Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №686/10022/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10022/25

Провадження № 2/686/1251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 квітня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Демяновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків згідно графіку платежів за договором позики від 17.11.2023 року, який забезпечений іпотечним договором.

Ухвалою суду від 16.04.2025 року справу призначено у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

10.07.2025 року до суду надійшла заява про збільшення та уточнення позовних вимог.

04.09.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, з урахуванням яких позивач просить: визнати земельну ділянку, площею 0.1000 га, кадастровий номер 6810100000:28:002:1322, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 17.11.2023 року, що укладений між Іпотекодержателем ОСОБА_1 та Іпотекодавцем ОСОБА_2 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734; у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики грошових коштів від 17 листопада 2023 року та штрафу за іпотечним договором від 17.11.2023 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734, у загальній сумі 302 213,59 грн., яка складається з суми неповернутої позики – 192 000 грн., відсотків за користування позикою за період з 17.11.2023 по 17.05.2024 року в сумі 14 213,59 грн., штрафу за невиконання п.1.3. іпотечного договору – 96 000 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,1000 га, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований вищевказаний житловий будинок, які на праві власності належать відповідачці ОСОБА_2 . Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Встановити, що початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, в процедурі виконавчого провадження при підготовці до проведення прилюдних торгів. Також, вимогу щодо виселення відповідачки залишити без розгляду.

Протокольною ухвалою суду за клопотанням представника позивача позовну вимогу щодо виселення ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

01.10.2025 року ухвалою суду закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала до суду заяву, у якій підтримала позов, просить справу розглядати без його участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 листопада 2023 року між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником, укладено договір позики грошових коштів на суму 192 000,00 грн. (далі за текстом - Основне зобов`язання).

В якості забезпечення виконання зобов`язань по зазначеному договору позики, сторони уклали між собою Іпотечний договір від 17 листопада 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П. за № 1735, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_2 .

Зазначений предмет іпотеки належить відповідачці на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Нагорною Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 03.10.2023 року за реєстровим № 2831. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2023 року, номер відомостей про речове право: 51973294, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2806851668040, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.07.2025 року.

Згідно пункту 6.3. Договору у випадку порушення Іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором та / або Основним зобов`язанням, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов`язання, а в разі невиконання вимоги Іпотекодержателя – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 3.4.3. Договору передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках, передбачених Основним зобов`язанням, цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідачка ухилялася від виконання своїх зобов`язань за договором позики згідно узгодженого між сторонами графіку платежів, у зв`язку з чим 18 січня 2024 року позивач відправив претензію Відповідачу про повернення позики грошових коштів та вимогу про усунення порушення основного зобов`язання, якою надано строк у 30 днів для повернення суми позики.

Разом з тим, ОСОБА_2 проігноровано вищевказану претензію та заборгованість залишилась не погашена.

У зв`язку з тим, що договором позики відсутня домовленість щодо сплати відсотків, позивач вимагає від відповідачки сплати процентів за час користування грошовими коштами відповідно до рівня облікової ставки Національного банку України в межах строку дії договору з 17.11.2023 року по 17.05.2024 року включно. Згідно даних Національного Банку України, розміщених на офіційному сайті, облікова ставка НБУ склала з 17.11.2023 року по 14.12.2023 року (28 днів) – 16% річних, з 15.12.2023 року по 14.03.2024 року (91 день) - 15% річних, з 15.03.2024 року по 25.04.2024 року (41 день) - 14,5%, з 26.04.2024 по 17.05.2024 року (22 дня) – 13,5% річних.

Так, за період з 17.11.2023 по 17.05.2024 року позивачем нараховано відсотки в сумі 14 213,59 грн., що підтверджується розрахунком, наведеним у заяві про збільшення та уточнення позовних вимог.

Також, відповідно до пункту 1.3. земельна ділянка, площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:28:002:1322, на якій розташований ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ, знаходиться в користуванні Іпотекодавця. Іпотекодавець, зобов`язується до 17.02.2024 року оформити право власності на вказану земельну ділянку та передати її в Іпотеку іпотекодержателю. У випадку не виконання умов даного пункту договору, Іпотекодавець повинен сплатити штраф в розмірі половини суми позики.

В порушення строків, передбачених п.1.3. іпотечного договору, 21.05.2024 року відповідачка оформила право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок (предмет іпотеки), що підтверджується державною реєстрацією права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2911978768101, Тип об`єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 6810100000:28:002:1322, Опис об`єкта: Площа (га): 0.1, Номер відомостей про речове право: 55097321, Тип речового права: право власності, Дата, час державної реєстрації: 21.05.2024 10:25:39, Державний реєстратор: приватний нотаріус Нагорна Тетяна Володимирівна, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73230238 від 21.05.2024 10:29:42, приватний нотаріус Нагорна Тетяна Володимирівна, Документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1906, виданий 21.05.2024 року).

Проте, після оформлення права власності на земельну ділянку 6810100000:28:002:1322, на якій розташований житловий будинок, земельна ділянка в іпотеку в забезпечення виконання договору позики від 17.11.2023 року, відповідачкою не була передана, що є підставою для стягнення із Іпотекодавця штрафу в розмірі половини суми позики (96 000 грн.) та визнання земельної ділянки предметом іпотеки.

Згідно п. 5.1. іпотечного договору від 17.11.2023 року сторони погодили, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Основного зобов`язання та/або цього Договору.

З наданих позивачем доказів та проведених розрахунків встановлено, що за рахунок предмета іпотеки підлягає погашенню заборгованість в сумі 302 213,59 грн., яка складається з суми неповернутої позики – 192 000 грн., відсотків за період з 17.11.2023 по 17.05.2024 року в сумі 14 213,59 грн., штрафу за невиконання п.1.3. іпотечного договору – 96 000 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Статтею 30 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених Іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 575 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.589 ЦК, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст.12 цього закону «Про іпотеку».

Відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки є об`єкти нерухомого майна та об`єкти, які прирівнюються до таких цим законом, до них, зокрема, віднесено: земельні ділянки, будівлі, споруди, підприємство як майновий комплекс, житлові будинки, квартири, дачі, садові будинки, гаражі, об`єкт незавершеного будівництва, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому, право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна.

Об`єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: 1) майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; 2) нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; 3) воно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Підстави та умови передачі в іпотеку земельної ділянки при передачі в іпотеку будівлі чи споруди визначені частинами четвертою та п`ятою статті 6 Закону України "Про іпотеку", якщо: будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), які на ній розташовані.

Це положення Закону України "Про іпотеку" узгоджується із визначеним у статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України загальним принципом, за яким визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №520/258/16 зазначено, що аналіз приписів частини четвертої статті 6 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов`язані між собою, а отже, іпотека щодо будівлі (споруди) повинна поширюватися і на земельну ділянку.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №689/26/17, від 17 червня 2020 року у справі № 466/1875/14-ц, від 20 січня 2021 року в справі № 318/1274/18.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 361/7543/17 зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня. При цьому, з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки є відмінною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, адже порядок задоволення вимог іпотекодержателя, врегульовано спеціальною нормою - статтею 33 Закону України «Про іпотеку», а не загальними нормами ЦК України, які регулюють відносини, пов`язані з основним зобов`язанням.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 у справі № 921/107/15-г/16.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідачка порушила виконання зобов`язань за договором позики від 17.11.2023 року, який було забезпечено іпотекою, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" та встановити, що початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, в процедурі виконавчого провадження при підготовці до проведення прилюдних торгів.

Щодо визнання земельної ділянки іпотечним майном суд враховує наступне.

В даній справі іпотечним договором від 17.11.2023 року визначено, що предмет іпотеки являє собою об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_2 , що належить Iпотекодавцю на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Нагорною Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 03.10.2023 року за реєстровим №2831. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.110.2023 року, номер відомостей про речове право: 51973294, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2806851668040.

Окрім того, відповідно до пункту 1.3. іпотечного договору Іпотекодавець, зобов`язується до 17.02.2024 року оформити право власності на земельну ділянку, площею 0.1000 га, кадастровий номер 6810100000:28:002:1322, на якій розташований предмет іпотеки, та передати її в Іпотеку Іпотекодержателю.

З викладеного вище вбачається, що іпотека за цим договором поширюється й на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, який є предметом цього договору.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 04.07.2025 року щодо земельної ділянки як об`єкта нерухомого майна, кадастровий номер 6810100000:28:002:1322, 21.05.2024 року ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Нагорною Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 21.05.2024 року за реєстровим №1906.

З викладеного вбачається, що відповідачка, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого Нагорною Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 21.05.2024 року за реєстровим №1906, не повідомила про це Іпотекодержателя та не передала земельну ділянку у іпотеку Позивача, а відтак діяла приховано та недобросовісно.

Тому, з врахуванням вище наведеного, земельна ділянка, площею 0.1000 га, кадастровий номер 6810100000:28:002:1322, на якій розташований предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_2 , також є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 17.11.2023 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, а відтак слід визнати земельну ділянку, площею 0.1000 га, кадастровий номер 6810100000:28:002:1322, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2 , вулиця ОСОБА_3 , предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 17.11.2023 року, що укладений між Іпотекодержателем ОСОБА_1 та Іпотекодавцем ОСОБА_2 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734.

Також, у рахунок погашення заборгованості за договором позики грошових коштів від 17 листопада 2023 року та штрафу за іпотечним договором від 17.11.2023 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734, у загальній сумі 302 213,59 грн., яка складається з суми неповернутої позики – 192 000 грн., відсотків за користування позикою за період з 17.11.2023 по 17.05.2024 року в сумі 14 213,59 грн., штрафу за невиконання п.1.3. іпотечного договору – 96 000 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , вулиця ОСОБА_3 та на земельну ділянку, площею 0,1000 га, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований вищевказаний житловий будинок, які на праві власності належать ОСОБА_2 та визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, в процедурі виконавчого провадження при підготовці до проведення прилюдних торгів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у загальному розмірі 3628,92 грн. (1920 грн. + 1708,92 грн.).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. суд зазначає наступне.

Приписами частин 1 та 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.ст. 15, 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.ч. 5-6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі надавалася згідно з договором про надання правничої допомоги від 03.07.2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Сінтем».

Згідно акта №04/11/2025 приймання-передачі наданих послуг від 12.12.2025 року загальна вартість наданих послуг адвокатського бюро за правову допомогу у справі №686/10022/25 у суді першої інстанції складає 15000 грн. Факт оплати позивачем наданих йому послуг підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 08.07.2025 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 15000 грн. є завищеним та не співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., які слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 11, 590, 628, 629 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

Визнати земельну ділянку, площею 0.1000 га, кадастровий номер 6810100000:28:002:1322, місце розташування: АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2 , вулиця ОСОБА_3 , предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 17.11.2023 року, що укладений між Іпотекодержателем ОСОБА_1 та Іпотекодавцем ОСОБА_2 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_3 та земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 6810100000:28:002:1322, місце розташування: АДРЕСА_1 , на якій розташований вищевказаний житловий будинок, які належать на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у рахунок погашення ОСОБА_1 заборгованості за договором позики грошових коштів від 17 листопада 2023 року та штрафу за іпотечним договором від 17.11.2023 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., реєстровий номер 1734, у загальній сумі 302 213,59 грн., яка складається з суми неповернутої позики – 192 000 грн., відсотків за користування позикою за період з 17.11.2023 по 17.05.2024 року в сумі 14 213,59 грн., штрафу за невиконання п.1.3. іпотечного договору – 96 000 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки – нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 96.6 кв.м., житловою площею 61,1 кв.м., та земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 6810100000:28:002:1322, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", із встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, в процедурі виконавчого провадження при підготовці до проведення прилюдних торгів.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у загальному розмірі 3628,92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в загальному порядку протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 13.04.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин