Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №331/6027/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6027/25

Провадження № 2/331/800/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Головіної Ірини Олексіївни до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2025 року до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Головіної Ірини Олексіївни до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якій позивачка просить визнати за нею право власності на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовної вимоги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_3 та після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого увійшла належна померлій частина квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться у спільній сумісній власності з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Оскільки домовленість між співвласниками даної квартири щодо часток спільної сумісній власності не встановлювалася то вони є рівними - у кожного по 1/3 частки.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла позивачці все її майно. Позивачка вчасно звернулась до нотаріуса. Проте, 15.08.2025 року постановою державного нотаріусу Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М. про відому у вчиненні нотаріальної дії №1240/02/31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 через те, що в спадковій справі наявні заяви ОСОБА_5 про прийняття спадщини та про відмову від обов`язкової частки у спадщині (жодна з них не відкликана).

Посилається на те, що спадкове законодавство та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, не містять норм про порядок дій і правові наслідки подання спадкоємцем у межах однієї спадкової справи шляхом відправлення поштою без особистої явки до нотаріуса заяви про прийняття спадщини і заяви про відмову від прийняття спадщини за умови відсутності відкликання заяви про прийняття спадщини. В той же час відсутня вимога щодо обов`язкового відкликання заяви про прийняття спадщини до подання заяви про відмову від прийняття спадщини за таких само умов.

Заява ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини є чинною і не скасованою. При відмові від прийняття спадщини відповідачка усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення.

На підставі викладеного, позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу у підготовче судове засідання. Зобов`язано Четверту запорізьку державну нотаріальну контору у строк до 15 листопада 2025 року надіслати на адресу суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 312/2017, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.41-42).

30 жовтня 2025 року від Четвертої запорізької державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи, заведеної після померлої після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.61-91).

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2026 року підготовче судове засідання по справі відкладено; продовжено строк проведення підготовчого провадження ( а.с.95-96).

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2026 року підготовче провадження по справі закрито; справу призначено до розгляду по суті ( а.с.142).

Представник позивачки - адвокат Головіна І.О. надала суду заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити; не заперечують проти заочного розгляду справи ( а.с.150).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого належним чином у Єдиному державному демографічному реєстрі місця проживання: АДРЕСА_2 , а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причину неявки суду не повідомила, заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надала.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами статей 128,131 ЦПК України, відповідачка повідомлена про час та місце слухання справи та не з`явилися у судове засідання без поважних причин.

Суд, у відповідності до статті 280 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачки по справі та ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказах.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивачки, перевіривши їх доказами, наявними в матеріалах справи, приходить до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 виданого 25.11.2004 року Жовтневою районною адміністрацією ( а.с.10-12).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.66,77 зв.).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла ( а.с.64).

Після її смерті відкрилася спадщина та 21 листопада 2017 року Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було заведено спадкову справу № 312/2017 ( а.с.61).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. 04 червня 2008 року, за реєстровим N? 2551, яким вона заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право ( а.с. 69, зв.)

До складу садкового майна увійшла належна померлій частина квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться у спільній сумісній власності з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників ), належить їм на праві спільної власності ( спільне майно ); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною першою статті 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Пунктом п`ятим Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя ) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Оскільки відсутні докази про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні квартири АДРЕСА_1 була більшою або меншою, чи встановлювалася домовленість між співвласниками щодо розміру часток, то вони є рівними - у кожного по 1/3 частки цієї квартири.

Тобто до складу садкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

За приписами статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів спадкової справи також вбачається, що 21 листопада 2017 року до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_3 , яка була зареєстрована за №923 ( а.с.63).

24 листопада 2017 року до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_1 подана заява про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_3 . Заява зареєстрована за №941 ( а.с.70).

Дочка спадкодавця – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є непрацездатною, в розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1241 Цивільного кодексу України та має право на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно частини 1 статті 1241 Цивільного Кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

14 грудня 2017 року до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) засобами поштового зв`язку надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про відмову від обов`язкової частки у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_3 , яка була зареєстрована за №1003 та долучена до спадкової справи №312/2017 ( а.с.15).

15 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що діє на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. від 16.05.2025 зареєстрованої в реєстрі за № 843, звернулась до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори з питання видачі на ім?я ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

Однак 15 серпня 2025 року постановою державного нотаріусу Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М. про відому у вчиненні нотаріальної дії №1240/02/31 було відмовлено ОСОБА_6 представнику ОСОБА_1 у видачі на ім`я ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 . Вищевказана постанова мотивована тим, що в спадковій справі після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 наявні заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини та про відмову від обов`язкової частки у спадщині (жодна з них не відкликана) ( а.с.27-28).

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч.5 ст.1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Згідно з ч.6 ст.1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно п.п.3.10., 3.24. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, приймаючи від спадкоємців заяву про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, нотаріус зобов`язаний роз`яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України; у разі якщо спадкоємець відправив нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштою належно оформлену заяву про прийняття спадщини, а потім особисто з`явився до нотаріуса і подав заяву про відмову від спадщини, нотаріус бере до уваги ту заяву, яка була зареєстрована першою у Журналі реєстрації вхідних документів.

Спадкове законодавство та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, не містять норм про порядок дій і правові наслідки подання спадкоємцем у межах однієї спадкової справи шляхом відправлення поштою без особистої явки до нотаріуса заяви про прийняття спадщини і заяви про відмову від прийняття спадщини за умови відсутності відкликання заяви про прийняття спадщини.

В той же час відсутня вимога щодо обов`язкового відкликання заяви про прийняття спадщини до подання заяви про відмову від прийняття спадщини за таких само умов.

Заява ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини є чинною і не скасованою. При відмові від прийняття спадщини відповідачка усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення,юридичні наслідки такої відмови, за своєю справжньою волею, і вказані дії були посвідчені в нотаріальному порядку.

Вищевикладеної позиції дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 02.10.2019 у справі № 740/5215/17 залишивши без змін постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, в якій при вирішенні спору з аналогічними правовідносинами зроблені аналогічні висновки.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.Стаття 15 ЦК України також передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання,

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. (ст. 1296 ч.3 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачка відмовилася від обов`язкової частки у спадщині після померлої матері – ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що є всі підстави для захисту прав позивачки на спадкування в судовому порядку та задоволення заявленого позову у повному обсязі..

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника – адвоката Головіної Ірини Олексіївни ( адреса реєстрації : АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасник справи : відповідачка ОСОБА_2 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 16 квітня 2026 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва