Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №457/656/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/656/26

провадження №1-кп/457/77/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026142140000030 від 08.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської обл., українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працює, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

05.04.2026 о 18 год 00 хв ОСОБА_2 , перебуваючи на спортивному майданчику неподалік готелю «Нафтуся», що розташований за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Джерельна, 3, на грунті раптово виниклого конфлікту, вступив у словесну суперечку з ОСОБА_3 , у ході якої вирішив умисно заподіяти останньому тілесні ушкодження. Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди, здоров`ю іншої особи, у ході словесної суперечки умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар долонею правої руки та один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя справа, у результаті чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синця правої вилиці, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Суд зазначає, що до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява потерпілого ОСОБА_3 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

За правилами ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2023 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, інвалідностей немає, пенсійний вік, на психіатричному чи наркологічному обліку не перебуває.

Суд також враховує обставини, що пом`якшують покарання, до яких відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення щодо здоров`я потерпілого ОСОБА_3 всупереч засадам Конституції України, стаття 3 якої передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на викладене суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Львівського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1