Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №608/542/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Справа № 608/542/26

Номер провадження1-кп/608/322/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026211110000091 від 06 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , судимого вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.07.2024 за ч. 1 ст. 263, ст. ст. 69, 58 Кримінального кодексу України до покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 % з грошового забезпечення в дохід держави, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 30.09.2025, у справі № 557/693/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Крім того, постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.01.2026 у справі № 243/11892/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Також, постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.01.2026 у справі № 243/11094/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 ( п`ять ) років.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2026 у справі № 243/111/26, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП т а накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три0 роки.

Незважаючи на вищевказані постанови Гощанського районного суду Рівненської області та Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, з якими ОСОБА_3 був ознайомлений, маючи реальну можливість їх виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ч.1 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання постанов суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 06.02.2026 о 10 годині 14 хвилин ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він постановами Гощанського районного суду Рівненської області та Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, позбавлений на п`ять років права керування транспортними засобами, по вул. Князя Володимира Великого міста Чорткова Тернопільської області, керував транспортним засобом марки «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи такого права.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 06.02.2026 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, за адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Суду пояснив, що йому було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами. Разом з тим, у зв`язку з службовою необхідністю він сів за кермо. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, обіцяє більше не вчиняти кримінальних правопорушень.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого, дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Дослідивши та оцінивши докази в кримінальному провадженні в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є нетяжким злочином та особу обвинуваченого, який визнав вину, у вчиненому щиро розкаюється, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.07.2024 за ч. 1 ст. 263, ст. ст. 69, 58 КК України до покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 % з грошового забезпечення в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно частини 3 статті 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Враховуючи наведене, остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за цим вироком суду невідбутого покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.07.2024 у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 % з грошового забезпечення в дохід держави, які виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат не має.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, п. 1 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України та призначити покарання за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч п`ятсот) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.07.2024 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 % з грошового забезпечення в дохід держави, та штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч п`ятсот) гривень.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_3 покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Речовий доказ по справі: комп`ютерний диск DVD-R із відеозаписом факту вчинення правопорушення, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Вирок набрав законної сили __________________ року

Оригінал вироку знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/542/26.

Суддя: ОСОБА_1

Копію вироку видано « » року

Секретар: