Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №325/76/18 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 325/76/18

2/195/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

08.04.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Кондус Л.А., при секретарі – Дєєвої Ю.С., за участю: позивачки ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції), представників позивачки та третьої особи ОСОБА_2 — адвоката Новак А.І. ( в режимі відеоконференції), адвоката Ями Д.М., представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Гайворонського О.Ю. (в режимі відеоконференції), третьої особи — ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_5 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи : ОСОБА_6 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна , ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності на відчуження будинку, заяв про дачу згоди на дарування житлового будинку та земельної ділянки, договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Правонаступниця первісного позивача - ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.7-9 т.11), просила :

- визнати недійсною заяву від 16 липня 2014 року ОСОБА_5 про дачу згоди ОСОБА_7 на дарування ОСОБА_3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 ;

- визнати недійсною заяву від 16 липня 2014 року ОСОБА_5 про дачу згоди ОСОБА_7 на дарування ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,0600 га, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О.;

- визнати недійсним з моменту укладання посвідчений 16 липня 2014 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за яким ОСОБА_6 , діючи від імені ОСОБА_7 за довіреністю від 07 липня 2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О. О. подарувала ОСОБА_3 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним з моменту укладання посвідчений 16 липня 2014 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. договір дарування земельної ділянки, площею 0,0600 га, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, за яким ОСОБА_6 , діючи від імені ОСОБА_7 за довіреністю від 07 липня 2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О. О. за № 2002, подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0600 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та передати його спадкоємцю ОСОБА_5 ;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 , земельну ділянку, площею 0,0600 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378 та передати її спадкоємцю ОСОБА_5 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. згідно її рішення індексний номер 14491647 від 16 липня 2014 року за ОСОБА_3 , на підставі договору дарування від 16 липня 2014 року № 1162, номер запису про право власності 6357764 від 16 липня 2014 року; приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., згідно її рішення індексний номер 36418985 від 01 серпня 2017 року за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 01 серпня 2017 року № 2708, номер запису про право власності 21672257 від 01 серпня 2017 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0600 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, здійснену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. згідно її рішення індексний номер 14493079 від 16 липня 2014 року за ОСОБА_3 , на підставі договору дарування від 16 липня 2014 року № 1163, номер запису про право власності 6358459, дата державної реєстрації 16 липня 2014 року; приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., згідно з її рішенням індексний номер 36419172 від 01 серпня 2017 року за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 01 серпня 2017 року № 2710, номер запису про право власності 21672510, дата державної реєстрації 01 серпня 2017 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі з 06.11.1965 року. Від шлюбу мають двоє дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Під час шлюбу подружжя за спільні кошти збудували будинок на відведеній їм земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. Восени 2017 року ОСОБА_5 , зі слів сина ОСОБА_3 , дізналась, що вищезгаданий будинок їй не належить, що за життя її чоловік відчужив, а саме подарував будинок на користь іншої особи, і зараз будинок і земельна ділянка належить неповнолітній ( на час звернення до суду ) онуці ОСОБА_4 . Позивачка вважає даний договір незаконним, як дружина дарувальника і фактично співвласниця спірного майна, ніякої згоди на даний правочин вона не давала, у нотаріуса в офісі не була, згоди на дарування будинку своєму чоловікові не надавала, та такі заяви не підписувала. Її чоловік з березня 2014 року перебував на довготривалому лікуванні, після чого його стан значно погіршився, і саме в липні 2014 року вже був прикутий до ліжка. Про те що, він надав довіреність дружині сина ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на вчинення правочинів стосовно спірного будинку вона нічого не знала. Вважає, що її чоловік фізично не міг підписати довіренність від 07.07.2014 року посвідчену приватним нотаріусом Єдемською-Фастовець О.О. Пояснює, що заява від її імені від 16.07.2014 р. про надання згоди на дарування житлового будинку, підписана нею, але отримана вона внаслідок обману в приватному порядку, так як наслідки підписання такої заяви їй роз`яснені не були, її дієздатність нотаріус не перевірила, у офісі приватного нотаріуса Буцикіної Л.О. вона не була, у реєстрі вчинення нотаріальних дій підписи не ставила, а відтак вважає, що загальні правила посвідчення правочинів порушено, а отже заяву про надання згоди на дарування житлового будинку, яка посвідчена приватним нотаріусом Буцикіною Л.О. належить визнати недійсною. А отже, правочини, вчинені нотаріусами теж належить визнати недійсними, скасувати державну реєстрацію нерухомого майна, будинок та земельну ділянку повернути належному спадкоємцю.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на час розгляду справи вже досягла повноліття) проти даного позову заперечують у повному обсязі, вважають його необгрунтованим та безпідставним, обґрунтовують свої заперечення тим, що на сімейній нараді, ще за життя батьків було вирішено здійснити розподіл майна між дітьми та онуками. ОСОБА_7 за життя надав дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_6 довіреність на вчинення правочинів з нерухомістю. І саме за цією довіреністю частина майна була оформлена на ОСОБА_3 , а частина оформлена на позивачку — ОСОБА_5 , позивачка надавала згоду на вказані правочини, про що підписувала відповідну заяву. Відповідачі надавали декілька відзивів на позов (а.с.17-18 т.1 (перший); а.с.223-227 т.10 (останній;).

Третя особа - Приватний нотаріус Буцикіна Л.О. надавала письмові пояснення по суті справи, в яких описує обставини події, а саме як позивачка ОСОБА_5 власноручно підписала заяву у якій надала згоду чоловікові ОСОБА_7 на дарування житлового будинку ОСОБА_3 , а потім власноручно ставила підписи у реєстрі вчинення нотаріальних дій, просила розглядати справу за її відсутності ( т.10 а.с. 218-219 ).

Третя особа - Приватний нотаріус Єдемська-Фастовець О.О. надавала письмові пояснення по суті справи, в яких описує обставини події, а саме як ОСОБА_7 07.07.2014 року особисто прибув до її офісу з проханням посвідчити його довіреність на вчинення правочинів, справу просила розглядати за її відсутності ( т.10 а.с. 214-215 ).

Рух справи

19 січня 2018 року, позивач звернувся із дійсним позовом за місцем знаходження нерухомого майна, а саме до Приазовського районного суду Запорізької області.

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 31 січня 2018 року суддею Діденко Є.В. відкрито провадження у дійсній справі в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.47-50).

На підставі розпорядження керівника апарату Приазовського районного суду Запорізької області №29-р(К)/2018 від 07 листопада 2018 року внаслідок спливу строку перебування ОСОБА_9 на посаді судді було здійснено повторний автоматичний розподіл справ (т.3 а.с.22).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу №325/76/18 було розподілено в провадження судді Васильцовій Г.А. (т.3 а.с.23).

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2018 року прийнято у провадження вищевказану цивільну справу та призначено судове засідання (т.3 а.с.24).

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2020 року провадження у справі було закрито внаслідок смерті позивача у справі, по якій спірні правовідносини не допускають правонаступництва (т.5 а.с.86-88).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року вищевказану ухвалу було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (т.5 а.с.242).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу №325/76/18 було розподілено в провадження судді Діденко Є.В. (т.6 а.с.2).

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року суддею Діденко Є.В. прийнято цивільну справу до свого провадження та призначено судове засідання (т.6 а.с.9).

24 березня 2021 року суддею Діденко Є.В. було подано заяву про самовідвід, посилаючись на те, що він вже брав участь у вирішенні цієї справи, а тому не може брати участь в її розгляді після скасування ухвали про закриття провадження на підставі статті 37 ЦПК України (т.6 а.с.46).

Ухвалою судді Приазовського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року Діденко Є.В. його власну заяву про самовідвід задоволено, справу передано для визначення іншого судді в порядку статті 33 ЦПК України (т.6 а.с.49-50).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2021 року призначення справи не відбулося через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи (т.6 а.с.51).

25 березня 2021 року розпорядженням голови Приазовського районного суду Запорізької області, внаслідок неможливості утворити новий склад суду для судового розгляду справи, відповідну справу було передано до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, який є найбільш територіально наближеним до Приазовського районного суду Запорізької області (т.6 а.с.53).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу №325/76/18 було розподілено в провадження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В. (т.6 а.с.54).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року справу було прийнято до свого провадження та призначено у справі підготовче засідання (т.6 а.с.55-56).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 листопада 2021 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу (т.7 а.с.157-159).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 лютого 2022 року вищевказану ухвалу було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (т.8 а.с.251-258).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який у подальшому продовжено.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, розпорядження Голови Верховного суду №4/0/9-22 від 10 березня 2022 року, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, а саме змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

У зв`язку з чим після розгляду апеляційної скарги цивільну справу №325/76/18 було надіслано до Томаківського районного суду Дніпропетровської області (т.9 а.с.1).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу №325/76/18 було розподілено в провадження судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В. (т.9 а.с.2).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2022 року було відкрито провадження у цивільній справі №325/76/18 за правилами загального позовного провадження (т.9 а.с.3).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2022 року підготовче судове засідання у цивільній справі №325/76/18 було закрито (т.10 а.с.35).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2023 року вищевказану цивільну справу було направлено за підсудністю до Комунарського районного суду м.Запоріжжя.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.02.2022 року ухвала про направлення справи за підсудністю скасована, справа повернута до Томаківського районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

17 березня 2023 року відповідачем ОСОБА_3 було заявлено відвід судді Омеко М.В. (а.с.157-163т.10).

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2023 року ОСОБА_10 заяву про його відвід задоволено, справу передано для визначення іншого судді в порядку статті 33 ЦПК України (т.10 а.с.165).

20.03.2023 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 325/76/18 визначено суддю Скрипченко Д.М.(т.10 а.с.167)

19.08.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями ( у зв`язку з відставкою судді Скрипченко Д.М.) головуючим суддею у справі № 325/76/18 визначено суддю Кондус Людмилу Андріївну.(т.13 а.с.55)

Ухвалою судді від 15.09.2025 вказану цивільну справу суддею прийнято до свого провадження.(т.13 а.с.57)

Ухвалою судді від 20.11.2025 підготовче провадження у справі закрито , справу призначено до слухання по суті (т.13 а.с.98)

Аргументи учасників справи :

Позивачка ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_5 ), представники позивачки та третьої особи ОСОБА_2 — адвокат Новак А.І. (в режимі відеоконференції), адвокат Яма Д.М. в судовому засіданні підтримують позовні вимоги.

Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Гайворонський О.Ю. (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.

Третя особа — ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Треті особи: ОСОБА_6 , належним чином неодноразово повідомлена, в судове засідання не з`явилась, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Л.О., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О., надали до суду заяви про слухання справи за їх відсутності.

Фактичні обставини справи , встановлені судом:

Відповідно до копії свідоцтва про одруження НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованім шлюбі з 06.11.1965 року (т.1 а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер — копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ( т.1а.с.15 ).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 97669769 ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності б/н 21.11.2004 належав житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 ; відповідно договору дарування житлового будинку від 01.08.2017 року право власності на вказаний будинок належить ОСОБА_4 ( т.1 а.с.16).

Як вбачається з копії договору дарування від 16.07.2014 року — ОСОБА_6 , діючи від імені ОСОБА_7 , подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Буцикіною Л.О. (т.1 а.с. 102-104).

Як вбачається з копії договору дарування від 16.07.2014 року — ОСОБА_6 , діючи від імені ОСОБА_7 , подарувала ОСОБА_3 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0600 га, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Буцикіною Л.О. (т.1 а.с.19-20).

На виконання ухвали суду від 28.02.2018 року, приватним нотаріусом Буцикіною Л.О. надано належним чином завірені копії наступних документів — договір дарування житлового будинку від 16.07.2014 року(т.1 а.с.132-134), довіреність ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на вчинення правочинів від його імені (т.1 а.с.135), заява ОСОБА_5 якою вона надає згоду ОСОБА_7 на дарування житлового будинку ОСОБА_11 (т.1 а.с.136) копії аркушів з реєстру для реєстрації нотаріальних дій, де вказано про засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 (т.1 а.с.137-144).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.5 а.с.71).

Правонаступник позивачки — ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про залучення її в якості правонаступника позивачки (т.5 а.с. 72).

Позивачка та її представники зверталися із заявами до відділу нацполіції про кримінальне правопорушення вчинене стосовно неї, про що до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження за № 12018080050002201 від 04.07.2018 р за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за № 12022082050000402 від 18.02.2022р. за ч.1 ст.365-2 КК України, за № 12022082050000403 від 18.02.2022р. за ч.2 ст.384 КК України, за № 12021082060000852 від 16.07.2021р. за ч.3 ст.358 КК України (т.11 а.с.31-33).

Кримінальне провадження № 62021080020000107 від 18.06.2021 для організації подальшого досудового розслідування, було направлено до Головного слідчого управління ДБР ( т.11а.с.40).

В рамках кримінального провадження № 12018080050002201 від 04.07.2018 р за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України за постановою слідчого була проведена судова почеркознавча та судова технічна експертиза документів, копію висновку надано на вимогу суду ( т.11 а.с.130-159)

Відповідно до зазначеного висновку експертів №458/459-21, безпосередньому дослідженню підлягали підписи, виконані від імені ОСОБА_5 у примірниках заяв, зареєстрованих в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни за №1157 та №1158 від 16.07.2014.

Як вбачається з відповіді на питання №4 даного висновку експертів — підпис, який розміщений в графі «Підписи осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії» під номером вчинення нотаріальної дії №1157 від 16.07.2014 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Питання №5 — підпис під номером вчинення нотаріальної дії №1158 від 16.07.2014 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Питання №6 — підпис під номером вчинення нотаріальної дії №1159 від 16.07.2014 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Питання №7 — підпис під номером вчинення нотаріальної дії №1160 від 16.07.2014 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Питання №8 — підпис під номером вчинення нотаріальної дії №707 від 10.04.2014 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. (а.с.154 т.11).

Крім того, в рамках кримінального провадження №62021080020000107 від 18.06.2021 проведено судово-почеркознавчі експертизи, копії яких надано на виконання ухвали суду ( а.с. 148 т 12).

Відповідно до зазначеного висновку експерта № СЕ-19/105-23/4483-ПЧ від 04.12.2023, підписи, від імені ОСОБА_5 у графі «Підписи осіб ,які звернулися за вчиненням нотаріальної дії» , зареєстрованих в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни справа №02-33 том №2 за №1158 та №1159 виконані ОСОБА_6 , підпис від імені ОСОБА_5 вчинення нотаріальної дії за №1157 виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою (а.с.200-235 т.12)

Мотивувальна частина

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши представників позивачки, представника відповідачів, третю особу, свідків, суд приходить до висновку, що даний позов належить до часткового задоволення .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається. Суд не вправі збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Поняття та види правочинів встановлені статтею 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, що означає правомірність правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону врегульовані параграфом 2 Глави 16 Розділу ІV ЦК України і зводяться до визнання правочину недійсним за позовом однієї із сторін правочину або іншої заінтересованої особи, підставою для чого є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК.

Як випливає із змісту частини 1 статті 203 ЦК, Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, що приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Як випливає з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

За змістом п. 8 зазначеної постанови відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203, на момент вчинення правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 ст. 215 ЦК України).

Наведені судом вимоги закону та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України свідчать про те, що невідповідність договору вимогам закону є підставою для кваліфікації такого правочину як недійсного.

Право спільної сумісної власності подружжя внормовано Главою 8 СК України.

Зокрема, статтею 60 СК встановлено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вказаної статті майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них на мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба і т. і.) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а за змістом ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Виходячи з наведених положень сімейного законодавства, все набуте під час шлюбу майно незалежно від фінансових внесків подружжя є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи з викладеного на спірний будинок розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя як на такий, що набутий під час шлюбу.

Право спільної сумісної власності подружжя здійснюється на засадах рівності прав дружини та чоловіка на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, як зазначено в статті 63 СК України.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, встановлено статтею 65 СК України, згідно із якою чоловік, дружина розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє зі згоди іншого подружжя, тобто законодавець виходить з презумпції обопільного волевиявлення подружжя на розпорядження спільним майном.

