Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №211/1428/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1428/26

Провадження № 2/211/3140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаря Зоріної С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області про скасування арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області про скасування арешту з нерухомого майна, а саме просила суд скасувати арешт з 1/2 частини житлового будинкуза адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 з відповідною частиною надвірних будівель, що належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є рідною матір`ю свого померлого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 після смерті якого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Гнатенко В.Л., було заведено спадкову справу, яка значиться у спадковому реєстрі за № 74444232 (номер у нотаріуса 86/2025). 08.08.2025 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом згідно якого позивач та її померлий син ОСОБА_3 успадкували по 1/2 (одній другій) частині житлового будинку АДРЕСА_1 . У зв`язку зі смертю свого єдиного сина ОСОБА_3 позивач звернулась до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріальног о округу Донецької області Гнатенко В.Л., про що було заведено спадкову справу, яка значиться у спадковому реєстрі за № 74444443. Приватний нотаріус усно відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковії справі № 74444443. Відмова мотивована наявністю арешту на все майно, що належало померлому ОСОБА_3 , накладеного відділом державної виконавчої служби Дружківського управління юстиції з посиланням на п.4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, та перевірки заборони або арешту цього майна та п.4.18 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 року № 282/20595, яким передбачено, що якщо на накладено арешт судом чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту. 21.08.2025 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про зняття арешту з майна померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25.08.20025р. відповідач своїм листом № 38139/2490/23/2025 зазначив наступне, що згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що на все майно накладений арешт № 10302286, накладений Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Украцпї, 29.09.2010 згідно постанови № АА 356748 винесеної 07.04.2008 відділом державної виконавчої служби Дружківського управління юстиції. Перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), "Архіву" та "Спецрозділу" встановлено, що виконавчі у відділі перебувало виконавче провадження № 8001457, відкрите 01.01.2010 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1605 виданого 16.07.2007 Дружківським міським судом про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини доходів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 . Згідно даних АСВП в рамках виконавчого провадження не виносилась постанова про звернення стягнення на майно боржника. Однак, враховуючи те, що в 2010 році такі постанови виносились виконавцем в друкованому варіанті, та передавались для реєстрації обтяження посадовим особам які виконували функції державного реєстратора, постанова про звернення стягнення на майно боржника могла бути винесена в рамках вп 8001457. 24.03.2018 виконавче провадження було завершено п. 2 ч. 1 ст. 37 (відсутність у боржника майна), тобто фактично рішення про стягнення аліментів не виконане. Провести перевірку паперових матеріалів виконавчого провадження 8001457 для встановлення факту винесення постанови АА 356748 згідно якої був накладений арешт № 10302286 в рамках саме цього виконавчого провадження неможливо, також неможливо провести перевірку паперових матеріалів виконавчого провадження для нарахування наявної заборгованості зі сплати аліментів, оскільки відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», розділ XI' знищення справ та виконавчих проваджень, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про пакладення адміністративного стягнення, строк зберігання як: становить один рік. Таким чином, у зв`язку з відсутністю в електронній системі АСВП інщих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_3 , та відсутністю паперових матеріалів виконавчого провадження 8001457, неможливо встановити, в рамках якого виконавчого провадження був накладений арешт на майно та відповідно зняти такий арешт.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 просила розглядати справу за її відсутності та на позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області до суду надала відзив згідно якого, у зв`язку з відсутністю в електронній системі АСВП інших виконавчих проваджень відносно ОСОБА_3 , та відсутністю паперових матеріалів виконавчого провадження 8001457, неможливо встановити, в рамках якого виконавчого провадження був накладений арешт на майно та відповідно зняти такий арешт. В зв`язку з чим заявниці надана відповідь та повідомлено, що відповідно до вимог ст. 59 Закону України про «Про виконавче провадження», арешти можуть бути зняті за рішенням суду.

Суд розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною матір`ю свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 після смерті якого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Гнатенко В.Л., було заведено спадкову справу, яка значиться у спадковому реєстрі за № 74444232 (номер у нотаріуса 86/2025).

08.08.2025 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом згідно якого позивач та її померлий син ОСОБА_3 успадкували по 1/2 (одній другій) частині житлового будинку АДРЕСА_1 .

У зв`язку зі смертю свого єдиного сина ОСОБА_3 позивач звернулась до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріальног о округу Донецької області Гнатенко В.Л., про що було заведено спадкову справу, яка значиться у спадковому реєстрі за № 74444443.

Приватний нотаріус усно відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковії справі № 74444443.

Відмова мотивована наявністю арешту на все майно, що належало померлому ОСОБА_3 , накладеного відділом державної виконавчої служби Дружківського управління юстиції з посиланням на п.4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, та перевірки заборони або арешту цього майна та п.4.18 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 року № 282/20595, яким передбачено, що якщо на накладено арешт судом чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

21.08.2025 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про зняття арешту з майна померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.08.20025р. відповідач своїм листом № 38139/2490/23/2025 зазначив наступне, що згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що на все майно накладений арешт № 10302286, накладений Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Украцпї, 29.09.2010 згідно постанови № АА 356748 винесеної 07.04.2008 відділом державної виконавчої служби Дружківського управління юстиції.

Перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), "Архіву" та "Спецрозділу" встановлено, що виконавчі у відділі перебувало виконавче провадження № 8001457, відкрите 01.01.2010 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1605 виданого 16.07.2007 Дружківським міським судом про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини доходів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 .

Згідно даних АСВП в рамках виконавчого провадження не виносилась постанова про звернення стягнення на майно боржника.

Однак, враховуючи те, що в 2010 році такі постанови виносились виконавцем в друкованому варіанті, та передавались для реєстрації обтяження посадовим особам які виконували функції державного реєстратора, постанова про звернення стягнення на майно боржника могла бути винесена в рамках вп 8001457.

24.03.2018 виконавче провадження було завершено п. 2 ч. 1 ст. 37 (відсутність у боржника майна), тобто фактично рішення про стягнення аліментів не виконане.

Провести перевірку паперових матеріалів виконавчого провадження 8001457 для встановлення факту винесення постанови АА 356748 згідно якої був накладений арешт № 10302286 в рамках саме цього виконавчого провадження неможливо, також неможливо провести перевірку паперових матеріалів виконавчого провадження для нарахування наявної заборгованості зі сплати аліментів, оскільки відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», розділ XI' знищення справ та виконавчих проваджень, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про пакладення адміністративного стягнення, строк зберігання як: становить один рік. Таким чином, у зв`язку з відсутністю в електронній системі АСВП інщих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_3 , та відсутністю паперових матеріалів виконавчого провадження 8001457, неможливо встановити, в рамках якого виконавчого провадження був накладений арешт на майно та відповідно зняти такий арешт.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачена непорушність права власності, в тому чисті те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно з статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно з статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до підпунктів 4.16 - 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до статтей 18,56 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець для забезпечення реального виконання рішення може накладати арешт на майно боржника.

Відповідно до статті 59 цього ж Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Наявність арешту нерухомого майна спадкодавця наразі перешкоджає Позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину, в складі якої є нерухоме майно, і реалізувати своє право власності на нього, враховуючи, що відповідно до вимог ст.1268 ЦК України воно належить йому з часу відкриття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вищевикладених обставин, враховуючи загальні засади цивільного судочинства та практику ЄСПЛ, порушене право власності Позивача як спадкоємця першої черги на спадкове майно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна, а саме з 1/2 частини житлового будинкуза адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 з відповідною частиною надвірних будівель, що належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового розгляду в їх сукупності та кожний окремо, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Позивач не вимагає компенсації судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263, 265, 279, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладений на підставі постанови № АА 356748 винесеної 07.04.2008 року відділом державної виконавчої служби Дружківського управління юстиції Донецької області, реєстраційний номер обтяження 10302286.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.04.2026 року.

Суддя: Н. О. Сарат