Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №127/6276/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №127/6276/26

Суддя: Бессараб Н. М.

Справа № 127/6276/26

Провадження № 2/127/1767/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.04.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Гондарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №356776-КС-010 від 12.02.2025, укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит в розмірі 6000 грн, строком на 16 тижнів (до 04.06.2025). Кредитним договором передбачено порядок та умови надання кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 15460,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 6000 грн.; сума прострочених платежів по процентах – 5880,00 грн; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 3000 грн.; сума прострочених платежів за комісією – 580,00 грн. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» не з`явився, у позові є заява про розгляд справи у його відсутність, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №356776-КС-010, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 6000 грн строком на 16 тижнів (до 04.06.2025). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На період строку, визначеного у договорі, нарахування процентів здійснюється за фіксованою процентною ставкою в розмірі 1% за кожен день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12136,48 грн.

Відповідач прийняла пропозицію ТОВ «Бізнес позика» про укладення договору про надання кредиту №356776-КС-010від 12.02.2025на умовах, визначених офертою.

Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9384 на номер телефону, зазначений відповідачем в анкеті, який боржником було введено/відправлено.

Договором визначено, що ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали цей договір про надання кредиту з використанням ІТС, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Позивачем надано та приєднано судом до матеріалів справи: копію пропозиції ТОВ «Бізнес Позика» укласти договір (оферта) №356776-КС-010 про надання кредиту від 12.02.2025 ОСОБА_1 ; копію прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) ОСОБА_1 щодо укладання договору №356776-КС-010 про надання кредиту від 12.02.2025, згідно якого розмір кредиту — 6000 грн, термін дії договору - до 04.06.2025, в якому є графік платежів (погашення кредиту); копію паспорта споживчого кредиту, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .

В анкеті клієнта (витяг з ІТС), відповідач ОСОБА_1 вказала банківську картку №НОМЕР_1 для перерахунку кредитних коштів, сума бажаного кредиту 6000 грн.

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260325/78417-БТ від 31.03.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку №НОМЕР_1 .

З виписки по рахунку ОСОБА_2 , що надана АТ КБ «ПриватБанк», вбачається надходження коштів на рахунок відповідача 12.02.2025 в сумі 6000 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №356776-КС-010від 12.02.2025, заборгованість відповідача складає в загальному розмірі 15460,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 6000 грн.; сума прострочених платежів по процентах – 5880 грн; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 3000 грн.; сума прострочених платежів за комісією – 580 грн. Проценти в сумі 5880 грн нараховані за період строку, визначеного у договорі, а саме по 04.06.2025 за фіксованою процентною ставкою в розмірі 1% за кожен день користування кредитом.

З розрахунку вбачається, що відповідач частково погашала заборгованість.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі №732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Надані позивачем докази в сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов`язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, тому права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №356776-КС-010від 12.02.2025 в розмірі 12460 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 6000 грн.; сума прострочених платежів по процентах – 5880 грн.; сума прострочених платежів за комісією – 580 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 3000 грн., то суд дійшов наступного висновку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.

Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнена від обов`язку сплати на користь позивача процентів на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих в період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 80,60%), тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2145,89 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-282, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №356776-КС-010 від 12.02.2025 в розмірі 12460 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту –6000 грн.; сума прострочених платежів по процентах – 5880 грн.; сума прострочених платежів за комісією – 580 грн. та 2145,89 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua