Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №346/6834/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6834/25

Провадження № 1-кп/346/475/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря с/з- ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025091180000917 від 05.12.2025р. відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Годи-Добровідка, Коломийського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з середньою освітою, працюючого на посаді техніка із структурованої кабельної системи в ПП "Телерадіокомпанія "НТК", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади,органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року у справі № 346/2479/22, яка набула законної сили 01 листопада 2022 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 17.04.2023 близько 11:00 год у с. Годи-Добровідка по вул. Незалежності, Коломийського району, Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки «Chery Tiggo 2» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, та допустив зіткнення із деревом, чим вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, в стані алкогольного спяніння, та вчинив дорожньо-транспортну пригоду, на останнього поліцейськими Коломийського РВП складено адміністративні матеріали за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.5 ст. 126 та ч.2 ст. 130 КУпАП.

В подальшому, постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.07.2023 у справі № 346/2033/23, яка набрала законної сили 24.08.2023, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.5 ст. 126 та ч.2 ст. 130 КУпАП.

Злочинні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав частково, підтвердив факт керування транспортним засобом і спричинення ДТП, яке мало місце 17.04.2023 року визнав, однак вказав, що зробив це без прямого умислу. Пояснив, що у 2022 році його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортним засобом строком на один рік, про що йому було відомо. 17.04.2023 року він керував транспортним засобом «Chery Tiggo 2», будучи в стані алкогольного сп`яніння. Сів за кермо автомобіля, оскільки дружина припаркувала машину не правильно. В ході керування транспортним засобом допустив зіткнення з деревом та автомобіль перевернувся.

Прокурор просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

Захисник в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані як умисне невиконання вироку постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування траспотними засобами на строк один рік.

22.11.2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та накладено арешт на кошти ОСОБА_4 у банківських установах.

Рішенням суду від 27 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови про справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 702405 від 19.10.2022 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.5 ст. 126 та ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Постанова набрала законної сили 24.08.2023 року. Даною постановою підтверджується факт того, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, постанову суду умисно не виконав та 17.04.2023 року об 11 год здійснив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно рапорта начальника СВ Коломийського РВП ГУНП від 04.12.2025 року встановлено, що ОСОБА_4 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Коломийського міськрайонного суду від 12.09.2022, керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, про що 05.12.2025 року слідчим Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківськвй області внесено відомості в ЄРДР за ч.1 ст. 382 КК України.

Згідно відповіді Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі від 12.12.2025 року №70395642/129678 вбачається, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 70395642, відкрите на підставі постанови № 702405 про стягнення з ОСОБА_4 штрафу у розмірі 40 800 грн.

Згідно платіжних інструкцій № 2238 від 10.02.2025 року, № 4087 від 07.03.2025, № 6509 від 07.04.2025, №7819 від 06.05.2025, №9596 від 05.06.2025, №11026 від 03.07.2025, № 12554 від 05.08.2025, № 13628 від 09.09.2025, № 14318 від 06 жовтня 2025, № 14843 від 04.11.2025, № 15366 від 05.12.2025 Коломийським відділом ДВС стягнуто з ОСОБА_4 кошти за штраф за порушення ПДР.

Таким чином, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доведена.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України, полягає у невиконанні обвинуваченим заборони керування транспортними засобами, причому у формі повторного скоєння адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, з незначним інтервалом з моменту набрання законної сили постанови суду про накладення адміністративного стягнення.

У своїй ухвалі від 13.07.2022 року у справі № 464/4690/20 Верховний Суд вказав, шо невиконання судового акта особою, щодо якої ухвалено рішення суду, що набрало законної сили, яка згідно такого рішення зобов`язана його виконати в частині відбування адміністративного стягнення, тим самим умисно вчиняє діяння, спрямовані на невиконання рішення суду, посягаючи на суспільні відносини у сфері правосуддя.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий (а.с.72), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.75), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.73). працюючого на посаді техніка із структурованої кабельної системи в ПП "Телерадіокомпанія "НТК" (а.с.77), одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с.76), відсутність обставин, що пом`якшують покарання та його обтяжують, та вважає, що покарання має бути призначене в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Суд переконаний, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети покарання не лише кари обвинуваченого за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами.

При цьому суд враховує, відповідно до практики Верховного Суду, керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки руху. Тяжкість зумовлена ступенем суспільної небезпечності такого діяння, оскільки водій у стані алкогольного сп`яніння становить загрозу для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, безпосередньо для себе, і серед іншого для третіх осіб.

Обставин, що пом`якшують покарання та його обтяжують судом не встановлено.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, він одружений та працевлаштований, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, частково визнав вину, за місцем проживання характеризується позитивно, а також враховуючи висновки органу пробації, викладені в досудовій доповіді щодо можливого звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 з випробуванням, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що іспитовий строк, необхідний для того, щоб обвинувачений ОСОБА_4 довів своє виправлення без реального відбування покарання, підлягає визначенню тривалістю один рік.

На переконання суду, призначене покарання з подальшим звільненням від відбування буде справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, таким, що відповідатиме ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд звертає увагу, що звільнення від відбування покарання з випробуванням полягає у звільненні засудженого від основного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Так, відповідно до ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Речові докази та витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копії вироку вручити сторонам під розписку.

Суддя: ОСОБА_1