Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №338/283/26
Суддя: Рибка Л. Я.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/283/26
Провадження №2/338/523/26
17 квітня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Рибки Л.Я.,
з участю секретаря Остапишин І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Сторони у справі:
Представник позивача: Іванців І.В.
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина, у розмірі
10 000 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ним повноліття.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем у них народилися троє дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сімейне життя не склалось, тому нею подано позовну заяву про розірвання шлюбу. Неповнолітній син ОСОБА_3 проживає з нею та перебуває на її утриманні. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. Вказує, що у відповідача не має постійного стабільного доходу, він отримує кошти неофіційно, надаючи послуги з ремонту транспортних засобів. Враховуючи те, що відповідач має мінливий дохід просить визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 26 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17 березня 2026 року через канцелярію суду представником позивачки подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Позивачка в судове засідання не прибула, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити, стягувати з відповідача аліменти в розмірі 10 000 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до законодавства України, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також зазначив, що 24 березня 2026 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано, просив врахувати заяву відповідача про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, 14 квітня 2026 через канцелярію суду направив заяву про визнання позову, розгляд справи проводити без його участі.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.
Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком трьох народжених дітей у шлюбі з позивачкою: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Іваниківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області 30 червня 2005 року (а.с. 16); дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Іваниківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області 25 грудня 2006 року (а.с. 17) та неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Іваниківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області 19 квітня 2010 року. (а.с. 18)
Неповнолітній син ОСОБА_3 проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, дохід ОСОБА_1 згідно з довідкою форми ОК-7 за 2025 рік склав 93 800 грн (а.с. 50-51). В добровільному порядку питання щодо утримання сина позивачка і відповідач не вирішили.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регламентують, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України). Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина друга статті 182 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Висновки суду за результатами розгляду справи.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, позивачка та відповідач перебували у шлюбі, у шлюбу у них народилося троє дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час є неповнолітнім(а.с.18)
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2026 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Позивачка у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 гривень щомісячно, до досягнення ним повноліття.
На обґрунтування зазначених вимог, зокрема щодо розміру аліментів у твердій грошовій сумі, позивачка посилається на те, що відповідач є молодою, працездатною людиною, отримує кошти працюючи неофіційно, надаючи послуги по ремонту транспортних засобів і має змогу платити аліменти в заявленому розмірі.
Так, при визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років становить 2817 гривень, від 6 років до 18 років складає 3 512 гривень. Неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виповнилось повних 16 років (перебуває у віковій категорії від 6 років до 18 років) і відповідно він має право на матеріальне забезпечення в законодавчо закріпленому розмірі, яке йому зобов`язані надати, згідно вимог статті 180 СК України, їх батьки.
При цьому, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Отже, аналізуючи положення статей 182, 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, і при цьому цей розмір має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідач ОСОБА_2 подав письмову заяву про визнання позовних вимог, суд приймає визнання відповідачем позову, при цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову не є добровільним чи є умовним.
Отже, визначаючи розмір аліментів, які слід стягувати з ОСОБА_2 на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_3 суд, з дотриманням вимог ч. 1
ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, відповідач є особою працездатного віку і може надавати матеріальну допомогу на утримання сина, позовні вимоги визнав повністю та згоден сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 10 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також матеріальне становище позивачки, з якою мешкає дитина. Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дітей, передбачених ст.188 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід задовольнити, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що розмір аліментів в сумі 10 000 грн. щомісячно на неповнолітнього сина ОСОБА_3 буде достатнім для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, забезпечить йому належний рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
У разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору (постанова ВП Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17).
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому, згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 грн. 20 коп.
На підставі наведеного, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 263 - 265, 279, 280, 354, 430 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 ( одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя Л.Я. Рибка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua