 від 22.02.2019 р. у розмірі 9357,55 гривень, з яких: 9354,58 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2,97 гривень заборгованість за процентами та 946 грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. С. Цесельська