Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №302/474/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/474/26 3/302/162/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 339058 від 02.04.2026 року, який складений начальником 3 відділення інспекторів ВПС (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , за змістом протоколу військовослужбовця вч НОМЕР_2 (перебуває у статусі СЗВЧ з 01.04.2026 року), паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , згідно з баз ДПС України до адміністративної відповідальності не притягався, номер телефону: НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 02.04.2026 року о 05 год 05 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого прикордонного району на ок.н.п.Торунь (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено гр.України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_2 на розгляд справи в судове засідання не з`явився, про таке повідомлявся належно, причини його неявки суду невідомі.

Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 339058 від 02.04.2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 02.04.2026 року ознайомлений зі змістом протоколу, підписав його без зауважень та доповнень, примірник протоколу отримав 02.04.2026 року, та надав такі особисті пояснення: він їхав на таксі в с.Лозянський, перетинати кордон не планував;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_3 начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 від 02.04.2026 року, який за змістом відповідає змісту протоколу з додатковою вказівкою, що ОСОБА_2 не міг пояснити чітку мету прибуття в контрольований прикордонний район, на який період, плутався в своїх поясненнях; на думку посадової особи, ОСОБА_2 планував перетнути кордон з України в Румунію для пошуку роботи та кращих умов життя;

- довідку щодо виявлення одного громадянина України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка складена старшим офіцером ПОРВ ГОРВ М. Наточій та погоджена начальником ПОРВ ГОРВ ОСОБА_5 , згідно якої ОСОБА_2 31.03.2026 року залишив місце розташування свого підрозділу в Запорізькій області, 01.04.2026 року попутнім транспортом дістався до м.Вінниця, звідки близько 22 год, скориставшись послугами бла бла кар, прослідував до Закарпатської області до себе додому, щоб у подальшому спланувати свій незаконний перетин державного кордону України. У ході огляду мобільного телефону працівники прикордонної служби інформацію про намір незаконного перетину державного кордону не виявили. ОСОБА_2 плутався в своїх поясненнях та притримувався заздалегідь підготовленої легенди.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення. Щодо статусу ОСОБА_2 як СЗВЧ суд зазначає, що така інформація нічим не підтверджена та не містить ознак правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Натомість посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 проживає на території Закарпатської області, а саме в с.Лозянський Хустського району, тобто є місцевим жителем цього регіону.

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п. Торунь, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Торунь Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Торунь знаходиться на відстані приблизно 120 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 17.04.2026 року.

Суддя: В. П. Кривка