Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №445/606/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/606/26

провадження № 3/445/315/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026року Суддя Золочівського районного суду Львівської області Бакаїм М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, працюючої фахівцем з публічних закупівель Золочівського професійного ліцею, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 , яка займає посаду фахівця з публічних закупівель Золочівського професійного ліцею, на порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністр України від 12.10.2022 № 1178, у редакції чинній на дату: оголошення торгів (далі - Особливості № 1178) Замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Зварювання», таку, коли: як переможець закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендери документації, документи, що підтверджують відсутність підстав. для відхилення, визначених підпунктах 3, 5, 6 і 12 та пункті 47 Особливостей № 1178, та укладено договір від 23.12.2025 № 210, таким чином порушено вимоги ч.3 ст.164-14 КУпАП.

Статті (частини статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.

Частина 3 статті 164-14 КУпАП придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Санкція ч. 3 статті 164-14 КУпАП передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п`ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правова позиція сторони захисту.

ОСОБА_1 в судовому засіданні подала письмові заперечення на протокол, в яких вказала, що на думку замовника, учасником було дотримано вимоги тендерної документації, так як учасником було надано зазначений документ в складі документів тендерної пропозиції, та був завантажений 05.12.2025 р.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 164-14 КУпАП.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 164-14 КУпАП, її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ДАСУ №13/0042/2026пр від 02.03.2026 року;

- копією наказу Західного офісу Держаудитслужби №282 від 16.12.2025 року «Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель»;

- копією висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-10-24-002913-а від 06.01.2026 року;

- копією витягу з тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи Золочівським професійним ліцеєм

- наказом директором Золочівського професійного ліцею № 127ктр від 22.11.2024;

Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 164-14 КУпАП адміністративна відповідальність настає за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та не оновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Таким чином, диспозиція адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, зокрема, невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.

Пунктом 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Згідно з нормами пункту 47 Особливостей №1178 переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту (абзац п`ятнадцятий пункту 47).

Аналогічна вимога міститься у Додатку №6 «Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі» до тендерної документації Замовника, у якому також наведено спосіб (перелік документів та інформації) підтвердження переможцем процедури закупівлі відсутності підстав, визначених у відповідних підпунктах пункту 47 Особливостей №1178.

У Додатку №6 Замовником також визначено спосіб та перелік документів щодо підтвердження переможцем тендеру відсутності підстав, зазначених у відповідних підпунктах пункту 47 Особливостей №1178.

Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія ДАСУ №13/0018/2026пр від 03.02.2026 року.

Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Так, в запереченні на протокол ОСОБА_1 зазначає, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, а саме придбання робіт без проведення процедур закупівель відповідно до вимог закону. Отже, вказана правова норма носить бланкетний характер, тому в протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково має бути посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність, у цьому випадку - Закону України "Про публічні закупівлі". Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення, посадовою особою, яка його склала, констатовано лише порушення п.п.3 п. 44 Особливостей, який не є законом.

Суд вважає необґрунтованими дані доводи сторони захисту, оскільки, диспозиція адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, передбачає, в тому числі, відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, зокрема, невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.

Пунктом 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, що прямо передбачено Законом України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» та за порушення положень даних особливостей настає відповідальність, зокрема, за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.

Висновки суду.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.

Накладення стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Щодо вирішення питання про застосування до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Поняття малозначності правопорушення відсутнє в чинному КУпАП, а так само і конкретний перелік складів правопорушень, при вчиненні яких орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу про адміністративне правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Суд наголошує, що звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, передбачене ст. 22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

В даному випадку суд, не вбачає можливості звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.164-14 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оскільки дане правопорушення не є малозначним.

Про наведене свідчить санкція статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, яка передбачає накладення стягнення від тисячі п`ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 допустила порушення законодавства у сфері закупівель та не відхилила тендерну пропозицію ТОВ «Зварювання» відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178, внаслідок чого в подальшому цього учасника визнано переможцем та укладено з ним договір.

З урахуванням усталеної практики Верховного Суду, не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладання договору є підставою для розірвання такого договору. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 з урахуванням Особливостей, повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. У разі дотримання замовником наведених вимог, з урахуванням Особливостей, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

З огляду на викладене, в обсязі встановлених в даній справі обставин у зіставленні з нормативно-правовим регулюванням відповідних відносин, допущене ОСОБА_1 порушення законодавства у сфері закупівель не може вважатись малозначним та «формальним».

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді мінімального штрафу.

Підстави для стягнення судового збору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 665,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, й накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути із ОСОБА_1 665.60 грн. судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М. В. Бакаїм