Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №134/2012/25 — Піщанський районний суд Вінницької області

Суд: Піщанський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №134/2012/25

Суддя: Нестерук В. В.

Єдиний унікальний номер 134/2012/25

Номер провадження 2/142/238/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Крижопільського районного суду Вінницької області через неможливість утворити новий склад суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” звільнити її від сплати судового збору.

В позовній заяві позивач вказує, що з 10 січня 2025 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від спільного проживання у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 №53 від 17.04.2025 року виданим Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Вказує, що на даний час спільне життя з відповідачем у неї не склалося, оскільки постійно виникали сварки, вони втратили взаєморозуміння і станом на сьогодні їхні шлюбні відносини фактично припинені. Зазначає, що на теперішній час, воеа перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, через що вона позбавлена можливості самостійно працювати для свого забезпечення та утримання дитини, через що бажає стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. При стягненні аліментів з відповідача просить врахувати, що відповідач є працездатною особою, працює офіційно у Крижопільському районному суді Вінницької області на посаді керівника апарату суду, отримує заробітну платню і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Також позивач зазначає, що судовим наказом Піщанського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2025 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу боржника. Вказує, що про наявність неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина їй невідомо. Зазначає, що відповідно ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку. Вимогами ч.6 ст.84 Сімейного кодексу України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 161 ЦПК України, при пред`явленні позову про стягнення аліментів, позивач має право просити суд винести рішення про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача або у твердій грошовій сумі. Також зазначає, що відповідно до ст. ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір» вона як позивач у справах про стягнення аліментів звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2026 року дану справу було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини, залишено без руху, та запропоновано позивачу усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 20 січня 2026 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

17 лютого 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 11 год. 00 хв. 20 березня 2026 року у зв`язку з відсутністю в приміщенні суду електропостачання.

20 березня 2026 року судове засідання було відкладено за клопотанням відповідача.

В судове засідання 16 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 не з`явилась, проте попередньо на адресу суду подала клопотання, в якому просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 16 квітня 2026 року не з`явився, проте засобами електронного суду подав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 200 ЦПК України, немає.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Під час судового розгляду встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 10 січня 2025 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 10 січня 2025 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.5)

Під час перебування в шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.4)

Відповідно до акту обстеження умов проживання слідує, що позивач ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 проживають без реєстрації в АДРЕСА_1 . (а.с. 29)

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частини друга, четверта, шоста статті 84 СК України передбачають, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право на аліменти у дружини (чоловіка) виникає як у період шлюбу, так і після його розірвання, а також якщо шлюб не був офіційно зареєстрований.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

Згідно із постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №712/4702/19 право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.

Можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 28 лютого 2026 року, з яких слідує, що відповідач ОСОБА_2 за 2025 рік отримував дохід вище розміру середньої заробітної плати по регіону, підтверджується можливість останнього для надання матеріальної допомоги матері його дитини. (а.с.55-56)

Відповідно до ст. 80 СК України у разі визначення розміру аліментів одному із подружжя за рішенням суду, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи спір, суд враховує, що позивач потребує матеріальної допомоги від відповідача, що у свою чергу є його обов`язком відповідно до ст. 84 СК України, так як на даний час позивач не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною та малолітня дитина, яка не досягла трьох років, проживає разом із матір`ю.

Відповідно до змісту ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до змісту ст. ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які зазаконом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, встановивши, що позивач виховує малолітнього сина, якому на час подання позову не виповнилось трьох років, враховуючи тимчасову неможливість позивача в силу об`єктивних причин працювати та забезпечувати себе та малолітню дитину, враховуючи підтверджену можливість відповідача надавати таку матеріальну допомогу, суд приходить до висновку про наявність можливості у відповідача сплачувати аліменти на дружину у визначеному позивачем розмірі до досягенння їхнім спільним сином трьох років.

Визначений розмір аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку відповідає обставинам справи та матеріальному становищу відповідача, який позов визнав та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості надавати матеріальну допомогу матері дитини у розмірі, про який просить позивач.

Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази в їх сукупності, враховуючи майновий стан відповідача, беручи до уваги підтверджену матеріальну можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, суд погоджується із визначеним позивачем способом стягнення аліментів в частці від заробітку відповідача щомісячно, та виходячи при цьому із принципу розумності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача,щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною трирічного віку тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Аліменти в даному розмірі є співмірними з майновим станом відповідача, їх сплата не поставить його у скрутне матеріальне становище, а період на який стягуються аліменти відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 СК України.

В частині 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах простягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

А тому, враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом повністю, враховуючи, що позивач звільненна від сплати судового збору при зверненні до суду із вказаними позовними вимогами, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі, що складає 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 430 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 84, 182 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , починаючи з дня звернення до суду з позовом - 18 грудня 2025 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення в частині стягнення аліментів, відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua