Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №444/1112/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1112/26

Провадження № 3/444/742/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 виданий 18.05.1918 року, орган, що видав 4628; ІПН НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10.03.2026 року о 16 год. 35 хв. в смт. Куликів по вул. Загорода, 3 Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки "AUDI A5", номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідність обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що він дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного спяніння, однак виключно з тієї причини, що йому по телефону так порадив адвокат, в той же час працівники поліції сказали, що якщо йому так радить адвокат, то так і чинити. Тому він був упевнений, що вчинив все правильно, але як потім виявилось, що краще б пройшов цей огляд. Наголосив, що він не приймає наркотичних засобів, і в цей день він здавав кров на аналіз і результат негативний. На підставі вищенаведеного, просить суд закрити відносно нього провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , оглянувши матеріали адміністративної справи приходжу до наступного висновку.

З оглянутого відеозапису видно, що ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного спяніння відмовився.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується зібраними доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 611507 від 10.03.2026 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_1 , який визнав, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного спяніння;

- відеозаписом з місця події (а.с. 5),

а також іншими матеріалами справи.

Вважаю, що аргументи ОСОБА_1 в загальному не спростовують факту керування ним транспортним засобом в стані наркотичного спяніння.

Результати досліджень надані ОСОБА_1 в судовому засіданні як доказ на спростування своєї вини у вчиненому, суд не приймає до уваги, оскільки такі зроблені не на підставі направлення працівників поліції, а також через більш ніж через три години після зупинки транспортного засобу.

Також судом не встановлено жодних порушень з боку працівників поліції, що тягнуть за собою недопустимість доказів та не є такими, що спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного спяніння.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.

Обставин, які б обтяжували чи пом"якшували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику суд враховує пом`якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який не працює, має право керувати транспортними засобами (посвідчення водія), що підтверджується довідкою (а.с. 6), а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, за якою він притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 виданий 18.05.1918 року, орган, що видав 4628; ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя: Зеліско Р. Й.