Дружина, чоловік мають право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений іншим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

У зв`язку з викладеним розпоряджання одним з подружжям предметом спільної сумісної власності подружжя без згоди дружини, чоловіка є таким, що суперечить вимогам закону, дає підстави іншому з подружжя звернутися до суду за захистом свого права.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Таким чином, для вчинення правочину з відчуження майна одним з подружжя за договором, що потребує нотаріального посвідчення, необхідною передумовою є згода іншого подружжя, що нотаріально посвідчена.

Як свідчить зміст оспорюваних договорів, його укладенню передувала згода дружини дарувальника ОСОБА_5 на здійснення дарування вказаних будинку та земельної ділянки, яка посвідчена нотаріально. Але саме нотаріальне посвідчення даної згоди, а отже розуміння ОСОБА_5 саме на який правочин вона надає згоду, викликає сумніви у вільному волевиявленні дружини дарувальника на вчинення правочину дарування майна. Оскільки, як вбачається з висновків експертиз проведених у кримінальних провадженнях, підписи, від імені ОСОБА_5 у графі «Підписи осіб , які звернулися за вчиненням нотаріальної дії» , зареєстрованих в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни виконані не ОСОБА_5 , а іншими особами.

За приписами п.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (в редакції чинній на момент укладення договору дарування спірного будинку та земельної ділянки на користь ОСОБА_3 ), при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо правовстановлюючий документ оформлений на ім`я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена (п.4.2); правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя у разі, якщо з правовстановлюючого документа, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто, тощо (п.4.4); при посвідченні нотаріусом правочинів щодо відчуження майна від імені особи, у якої немає чоловіка або дружини (неодружена /неодружений, удова/удівець), відчужувач подає відповідну заяву, у якій також зазначається, що майно, яке є предметом цього правочину, не є спільною сумісною власністю. Нотаріус доводить зміст такої заяви до відома другого учасника правочину та зазначає про це в його тексті. Така заява повинна виходити особисто від відчужувача, а в разі вчинення правочину через представника - від представника, якщо відчужувач надав йому право при оформленні правочину подавати від його імені заяву про належність йому (відчужувачу) майна на праві особистої приватної власності (п.4.6).

Відповідно, вищезазначені висновки експертиз, ставить під сумнів вільне волевиявлення ОСОБА_5 у наданні такої згоди, її перебування у офісі приватного нотаріуса Буцикіної Л.О., та відповідно самої процедури нотаріального посвідчення вказаної згоди.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_3 , у якому він просив визнати неналежними доказами, та не брати їх до уваги, висновки почеркознавчих експертиз проведених у рамках кримінальних проваджень , суд зазначає наступне.

ОСОБА_7 , не погоджуючись із висновками експертів за результатами експертиз, проведених в межах кримінальних проваджень, неодноразово подавав до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою з`ясування справжності підпису ОСОБА_5 .

Більшість клопотань були задоволенні судом, проте судова почеркознавча експертиза у справі не була виконана з різних причин, у тому числі, у зв`язку з невчиненням відповідачем реальних заходів щодо відшукання запитуваних експертами матеріалів для забезпечення виконання призначеної за його ж клопотанням судової експертизи.

Той факт, що неодноразово призначена судова почеркознавча експертиза у справі не була виконана, не спростовує висновків експертів у кримінальному провадженні №12018080050002201 від 04.07.2018 р року №458/459-21, та у кримінальному провадженні №62021080020000107 від 18.06.2021 № СЕ-19/105-23/4483-ПЧ від 04.12.2023 , якими підтверджено факт, що підписи, від імені ОСОБА_5 про вчинення нотаріальних дії виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою .

Тоді як висновок експерта у кримінальному провадженні може бути спростовано лише висновком судової експертизи по суті поставлених питань, призначеної у цій справі.

Суд вважає , що у задоволенні позовних вимог, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 , спірного житлового будинку та земельної ділянки з передачею даного майна спадкоємцю ОСОБА_5 належить відмовити, оскільки після смерті позивача ОСОБА_5 коло її спадкоємців судом визначено не було і судом дане питання не розглядалося.

Щодо доводів відповідачів про пропуск строку позовної давності позивачем (а.с.96 т.1).

Відповідачі посилаються на ту обставину, що позивачка, стверджуючи, про порушення своїх прав дізналася лише восени 2017 року зі слів сина ОСОБА_3 , але таке твердження не відповідає дійсності, оскільки про дарування будинку позивачка знала ще з 16.07.2014 року, в момент укладення спірного договору, оскільки була присутня у нотаріуса при укладенні цього договору, та особисто надавала письмову згоду на його укладення. А отже, звернувшись до суду з позовною заявою 19.01.2018 року пропустила строк позовної давності.

Відповідно до зазначеного вище, у суду виникли сумніви, щодо вільного волевиявлення ОСОБА_5 , з надання згоди своєму чоловікові ОСОБА_7 на дарування нерухомого майна синові ОСОБА_3 , а отже і її обізнаності з приводу вказаних правочинів.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта, п`ята статті 267 ЦК України).

У постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем».

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід виходити із того, коли про порушене право довідалася або могла довідатися позивачка.

Щодо судових витрат.

Представниками позивача у судових дебатах, заявлено про подання клопотання щодо судових витрат, та ухвалення з цього приводу додаткового рішення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_5 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Едемська-Фастовець Ольга Олександрівна, ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності на відчуження будинку, заяв про дачу згоди на дарування житлового будинку та земельної ділянки, договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Визнати недійсною заяву від 16.07.2014 ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , про дачу згоди ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , на дарування ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Лілією Олексіївною.

Визнати недійсною заяву від 16.07.2014 ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , про дачу згоди ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , на дарування ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , земельної ділянки, площею 0,0600 га, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району, Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Лілією Олексіївною.

Визнати недійсним з моменту укладення посвідчений 16.07.2014 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Лілією Олексіївною договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за яким ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , діючи від імені ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , за довіреністю від 07.07.2014, посвідченою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О., подарувала ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним з моменту укладення посвідчений 16.07.2014 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Лілією Олексіївною договір дарування земельної ділянки, площею 0,0600 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району, Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, за яким ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , діючи від імені ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , за довіреністю від 07.07.2014, посвідченою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець Ольгою Олександрівною за р. №2002, подарувала ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_6 , земельну ділянку площею 0,0600 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району, Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378

Скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену:

- приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Лілією Олексіївною згідно її рішення індексний номер 14491647 від 16.07.2014 за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на підставі договору дарування від 16.07.2014 № 1162, номер запису про право власності 6357764 від 16.07.2014.

- приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Надією Володимирівною згідно її рішення індексний номер 36418985 від 01.08.2017 за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , на підставі договору дарування від 01.08.2017 №2708, номер запису про право власності 21672257 від 01.08.2017.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована: Запорізька область, Приазовський район, с.Степанівка Перша, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:02:004:0378, здійснену:

- приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Лілією Олексіївною згідно з її рішення індексний номер 14493079 від 16.07.2014 за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на підставі договору дарування від 16.07.2014 № 1163, номер запису про право власності 6358459, дата державної реєстрації 16.07.2014.

- приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Надією Володимирівною згідно з її рішення індексний номер 36419172 від 01.08.2017 за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , на підставі договору дарування від 01.08.2017 №2710, номер запису про право власності 21672510, дата державної реєстрації 01.08.2017.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Скасувати накладений арешт на майно згідно ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 та згідно ухвали Приазовського районного суду Запорізької області від 11.06.2020, з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні відомості:

Позивачка: ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_5 ), РНОКПП НОМЕР_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Представник правонаступника позивачки: адвокат Новак Андрій Ігорович, адвокатське об`єднання «Міллер», 04071, м.Київ, вул. Введенська, 4, офіс 1;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ;

Відповідачка: ОСОБА_4 , НОМЕР_11 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

треті особи:

- ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, АДРЕСА_5 ;

- приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Едемська-Фастовець Ольга Олександрівна, АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.04.2026.

Суддя: Л. А. Кондус