Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №127/40732/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40732/25

Провадження № 2/127/9852/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичукка М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Косей К.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 15 листопада 2013 року по 15 вересня 2016 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2016 року у справі №127/14307/16-ц.

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання зазначеного рішення суду 21 квітня 2015 року було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у межах виконавчого провадження №47401431.

Як зазначає позивач, відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов`язку зі сплати аліментів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості №28448 від 22.12.2025 року, наданого органом державної виконавчої служби, станом на 23 грудня 2025 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 204 394 грн 12 коп.

Позивач зазначає, що аліменти є періодичним платежем, який підлягає сплаті щомісячно, а у разі їх несплати у встановлений строк виникає заборгованість, що є підставою для нарахування неустойки (пені).

Згідно з поданим позивачем розрахунком, розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з січня 2020 року по жовтень 2025 року становить 3 172 331 грн 14 коп. Водночас, з урахуванням положень законодавства щодо обмеження розміру неустойки, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі, що не перевищує 100 відсотків суми заборгованості, а саме 204 394 грн 12 коп.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб та з роз`ясненням їхніх процесуальних прав, зокрема щодо надання відповідачем відзиву на позов у встановлені строки та надання позивачем письмової відповіді на такий відзив.

В судове засідання позивач та її представник адвокат Косей К.В. не з`явилися, але в прохальній частині позову просили про розгляд справи у їх відсутності, позовну заяву підтримали відповідно до викладених обстави та просила її задовольнити, проти заочного рішення не заперчували.

Відзив на позов відповідач до суду не надав.

Відповідач до судового засідання не з`явився із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, зокрема, шляхом розміщення на сайт "Судова влада" оголошення про виклик відповідача в судове засідання, відзив на позов не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

На підставі п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи зміст заяви представника позивача, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.11.2013 року по 15.09.2016 року, який розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2016 року у справі №127/14307/16-ц, що підтверджується копією відповідного рішення суду (а.с. 7-8).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2015 у справі № 127/4792/15 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією виконавчого листа від 21.04.2015 року (а.с. 9 зворотній бік).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у межах виконавчого провадження №47401431, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 9).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує покладений на нього обов`язок щодо сплати аліментів.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості №28448 від 22.12.2025 року, складеного органом державної виконавчої служби, станом на 23.12.2025 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 204 394 грн 12 коп., що підтверджується письмовими доказами, долученими до матеріалів справи (а.с. 10-13).

Суд вважає зазначений розрахунок належним та допустимим доказом, оскільки він складений уповноваженим органом у межах виконавчого провадження, відповідає вимогам законодавства та не спростований відповідачем.

Доказів сплати аліментів або заперечень щодо розміру заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За змістом частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України аліменти є періодичним платежем і підлягають щомісячній сплаті, у зв`язку з чим у разі їх несплати у встановлений строк виникає заборгованість.

Відповідно до частин першої, другої статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів з вини платника аліментів одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків суми заборгованості.

При вирішенні питання щодо наявності вини відповідача суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17 (провадження № 61-19793св19), відповідно до якої наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про існування презумпції вини платника аліментів у її виникненні, а обов`язок доведення відсутності такої вини покладається на боржника.

З урахуванням наведеного, сам факт наявності заборгованості, підтверджений належними доказами, є підставою для висновку про наявність вини відповідача, якщо останнім не доведено протилежного.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості, зокрема доказів існування об`єктивних обставин, що унеможливлювали виконання ним рішення суду.

Суд також враховує, що під ухиленням від сплати аліментів слід розуміти як активні дії, так і бездіяльність особи, спрямовані на невиконання рішення суду про їх стягнення, що може проявлятися як у прямій відмові від сплати аліментів, так і у вчиненні дій, які фактично унеможливлюють виконання відповідного обов`язку, зокрема приховуванні доходів, зміні місця проживання або місця роботи без повідомлення відповідних органів тощо.

Разом з тим, відповідальність у вигляді неустойки (пені) не настає у разі, якщо заборгованість утворилася з незалежних від платника аліментів причин, однак відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування таких обставин.

Згідно з наданим позивачем розрахунком пені за період з січня 2020 року по жовтень 2025 року її розмір становить 3 172 331 грн 14 коп. (а.с. 12-13), який перевірено судом та визнано арифметично правильним.

Водночас, відповідно до вимог частини першої статті 196 Сімейного кодексу України, загальний розмір неустойки не може перевищувати 100 відсотків суми заборгованості.

Оскільки розмір заборгованості станом на 23.12.2025 року становить 204 394 грн 12 коп., позивач обґрунтовано визначив до стягнення суму пені саме у вказаному розмірі.

Будь-яких підстав для зменшення розміру неустойки, передбачених законом, судом не встановлено, відповідні докази відповідачем не подані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 192, 194, 195, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 141, 280, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 204 394 (двісті чотири тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового розгляду:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 16.04.2026.

Суддя: