Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №344/23021/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23021/25

Провадження № 2-о/344/138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грица Іван Юрійович, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грица Іван Юрійович, звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просить суд:

- Встановити факт батьківства ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно дитини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

- Внести зміни до актового запису №197 від 26.01.1988, складеного Івано-Франківським міським відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), виключивши з актового запису відомості про ОСОБА_3 як батька дитини та зазначивши з урахуванням змін ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) батьком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Івано-Франківську помер батько заявника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Павлівка, Тисменицького району Івано-Франківської області та проживав за адресом АДРЕСА_1 . Це підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09 грудня 2021 року, актовий запис № 2488 від 03 грудня 2020 року.

На випадок своєї смерті померлий залишив заповіт посвідчений державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А. М. 20 грудня 2005 року і зареєстрований в реєстрі за № 2-2569, що усе належне йому майно, де б воно не було та з чого воно б не складалось і взагалі все що йому належне і на що він по закону матиме право заповісти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При зверненні до нотаріуса при поданні заяви про прийняття спадщини заявнику було роз`яснено, що у разі набуття спадщини вона оподатковується: за нульовою ставкою згідно пп. 174.2.1 ст. 174 Податкового кодексу України для об`єктів спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення; за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України, вартість будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у пп. 174.2.1 ст. 174 цього кодексу. Для оподаткування за нульовою ставкою нотаріусу потрібно надати документи, які підтверджують перший або другий ступінь споріднення.

На момент народження ОСОБА_1 , його батько ОСОБА_2 і мати ОСОБА_4 у шлюбі не перебували виходячи із чого інформація про батька у свідоцтві про народження була записана у порядку ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю (далі КпШС), що діяв на той момент, у вигляді « ОСОБА_3 », по прізвищу матері та ім`ям і по батькові вказаними за її вказівкою. Це підтверджується свідоцтвом про народження і витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00037371917 від 2 листопада 2022 р. Зі слів матері, ОСОБА_4 , до органів ДРАЦС спільна заява про визнання батьківства ніколи не подавалась. Зважаючи на те, що документи, які б підтверджували, що померлий був батьком заявника відсутні, виникла потреба у зверненні до суду з заявою, щодо встановлення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 (а.с.1-7).

Представник заявника подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та без участі заявника.

Заінтересована особа про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви та клопотання до суду не надходили.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 про що складено актовий запис за № 197 від 26.01.1988 року, батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.9).

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0003737191777 від 02.11.2022 року у актовому записі про народження ОСОБА_1 № 197 від 26.01.1988 року відомості про батька ОСОБА_3 вказано відповідно до ч.1 ст.135 СК України (за вказівкою матері) (а.с.15-16).

Згідно відповіді на запит щодо отримання інформації стосовно ОСОБА_3 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 4825/32.15.4-01 від 04.07.2025 зазначено, що перевіркою архіву не виявлено актового запису про народження ОСОБА_3 (а.с.19-20).

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (видано повторно 09.12.2021 року) підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 69 років, про що складено відповідний актовий запис №2488 (а.с.10).

Заповітом ОСОБА_2 усе належне йому майно заповідається ОСОБА_1 (а.с.11-14).

У Рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/2449/22, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідачем вказано, що ОСОБА_2 проживав сам, однак ОСОБА_1 було відомо про смерть батька ОСОБА_2 , самого ОСОБА_1 він не знає (а.с.21-32).

У суді апеляційної інстанції, що підтверджено постановою Івано-Франківського апеляційного суду у справі №344/2449/22 відповідач ОСОБА_5 також стверджує, що ОСОБА_1 було відомо про смерть батька (а.с.33-40).

Свідок ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_2 часто приходив до ОСОБА_4 , мав власний ключ від квартири, відкривав і заходив коли там нікого не було, тримав у квартирі власні речі. В період вагітності ОСОБА_7 і коли ОСОБА_8 був малий, ОСОБА_9 виявляв особливу турботу до них, часто приходив, приносив речі. В середині - кінці 90-их, а також на початку 2000-их ОСОБА_10 разом з ОСОБА_8 часто ходили на прогулянки, при чому ОСОБА_8 завжди називав його татом, а ОСОБА_9 – Ореста сином. Десь в 2010-2014 роках ОСОБА_10 почав рідше з`являтись, а потім взагалі перестав заходити за даною адресою.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ще до народження Ореста приблизно з початку 1980-их років ОСОБА_2 часто бував у квартирі ОСОБА_4 та залишався там ночувати. Після народження ОСОБА_12 майже кожен день бував у квартирі, приносив речі, приділяв турботу ОСОБА_7 і сину. Пізніше в кінці 1990-их і в 2000-их ОСОБА_9 часто приїжджав на велосипеді. Коли ОСОБА_8 підріс вони разом їздили по своїх справах на велосипедах. На початку 2000-их Орест часто їздив до батька в гості, про що свідку відомо зі слів ОСОБА_7 . Орест завжди називав ОСОБА_13 татом, а ОСОБА_10 завжди називав Ореста сином та визнавав своє батьківство щодо нього. Свідок зазначає, що у період сусідства не спостерігала, щоб ОСОБА_7 мала стосунки із іншим чоловіком.

Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 просив встановити факт батьківства ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно нього.

Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне його для оформлення спадкових прав після смерті батька.

За правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Оскільки ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , то ці відносини регулюються нормами КпШС України.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-20цс15, від 29.08.2018 у справі 641/9147/15-ц, від 21.11.2018 № 225/6301/15-ц.

Відповідно до статті 53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Отже законом визначаються чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.

Згідно роз`яснень, наданих судам у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно зі статтею 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, № 3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Досліджені наявні письмові докази, в їх сукупності дають підстави вважати, що дійсно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про встановлення факту батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_1 , також підлягають задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124 Конституції України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-265, 268, 315-316, 319, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грица Іван Юрійович, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Зобов`язати Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №197 від 26.01.1988 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 складеного Івано-Франківським міським відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), а саме в графі відомості про батька вказати « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 14.04.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.