Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №199/13425/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1356/26 Справа № 199/13425/25 Суддя у 1-й інстанції - Щербина-Почтовик І.В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання захисника Зіненко Анастасії Олександрівни, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Одночасно стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.

27 березня 2026 року захисником, вп`яте, подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування клопотання захисник вказує на те, що апеляційна скарга була подана у встановлений десятиденний строк для оскарження, а саме 27 грудня 2025 року. Між тим, постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто через пропущення строку на оскарження на один день, вже незважаючи на грубе порушення прав скаржника судом першої інстанції. Вказує, що з метою поновлення строків представником 23 січня 2026 року була подана друга апеляційна скарга через систему “Електронний суд”, яка навіть не була зареєстрована, оскільки апеляційний суд направив супровідний лист до Жовтневого районного суду міста Дніпра, при тому, що справа розглядалась Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра, що є найгрубішим порушенням права на захист ОСОБА_1 . Щодо строків звернення з апеляційною скаргою зазначає, що майже з постійною відсутністю електроенергії, наслідком чого є відсутність інтернет-зв`язку, вимкнення офісної друкувальної та комп`ютерної техніки, було паралізовано роботу адвоката, та інколи унеможливлювало своєчасне подання процесуальних документів. При цьому, на переконання сторони захисту, дані обставини не повинні мати вплив на можливість захистити свої права громадянам. З огляду на викладене захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні захисника доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи захисник Зіненко А.О. хоча і не була особисто присутньою у судовому засіданні під час розгляду даної справи, але була обізнана про те, що справа розглядається Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра 16 грудня 2025 року, про що свідчить повідомлення про слухання справи (а.с.21). Крім того, 17 жовтня 2025 року захисник Зіненко А.О. подавала клопотання про вступ у справу як представника, а 16 грудня 2025 року клопотання про відкладення слухання справи (а.с.7-15, 24-27). Тому суд, приймаючи рішення у справі, обґрунтовано зазначив мотиви, за яких він дійшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Зіненко А.О.

Згідно скріншоту з системи “Електронний суд” оскаржувана постанова була отримана захисником — 17 грудня 2025 року.

Таким чином вказані обставини свідчать про те, що захисник безумовно була обізнана про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення та про прийняте судом рішення, а отже мала можливість, у разі незгоди, подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, який спливав – 26 грудня 2025 року, але не проявила зацікавленості у результатах судового розгляду справи та не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Первинна апеляційна скарга, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, була сформована та подана захисником Зіненко А.О. в системі “Електронний суд” 27 грудня 2025 року (а.с.31-51).

09 січня 2026 року постановою Дніпровського апеляційного суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника Зіненко А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижьодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.54-55).

23 січня 2026 року (а.с.61-84), 20 лютого 2026 року (а.с.86-116), 30 березня 2026 року (а.с.120-132), захисником Зіненко А.О. було повторно подано апеляційні скарги, разом з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження.

08 квітня 2026 року постановою Дніпровського апеляційного суду відмовлено у задоволенні клопотань захисника Зіненко А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та апеляційні скарги від 23 січня 2026 року, 20 лютого 2026 року, 30 березня 2026 року були повернуті особі, що їх подала, разом з доданими до них документами (а.с.135-136).

Таким чином, наведені у клопотанні доводи сторони захисту щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції вже були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, за наслідками яких постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні цих клопотань.

Будь-яких інших нових причин, які унеможливили сторону захисту своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні, поданому разом з п`ятою апеляційною скаргою, не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника Зіненко А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 рокупо справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити захиснику Зіненко Анастасії Олександрівні у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 по справі адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО