Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №441/1625/25 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1625/25 2/441/106/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06.04.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Яворської Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Цап І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

адвокат Струс Н.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернулась з позовом до Городоцької міської ради Львівської області, просила визнати за позивачкою право власності на житловий будинок садибного типу на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки - ОСОБА_2 26.04.1993 тітка склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла племінниці ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, позивачка прийняла спадщину після смерті спадкодавця, звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, між тим у видачі свідоцтва на вищеозначений будинок їй було відмовлено, з тих підстав, що будинок належав колгоспному двору і оригінал правовстановлюючого документу на такий втрачено. В інший спосіб, окрім як звернутись до суду, позивачка оформити свої права на спадщину не може, просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.08.2025 відкрито провадження у справі.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, 06.04.2026 її представник – адвокат Струс Н.Я. подала заяву в якій просила розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 03.10.2025 міський голова подав письмові пояснення, за змістом яких позовні вимоги не заперечив, просив про розгляд справи за відсутності їх представника.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 21.11.1988, житловий будинок на АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8, 14).

26.04.1993 ОСОБА_2 склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла племінниці ОСОБА_4 (а.с.9).

Як видно із копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 12.07.2007 уклали шлюб і після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що будинок належав колгоспному двору і оригінал правовстановлюючого документу на такий втрачено (а.с.12).

Відповідно до статей 120 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (далі - постанова ПВСУ від 22 грудня 1995 року № 20), спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Як роз`яснено у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

У підпункті г) пункту 6 постанови ПВСУ від 22 грудня 1995 року № 20 роз`яснено, що загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Відповідно до статті 563 ЦК УРСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні колгоспного двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

06 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено з ЦК УРСР статті 120 - 127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563, якою врегульовано питання спадкування майна колгоспного двору.

Згідно норм гл. 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповідач може призначити спадкоємцем свого майна будь-яку особу, незалежно від того чи перебуває він із вказаною особою в родинних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За вимогами ст.ст. 328-330 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З огляду на наведене, що позивачка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців які б претендували на спадкове майно не встановлено, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка була останнім членом колгоспного двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вирішуючи питання судового збору залишає такий за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок садибного типу на АДРЕСА_1 , як на майно колгоспного двору, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Яворська Н.І.