Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №646/24/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 646/24/26

Провадження № 2/211/3551/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді: Ткаченко С.В.

при секретарі: Бодрухіній Е.А.

за відсутності:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувшив порядку спрощеного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 10.09.2021. Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 . Шлюбні відносини погіршилися протягом останніх двох років, з березня 2025 року вони мешкають окремо. Причиною розпаду сім`ї є те що кожен з них має протилежні погляди на честь, повагу, гідність, на підставі чого між ним часто виникали сварки. Вона втратила почуття любові та поваги тому сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є недоцільним, неможливим та суперечить її інтересам. Крім того, відповідач в добровільному порядку аліменти на утримання дитини не сплачує, тому позивач звернулась до суду та просить на підставі рішення суду стягнути аліменти на утримання сина у розмірі 1 / 4 частини з усіх доходів відповідача до досягнення сином повноліття. Також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року провадження по справі було відкрито та призначено засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду не з`явився, скерував до суду заяву у якій просив справу слухати без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 10.09.2021 сторони уклали шлюб, про що Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено актовий запис №210 від 10.09.2021 року, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час перебування у шлюбі у позивача та відповідача народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено актовий запис № 30 від 28.01.2022 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідок № 6333-5003896505 від 01.12.2025 року та № 6333-5003896522 від 01.12.2025 року позивач ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи та фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .

Спірні правовідносини належать до сфери регулювання сімейного законодавства, яке підлягає застосуванню при розгляді даного спору.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Так, судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на життя.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають намір зберігати шлюб. Приймаючи до уваги заяви сторін, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст. 112 ч.2 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

При таких обставинах справи суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Також суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, вважає за необхідне з`ясувати прізвище позивача, та після розірвання шлюбу, залишивши прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відносно вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при встановленні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.183СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд керується вимогами ч. 2 ст. 182 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зі змісту ч. 5ст. 182 СК України вбачається, що з огляду на фактор кількості дітей, схема розрахунку аліментів становить: на одну дитину 1/ 4 частку від доходу платника; на двох 1/ 3 частка, на трьох і більше 1/ 2 частка.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дитини , суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/ 4 частки від усіх доходів відповідача до досягнення сином повноліття, що відповідатиме вимогам ст. 183 СК України.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Датою подачі позову є 02 січня 2026 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах стягнення суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, тому згідно з ч. 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір за даною вимогою підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір за вимогою про розірвання шлюбу в розмірі 1331,20 грн, враховуючи, що відповідач до початку слухання справи по суті визнав позов, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. (50 %). Інші 50 % мають бути повернуті позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75,79,80,84,. 105, 110, 112-115, 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.4,10,12,19,141,263,265,273,284,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 10 вересня 2021 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 210, - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу ОСОБА_1 – «Ступка».

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно у розмірі 1/ 4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 02 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, код суду 26371308) судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) грн. 60 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений нею судовий збір у сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) грн. 60 коп., внесений по квитанції № 1.473954113.1 від 02.01.2026 року на розрахунковий рахунок ГУК Харків обл/мХар Основ ян/22030101.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко