Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №404/10292/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/10292/25

Номер провадження 2/404/3779/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

участю секретаря – Андон`євої В.Л.,

розглянувши у судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, Кропивницький, Кіровоградська область, 25000) про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

До Фортечного районного суду міста Кропивницького звернулася громадянка України ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько – ОСОБА_3 , спадщину після смерті якого фактично внаслідок спільного проживання прийняла позивачка та його дружина - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті батька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилося спадкове майно, що складається із:

- Житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_2 .

У вересні 2025 року позивачка звернулася до державного нотаріуса Герасименко А.В., Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 за адресою м. Кропивницький, вул. Вокзальна, буд. 31, з проханням видати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок під номером АДРЕСА_2 проте нотаріусом відмовлено у зв`язку з відсутністю відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок.

З метою реалізації своїх спадкових прав позивач звернулася до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримали.

Відповідач свого представника в судове засідання не направили, надали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно ст.ст.1217, 1218 ЦК України: спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В свою чергу, за ст.ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за виданням свідоцтва про право на спадщину.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Зі змісту цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Виникнення права власності на будинки, що побудовані до 1992 року регулювалось положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, затвердженою наказом Міністра юстиції Української PCP від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

Зокрема, до компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські (будинкові) книги місцевих рад.

Крім того, погосподарські (будинкові) книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських (будинкових) книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках, державний облік житлового фонду, незалежно від його належності, здійснювався за єдиною для Союзу PCP системою на основі реєстрації і технічної інвентаризації.

Міськими, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських (будинкових) книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських (будинкових) книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно п.3.1 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затвердженого наказом від 24.06.2011 року № 91 з наступними змінами зазначено, що «Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (пункт 3.1 .розділу III в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 304 від 13.06.2012р.)

Крім того, така правова позиція підтверджується у розділі 3.2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4/13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», порядком оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН АЗ. 1-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», а також в Листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126, в якому зокрема роз`яснюється, що по об`єктам, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із таких документів є технічний паспорт, складений БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житловий будинок до 05 серпня 1992 року, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх користуванні, за наявності таких доказів судами може визнаватися право власності на будинки, що збудовані до 05.08.1992 року.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Витяг з реєстру мешканців міста Кропивницького свідчить проте, що на дату 31 жовтня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 ., проживали та були зареєстровані:

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1 ;

Тобто, спадщину позивачка та її мама після смерті батька прийняли фактично внаслідок спільного проживання разом із спадкодавцем – ОСОБА_3 .

Після смерті батька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилося спадкове майно, що складається із:

- Житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_2 .

12 березня 2021 року помирає мати позивачки – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно Витягу з реєстру мешканців міста Кропивницького на дату 12 березня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 ., проживали та були зареєстровані:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1 ;

Архівна довідка видана 21.08.2025 року ОКП «Кіровоградське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації» свідчить про те, що житловий будинок під номером АДРЕСА_2 реєстрація права власності не проводилась.

Катеринівська сільська рада повідомила про відсутність погосподарської книги на житлові будинки території м. Кропивницький, проте, відомості по запитуваній інформації, відносно гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) знайдено у Земельній шнуровій книзі за 1976 рік, де на 138 сторінці зазначено, що Рішенням зборів уповноваженого комітету від 16.ІV.79 р. протокол №7, ОСОБА_5 було надано земельну ділянку загальною площею 0,1200 га.

Також Катеринівська сільська рада повідомила, що протоколи загальних зборів, рішення, розпорядження, тощо, в Катеринівській сільській раді відсутні.

Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу від 12 червня 1998 року на замовлення ОСОБА_3 свідчить, що проведено технічну інвентаризацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно характеристики об`єкта нерухомого майна вбачається:

А – житловий будинок площею 56,4 кв.м побудований в 1973 році.

На замовлення позивача ОСОБА_1 08 липня 2025 року було виготовлено новий технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ., де витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва також підтверджує інформацію, що житловий будинок садибного типу, завершення будівництва: 1973 рік.

Постановою державного нотаріуса Герасименко А.В., Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2, що знаходиться за адресою м. Кропивницький, вул. Вокзальна, буд. 31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок під номером АДРЕСА_2 .

На запит суду державний нотаріус Герасименко А.В., Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2,. надано лист №343/01-09 від 11.03.2026 року та копію спадкової справи №1612021., згідно якої з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулася ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок свідоцтво про право на спадщину не видавалося .

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, судом встановлено, що на час завершення будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_2 , чинним законодавством не передбачалося, що особа набуває права власності на будинок після державної реєстрації такого права.

Житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за вказаною адресою, були збудовані до 05.08.1992 року, відповідно роз`яснення Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №12/5-74 від 02.03.1999 визнання права власності на нього можливо без складання акта про прийняття житлового будинку в експлуатацію.

Позивач, яка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері на житловий будинок, позбавлена можливості оформити у нотаріуса свої спадкові права, а судом встановлено, що у Земельній шнуровій книзі за 1976 рік, на 138 сторінці зазначено гр. ОСОБА_3 (Панасовича) Рішенням зборів уповноваженого комітету від 16.ІV.79 р. протокол №7, було надано земельну ділянку загальною площею 0,1200 га. під будівництво житлового будинку, будівництво якого закінчилося 1973 року і після завершення будівництва останній - не зареєстрував право власності на збудований будинок у відповідності до того порядку, що діяв на той час.

Отже, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на вказане у позові спадкове майно.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, Кропивницький, Кіровоградська область, 25000) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 74 кв. м.,, житлова площа 50.7 кв.м., який складається з: житлового будинку (літ. АА1аа1), літня кухня (літ. Б), уборна (літ. В), сарай(літ. Г), сарай (літ. Д), погріб (літ. Ее), сарай (літ. Ж), гараж (літ. З), вигрібна яма (літ. С ), замощення (літ.І) , ворота, огорожа (№1-4), що було збудовано до 05 серпня 1992 року.

Судові витрати залишити по фактично понесеними сторонами.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 17.04.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна