Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №449/463/26 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/463/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2026 р. м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області у складі :

головуючого - судді: Гуняк О.Я.,

з участю секретаря судових засідань: Тивонюка С.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Львівського районного відділення поліції №2 ГУНП у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася до Перемишлянського районного суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6881878 від 22.03.2026 р. винесену поліцейським Відділення поліції №2 (м.Перемишляни) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Дащак Ігорем Ігоровичем та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 22.03.2026 р. о 01 годин 44 хвилин щодо нього працівником поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі по вулиці Львівській, 58, населеного пункту Коросно, Львівської області, щодо порушення Правил дорожнього руху. Стверджує, що згідно постанови серії ЕНА N?6881878 від 22.03.2026 року, винесеної поліцейським Відділення поліції N?2 (м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції N?2 ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Дашак Ігорем Ігоровичем його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері, забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень. Наголошує, що із змісту вказаної постанови вбачається, що 22.03.2026 о 01:22 год. водій керуючи транспортним засобом, по вул. Львівській 58, с. Коросно не пред?явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також керував даним транспортним засобом без мотошолому чим порушив п. 2.1.а. ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У пункті 5 постанови вказано транспортний засіб «GEON DAKAR», реєстраційний номер «БН». Звертає увагу, що копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА N?6881878 від 22.03.2026 р., він на місці події не отримував, що підтверджується супровідним листом Відділення поліції N?2 (м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції N?2 ГУНП у Львівській області від 23.03.2026 N?94020-2026, а отримав 31.03.2026 р. в Відділенні поліції N?2 (м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції N?2 ГУНП у Львівській області. Вважає вказану постанову поліцейського про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною та необгрунтованою, оскільки, у ніч з 21 на 22 березня 2026 року, близько 01:22 год., він вийшов з свого подвір?я з метою з?ясувати, що за транспортний засіб знаходиться на вулиці біля будинку. Зазначає, що на той момент він не здійснював керування будь-яким транспортним засобом, а тим більше транспортним засобом марки «GEON DAKAR», номер «БН». Стверджує, що згодом з?ясувалося, що автомобіль належав працівникам поліції, які в подальшому склали відносно нього постанову про адміністративне правопорушення. Зауважує, що зазначений транспортний засіб у його власності не перебуває та у користуванні на законних підставах не знаходиться.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від останнього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, однак від поліцейського Відділення поліції №2 Львівського районного відділення поліції №2 ГУНП у Львівській області – Дащак Ігоря Ігоровича, надійшла заява про долучення до матеріалів справи компакт диска із відеоматеріалами.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною другою статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів)

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Частиною першою статті 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1).

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки 22.03.2026 року «Лаврик Андрій Васильович, 22.03.2026 року о 01 год 22 хв, в с.Коросно по вул. Львівська, 58, керуючи транспортним засобом «GEON DAKAR», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, а також керував даним траснпортним засбом без мотошолому, чим порушив п.2.1.а. ПДР».

В порушення частини другої статті 77 КАС України відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Таким чином доводи відповідача щодо належного доказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України є безпідставними і необґрунтованими, оскільки не спростовані жодними доказами.

Слід наголосити, що наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Оглянувши відеоматеріали на компакт-диску долучені поліцейським Відділення поліції №2 Львівського районного відділення поліції №2 ГУНП у Львівській області – Дащак І.І., суд звертає увагу на те, що на таких відсутні відомості не пред`явлення посвідчення водія та керування транспортним засобом без шолому. Матеріали справи таких фактів теж не містять.

Інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, відповідачем не надано.

Необхідно зауважити, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим суд вважає, що винесена постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Слід звернути увагу, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в винесеній постанові, однак не надав до суду належних та допустимих доказів факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Львівського районного відділення поліції №2 ГУНП у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову винесену поліцейським ВП №2 (м.Перемишляни) Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції – Дащак І.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6881878 від 22.03.2026 р. року, щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі – 3400 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Управління Патрульної Поліції у Львівській області ДПП, сплачений судовий збір у розмірі 666 грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , проживаючий за адесою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Відділення поліції №2 Львівського районного відділення поліції №2 ГУНП у Львівській області, адреса знаходження: вул. Галицька, 29, м.Перемишляни, Львівського району, Львівської області.

Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ – 40108833, адреса знаходження: вул. Генерала Григоренка, 3, м.Львів.

Суддя О. Я. Гуняк