Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №635/9402/25 — Харківський районний суд Харківської області

14.04.2026

Справа №635/9402/25

Провадження № 2/635/1348/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Даниленко Т.П.

за участі секретаря судового засідання - Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

04.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_3 . У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 залишився житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок належав померлій в 3/4 частках згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 за № 391, а в 1/4 частині на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.1991, посвідченого державним нотаріусом Другою Харківського району державної нотаріальної контори, за яким ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 частину належного їй будинку. Але в даному договорі зазначено, що його предметом стало частина житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 . Згідно даних КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 25.10.2024 станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано: в 3/4 частках за ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 р.№ 391; в 1/4 частці за ОСОБА_2 згідно рішення народного суду Харківського району та області справа № 2-1694/84 від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985 справа № 293/1985. 02.10.2025 державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Соловйовою Н.Є позивачці було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Стосовно частини спадкового будинку 07.10.2025 позивачка отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Соловйової Н.Є. у зв`язку з тим, що відповідно до даних БТІ 1/4 частка на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_2 згідно рішення народного суду Харківського району та області справа № 2-1694/84 від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985 справа № 293/1985, а відповідно до наданого від 02.08.1991 року договору про купівлю-продаж посвідченого державним нотаріусом Другою Харківського району державною нотаріальною конторою Мартиненко Катерина Пилипівна продала, а ОСОБА_3 купила 1/4 частину житлового будинку літ. «А-1» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Отже у зв`язку із різницею нумерації спадкового будинку у різних документах позивачка в даний час не має можливості оформити право власності на 1/4 частину будинку після смерті матері.

З цих підстав вона вимушена звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06.11.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.01.2026 підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача адвокат Ворожбіян М.М. в судове засідання на з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Представник відповідача Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 1ст. 128 ЦПК України, згідно якої відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Тож відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутністю не подавав.

Враховуючи, що судове засідання неодноразово відкладалось, представник відповідача не виявив наміру скористатись своїми процесуальними правами, в судові засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву не надав, беручи до уваги, що судом вичерпано всі можливі заходи щодо повідомлення особи про час та місце розгляду справи, а також те, що судом явка відповідача обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд за наявними в матеріалах справи доказами.

Будь яких заяв та клопотань від представника відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 29.10.2001 Коротичанською селищною радою.

ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про народження на ім`я ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 , виданим 14.08.1965 Коротічанським сел. Бюро РАЦС, в якому російською мовою « ОСОБА_5 » зазначена у якості матері та свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 виданим 09.02.1996 Пісочинською селищною Радою народних депутатів Харківського району Харківської області відповідно до якого після укладання шлюбу 09.02.1996 з ОСОБА_6 позивачка отримала прізвище « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 від 02.10.2025 за № 5-328, виданим державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Соловйовою Н.Є на частини житлового будинку АДРЕСА_3 . Свідоцтво було видане на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,9 кв.м, житловою 32,3 кв.м з терасою літ. «б», ганком літ. «б1» та наступними господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею літ. «В», погрібом літ. «Г», навісом літ. «д», колодязем літ. «К», воротами №1, огорожею №2, воротами з хвірткою №3. Як зазначено в даному свідоцтві померлій житловий будинок належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 за № 391 та зареєстрованого Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.03.1987, про що зроблено запис в реєстрову книгу 4 за № 388.

У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 залишився в цілому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав в частках на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 за № 391, а в частині за договором купівлі-продажу від 02.08.1991, посвідченим державним нотаріусом Другої Харківського району державної нотаріальної контори.

Відповідно до довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 25.10.2024 за № 2741 право власності на житловий будинок літ. «А-1» (дерев`яний) згідно архівних реєстраційних матеріалів БТІ станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано: в 3/4 частках за ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 за № 391, про що 18.03.1987 внесено відповідний запис в реєстрову книгу №4 під р. № 388; в частці за ОСОБА_2 згідно рішення народного суду Харківського району та області у справі № 2-1694/84 від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985 у справі № 293/1985, про що 04.01.1987 внесено відповідний запис в реєстрову книгу №4 за № 388. Відповідно до рішення І-го етапу ІІ сесії V скликання Коротичанської селищної ради від 17.12.2015 вулиця Леніна була перейменована на вулицю Освіти.

02.08.1991 за договором посвідченим державним нотаріусом Другою Харківського району державної нотаріальної контори Мартиненко Катерина Пилипівна продала, а ОСОБА_3 купила 1/4 частину житлового будинку літ. «А-1» дерев`яного жилою площею 23,80 кв.м з надвірними будівлями у вигляді огорожі №1-3. В даному договорі зазначено, що частина даного будинку належить ОСОБА_2 на підставі рішення народного суду Харківського району від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985, р.кн..№4, р.№ 388, що повністю співпадає з даними зазначеними у довідці КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 25.10.2024 за № 2741. Але в даному договорі зазначено, що його предметом стало 1/4 частина житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 . В БТІ даний договір ОСОБА_3 зареєстрований не був.

Адреса АДРЕСА_2 , була зазначена в рішенні народного суду Харківського району від 29.10.1984 та ухвалі Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985, які надалі були внесені в реєстрову книгу №4 під р. № 388, за якими ОСОБА_2 отримала 1/4 частку будинку, хоча в Харківському районному БТІ право власності за ОСОБА_2 було зареєстровано в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки-характеристики виданої в червні 1990 року Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації на ім`я ОСОБА_2 та на адресу: АДРЕСА_2 , зазначено, що будинок належить в 1/4 частині згідно рішення народного суду Харківського району від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985; в 3/4 частинах ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 за № 391.

Рішенням народного суду Харківського району та області від 09.03.1989 у справі № 2-520, яким визначений порядок користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , де позивачем була ОСОБА_2 , якій належить 1/4 частина зазначеного будинку, а відповідачем - ОСОБА_3 , якій належало 3/4 частки зазначеного будинку.

Рішенням народного суду Харківського району від 29.10.1984 за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку розташованого в АДРЕСА_4 , про що зазначено у витягу з рішення суду.

Згідно Технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 розташований житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,9кв.м., житловою 32,3кв.м. з терасою літ. «б», ганком літ. «б1» та наступними господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею літ. «В», погрібом літ. «Г», гаражом літ. «Д», навісом літ. «д», колодязем літ. «К», воротами №1, огорожею №2, воротами з хвірткою №3.

Згідно інформаційної довідки, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 21.10.2025 за пошуком по реєстраційному номеру об`єкта нерухомого майна 3211787863120 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,9кв.м., житловою 32,3кв.м. з терасою літ. «б», ганком літ. «б1» та наступними господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею літ. «В», погрібом літ. «Г», навісом літ. «д», колодязем літ. «К», воротами №1, огорожею №2, воротами з хвірткою №3 в частинах за ОСОБА_1 на підставі Свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер 5-328, виданого 02.10.2025 Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області.

Відповідно до інформаційної довідки сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» № 5005506279220 від 21.10.2025 за пошуком по фізичній особі – ОСОБА_3 записів про наявність у власності нерухомого майна не знайдено.

Відповідно до інформаційної довідки сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» № 5005506266515 від 21.10.2025 за пошуком по фізичній особі – ОСОБА_2 записів про наявність у власності нерухомого майна не знайдено.

02.10.2025 державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Соловйовою Н.Є ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_5 . Свідоцтво було видане на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,9кв.м., житловою 32,3кв.м. з терасою літ. «б», ганком літ. «б1» та наступними господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею літ. «В», погрібом літ. «Г», навісом літ. «д», колодязем літ. «К», воротами №1, огорожею №2, воротами з хвірткою №3. Як зазначено в даному свідоцтві померлій даний будинок належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 за № 391 та зареєстрованого Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.03.1987, про що зроблено запис в реєстрову книгу 4 за № 388.

Як вбачається з копії спадкової справи № 142П/2024 від 11.10.2024 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася її донька ОСОБА_1 . Інші спадкоємці з заявою про прийняття спадщини, відмову від неї, за заявами не зверталися.

07.10.2025 за вих. № 540/02-31/П ОСОБА_1 отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Соловйової Н.Є. у зв`язку з тим, що відповідно до даних БТІ 1/4 частка на будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 згідно рішення народного суду Харківського району та області справа № 2-1694/84 від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985 справа № 293/1985 про що 04.01.1987 внесено відповідний запис в реєстрову книгу №4 під р. № 388, а відповідно до наданого від 02.08.1991 договору про купівлю-продаж посвідченого державним нотаріусом Другою Харківського району державною нотаріальною конторою Мартиненко Катерина Пилипівна продала, а ОСОБА_3 купила 1/4 частину житлового будинку літ. «А-1» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Часом відкриття спадщини за ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Статтями 1269 та 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець який на час відкриття спадщини проживав постійно із спадкодавцем, вважається, що прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від спадщини, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Потреба такого способу захисту права власності, як пред`явлення позову про його визнання, виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до п. 37 постанови № 5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Так, до 01.01.2013 державну реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснювали реєстратори бюро технічної інвентаризації. 3 01.01.2013 згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», встановлено необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно та запроваджено ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію речових прав, які виникли до 01.01.2013 та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.

Відповідно до статті 227 ЦК України в редакції 1963 року «Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Рішенням народного суду Харківського району від 29.10.1984 за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку розташованого в АДРЕСА_4 , про що зазначено у витягу з рішення суду.

Відповідно до довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 25.10.2024 за № 2741 право власності на житловий будинок літ. «А-1» (дерев`яний) згідно архівних реєстраційних матеріалів БТІ станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано: в 3/4 частках за ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 07.03.1987 р.№ 391 про що 18.03.1987 внесено відповідний запис в реєстрову книгу №4 під р. № 388; в 1/4 частці за ОСОБА_2 згідно рішення народного суду Харківського району та області справа № 2-1694/84 від 29.10.1984 та ухвали Судової колегії по цивільним справам Харківського обласного суду від 26.02.1985 справа № 293/1985 про що 04.01.1987 внесено відповідний запис в реєстрову книгу №4 під р. № 388.

02.08.1991 за договором посвідченим державним нотаріусом Другою Харківського району державної нотаріальної контори Мартиненко Катерина Пилипівна продала, а ОСОБА_3 купила 1/4 частину житлового будинку літ. «А-1» дерев`яного жилою площею 23,80 кв.м з надвірними будівлями у вигляді огорожі №1-3 в будинку АДРЕСА_1 , хоча за текстом договору зазначено №20.

Аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 належить право власності на 1/4 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,9 кв.м, житловою 32,3 кв.м з терасою літ. «б», ганком літ. «б1» та наступними господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею літ. «В», погрібом літ. «Г», навісом літ. «д», колодязем літ. «К», воротами №1, огорожею №2, воротами з хвірткою №3, яке вона отримала 02.08.1991 за договором купівлі-продажу укладеним з ОСОБА_2 та посвідченим державним нотаріусом Другою Харківського району державної нотаріальної контори.

Також судом встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 , адже 02.10.2025 державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Соловйовою Н.Є ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_6 .

Враховуючи, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом, інших спадкоємців у померлої немає, тому суд зазначає про обґрунтованість вимоги позивача про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст. 1217, 1218, 1225, 1261, 1269 1270 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 58,9 кв.м, житловою 32,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідною частиною господарських будівель та споруд: терасою літ. «б», ганком літ. «б1», літньою кухнею літ. «В», погрібом літ. «Г», навісом літ. «д», колодязем літ. «К», воротами №1, огорожею №2, воротами з хвірткою №3, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_7 ;

відповідач - Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396727, адреса: 62416, Харківська обл., Харківський р-он, смт Пісочин, пров. Транспортний, б. 2 ;

третя особа - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_8 .

Суддя Т.П.Даниленко