Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №308/2868/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2868/26

3/308/1185/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, запровадженої Окремим контрольно-пропускним пунктом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії – кулеметника групи контролю 4 відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 05.02.2026 серії ЧЦП № 050497, 29 грудня 2025 року о 06 год. 10 хв. під час виконання службових обов`язків в прикордонному наряді «Перевірка документів» в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Чоп» (Дружба), що знаходиться в м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області, інспектор прикордонної служби 1 категорії – кулеметник групи контролю 4 відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », сержант ОСОБА_2 не дотримався порядку стандартної перевірки документів, що виразилося у нездійсненні відбору паспортного документа у громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка слідувала в якості пасажира вагону № 6 міжнародного потягу № 10 сполученням «Будапешт-Київ», чим порушив вимоги п.п. 2.5.1, 2.5.2, 2.5.3 та 2.5.7 п. 2.5 розділу ІІ Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженої наказом Адміністрації ДПС України від 05.06.2012 № 407, п. 21 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261 та ст.ст. 11,16 частини І розділу 1 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999, тобто вчинив адміністративне правопорушення в умовах особливого стану (воєнного стану), відповідальність за яке передбачена с. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим суддя розглянув справу у його відсутності. При цьому, 03.03.2026, 19.03.2026, 24.03.2026 та 26.03.2026 ОСОБА_1 через підсистемі «Елетронний суд» подавав до суду письмові клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, які мотивовані перебуванням на лікуванні за станом здоров`я та проходження військової служби.

Частиною 2 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за місцем проживання, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З моменту надходження справи до суду судові засідання у справі призначались на 04.03.2026, 20.04.2026, 24.03.2026 та на 27.03.2026.

На призначені судові засідання особою, що притягається до адміністративної відповідальності було подано заяви про відкладення розгляду справи, проте не було надано жодного відповідного доказу на підтвердження вказаних відкладень.

Подані ОСОБА_1 клопотання про перенесення судових засідань суддею визнано зловживанням процесуальними правами, спрямованим на затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності за спливом строку давності притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, належним чином зібрані у справі докази, суддя дійшов таких висновків.

Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пунктом 8 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що однією з обставин, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, визначено наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

При цьому, відповідно до положень статті 284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження у справі.

Судею встановлено, що 27.03.2026 постановою Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/3578/26 (судове засідання в якій відповідно до інформації з веб-порталу «Судова влада» призначено 27.03.2026 о 09 год. 25 хв.), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

Як слідує з даної постанови суду, сержант ОСОБА_2 , під час несення прикордонної служби, в період з 20 год. 00 хв. 28.12.2025 по 08 год. 00 хв. 29.12.2025 в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску», у порушення вимог нормативно правових актів зокрема, ст.ст. 1, 2, 7, 19, 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст.ст. 11,16,17 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст.ст. 1,2,3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», п.п. 2.3; 2.3.1; 2.4; 2.5; 2.5.1; 2.5.2; 2.5.3; 2.5.7 пункту 2, пунктів 11,20 розділу 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 19.10.2015 року №1261, ст. 8 наказу № 614 «Про затвердження Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», маючи при цьому об`єктивну можливість належно, сумлінно і добросовісно виконувати свої службові обов`язки в складі прикордонного наряду, поставився до їх виконання неналежно, зокрема у порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів, не здійснивши «зустріч» з майстер-сержантом ОСОБА_4 , який рухався йому на зустріч, відібрав паспортні документи у пасажирів вагону № 6, які знаходилися в купе № 9 та № 8, після чого прослідував на вихід з вагону, не заходячи в купе № 7 вагону № 6, та не здійснивши відбір паспортних документів, в результаті чого допущено факт перетину державного кордону 29.12.2025 в ППр «Чоп (Дружба)» громадянкою України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якості пасажира вагону № 6 міжнародного потягу № 10 сполученням «Будапешт-Київ» без внесення інформації до відомчої бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», та відомості щодо останньої в БД Гарт 1/1 не вніс, що спричинило не підтримання даної Бази в актуальному стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, тобто порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчиненого в умовах особливого періоду.

Тобто, суддею встановлено про наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з огляду на викладене та зважаючи на те, що нормами діючого КУпАП чітко визначено вимогу щодо закриття провадження в справі у разі встановлення наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЧЦП № 050497 від 05.02.2026 складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.І. Зарева