Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №464/8505/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/8505/25

пр.№ 3/464/183/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 05 листопада 2025 року приблизно о 21:30 год за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке виразилось у словесних образах і завдано емоційної шкоди.

Окрім цього, він же вчинив вказане домашнє насильство психологічного характеру в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст.36 КУпАП суддя об`єднує справи № 464/8505/25 та № 464/8506/25 в одне провадження та присвоює № 464/8505/25 (пр. № 3/464/183/26).

Під час розгляду справи ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі у зв`язку з прийняттям Сихівським районним судом м. Львова постанов від 27 січня 2026 року в адміністративних справах № 464/7927/25 та № 464/7927/25, покликаючись що, дільничним інспектором окремо було відібрано від нього пояснення по тих самих обставинах, предметом розгляду яких були адміністративні справи №464/7927/25 та №464/7928/25 та відповідно було складено повторно протоколи про адміністративне правопорушення по тих самим подіях. Фактично до суду двічі було передано відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення з різними датами для відкриття провадження у справі по тому самому факту (одних і тих самих подіях). Зазначив, що домашнє насильство відносно дружини не вчиняв, а цього дня відбувся конфлікт (раптова побутова сварка), через його алкогольне сп`яніння.

Потерпіла надала пояснення, що її чоловік ОСОБА_1 останнім часом зловживає алкогольними напоями та чинить відносно неї та дочки моральний та психологічний тиск. 05 листопада 2025 року приблизно о 21:30 год її чоловік прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння та почав скандалити, словесно ображати. З метою уникнення конфлікту вона із дочкою ОСОБА_4 закрилась у кімнаті. Натомість її чоловік продовжував скандалити, ображати, почав ламати двері у кімнату, вимкнув опалення. У цей момент потерпіла відчувала реальну загрозу у власній безпеці та безпеці дочки, оскільки не могла передбачити на що здатен її чоловік у стані сп`яніння, так як у нього значна перевага фізичної сили. Звернулась до поліції за допомогою.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного.

У ст.280 КУпАП закріплено обов`язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, кваліфікується за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди (ст.269 КУпАП).

У ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У постанові від 07 листопада 2023 року у справі № 676/265/23 Верховний Суд виснував, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

При цьому, Конституцією України визнається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом (ст.ст.3, 52).

Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» регламентовано, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або інших законних представників дитини.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, його винуватість стверджується зібраними по справі належними та допустимими доказами відповідно до ст.251 КУпАП, а саме:

даними протоколів про адміністративні правопорушення: серії ВАД № 988823 та серії ВАД № 992156 від 20 листопада 2025 року, що складені з дотриманням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року за № 1376, за формою та змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, такими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, підтримані у суді особою, яка його складала – старшим ДОП сектору превенції ВП №2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Бурбаном Б.І.;

наданими під час розгляду справи поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які узгоджуються із її письмовими поясненнями від 05 листопада 2025 року та даними ЄО № 36854 від 05 листопада 2025 року;

даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, який оцінюється як високий.

Досліджуючи позицію сторони правопорушника в заперечення провини, суддя бере до уваги таке.

Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2023 року у справі № 676/265/23 зазначив, що під конфліктом (побутовим) потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Суддею у ході розгляду справи встановлено, що дії правопорушника мали принизливий характер і спричиняли психологічний вплив на потерпілих – дружину та дитину, що підтверджується його активною поведінкою, зумовлену станом алкогольного сп`яніння, який останній підтвердив. Умисні дії правопорушника об`єктивно створили для потерпілих атмосферу страху та емоційного напруження, вони відчували реальну загрозу своїй безпеці. Саме правопорушник виступив ініціатором конфлікту. Дії потерпілої були пасивними, така з дитиною намагалась уникнути правопорушника, у зв`язку із події неможливо розцінювати як звичайний побутовий конфлікт. Факт сімейних відносин між правопорушником та потерпілими обумовлює підвищений рівень захисту останніх від будь-яких форм домашнього насильства. До того ж домашнє насильство відбулось у присутності малолітньої дитини, яка є особливо безпорадною та вразливою.

З огляду на викладене, позиціяОСОБА_1 у заперечення факту правопорушення є голослівною, спростовується наведеними вище доказами, та розцінюється як спосіб захисту – уникнення від адміністративної відповідальності.

Отже його вина у вчиненні даного правопорушення є доведеною, його дії кваліфіковані правильно за ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки такий вчинив домашнє насильство психологічного характеру, у присутності малолітньої дитини, внаслідок чого завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілій ОСОБА_3 .

Твердження ОСОБА_1 , що Сихівським районним судом м. Львова в адміністративних справах № 464/7927/25 та № 464/7927/25, прийнято рішення по суті по тих самих фактах (одних і тих самих подіях) судом відхиляються, виходячи з наступного.

Так, постановами Сихівського районного суду м.Львова (суддя Бойко О.М.) від 27 січня 2026 року у справах про адміністративні правопорушення справах № 464/7927/25 та № 464/7927/25 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається із постанови у справі № 464/7927/25 (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 220949 від 06.11.2025), ОСОБА_1 ставилося у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке виразилось у тому, що він 06.11.2025 року близько 00 год 06 хв, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 нецензурно та образливо висловлювався в бік дружини ОСОБА_2 , словесно ображав, принижував, ставив потерпілу у економічну залежність, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Із постанови у справі № 464/7928/25(протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 220950 від 06.11.2025), ОСОБА_1 ставилося у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, яке виразилось у тому, що він 06.11.2025 року близько 00 год 06 хв, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 нецензурно та образливо висловлювався в бік дружини ОСОБА_2 у присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

У цій справі правопорушнику інкриміновано вчинення домашнього насильства 05 листопада 2025 року приблизно о 21:30 год, у зв`язку із чим епізоди за 06.11.2025 року близько 00 год 06 хв, по яких проводився розгляд у справах № 464/7927/25 та № 464/7927/25, не можуть розцінюватися як ідентичні, фактичні обставини справ є відмінними.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, суспільну небезпеку правопорушення, особу порушника, його майновий стан та ступінь вини.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

За ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, суспільну небезпеку правопорушення, особу порушника, його майновий стан та ступінь вини.

З огляду на наведене вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді максимального штрафу, що буде згідно зі ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Разом з тим, статтею 39-1 КУпАП визначено, що у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Пунктом 10 ч.1 ст.1 Закону регламентовано, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників (п.4 ч.1 ст.4 Закону).

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.1, 2 ст.28 Закону).

Згідно з ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму (ч.ч.8, 9 ст.28 Закону).

Ураховуючи обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, спрямованість його поведінки, з метою формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю, що окрім накладення адміністративного стягнення, в межах санкції за ст.173-2 КУпАП, його слід направити до органу місцевого самоврядування на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом.

Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути 665,60 грн судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст.36, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Направити ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 4 місяці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність за ст.390-1 КК України.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК Львів/Львівська тг/21081100; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA268999980313070106000013933 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету:22030106(у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Галина ШАШУРІНА