Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №645/7926/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7926/25

Провадження № 2/645/693/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 645/7926/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягненням аліментів, -

в с т а н о в и в :

07.11.2025 до Немишлянського районного суду м. Харкова надійшла вищевказана позовна заява.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 07.11.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.

Ухвалою судді від 12.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

13.11.2025 позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подано позовну заяву в новій редакції, у якій позивач просить суд

1. Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Визначити новий спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення нею повноліття.

3. Початком стягнення аліментів вважати дату подання цієї позовної заяви.

4. Судові витрати покласти на відповідача.

5. Направити відповідачу копію позовної заяви у зв`язку з відсутністю можливості позивача надіслати її самостійно, відповідно до ч.7 ст.187 ЦПК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, ОСОБА_1 , є матір`ю та законним представником дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю з 2014 року та перебуває повністю на утриманні позивача.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 січня 2015 року у справі № 645/6040/14-ц з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 516 грн щомісячно на користь позивача на утримання дитини.

Відповідач систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків та має заборгованість зі сплати аліментів. Відомості про нього містяться в Єдиному реєстрі боржників Міністерства юстиції України.

З 2015 року відбулося суттєве зростання прожиткового мінімуму, а також загальне подорожчання вартості життя, що значно ускладнює забезпечення належного рівня утримання дитини. Нинішній розмір аліментів явно занижений і не відповідає сучасним потребам дитини відповідного віку.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 р. аліменти були визначені у твердій грошовій сумі. З огляду на зростання прожиткового мінімуму з 2015 року, загальне подорожчання життя та заборгованість відповідача, така сума нині є явно недостатньою для належного утримання дитини.

Тому позивач просить визначити новий спосіб стягнення аліментів: 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття, що дозволить більш справедливо розподілити фінансове навантаження між батьками та забезпечить дитині необхідний рівень життя.

Ухвалою судді від 18.11.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання.

У судове засідання 15.04.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про проведення розгляду без участі позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи

Відповідач у судове засідання 17.12.2025, 28.01.2026, 11.03.2026, 16.04.2026 не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зазначену в позовній заяві, кореспонденція повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 35, 36). Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Таким чином, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 11.06.2010 Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №341 (зв. бік а.с. 5).

Рішенням Фрунзенського районного суду м Харкова від 16 січня 2015 року задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 29.07.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі аліментів за один місяць. Рішення набрало законної сили 27.01.2025 (а.с.3).

Згідно довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 10.11.2025, виданої Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що 17.03.2015 відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 з виконання виконавчого листа №2/645/460/15 від 10.03.2015, згідно якого з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 516 грн щомісячно, починаючи з 19.07.2014 і до досягнення дитиною повноліття, предявлено а виконання 21.01.2020, станом на 10.11.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, з урахуванням індексації становить 127946 грн (а.с.12).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року у справі № 152/100/18 вказав, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Сімейним кодексом України передбачено підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, та не пов`язує їх зі способом присудження. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Як встановлено під час судового розгляду, з відповідача на користь позивачки на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 516,00 гривень

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років становить 3512,00 гривень, виходячи з чого мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку становить 1756,00 гривень.

Отже, на час розгляду справи встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів на неповнолітню дитину віком від 6 до 18 років є більшим, ніж отримує позивачка за рішенням суду.

Судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю, відповідач проживає окремо та з нього стягуються аліменти, однак, як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_6 утворилась заборгованість у розмірі 127946 грн

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін, стан здоров`я відповідача, який є працездатним. Також, на даний час дитина підростає, в зв`язку з чим збільшилися витрати на її утримання, що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії та вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 у твердій грошовій сумі у розмірі 516,00 гривень на дитину, та стягувати в подальшому з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини та відповідатиме її потребам, при цьому не порушить права відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути суму судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 19, 76-84, 89, 141, 293, 334-338, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягненням аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 по цивільній справі №645/6040/14-ц на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми у розмірі 516,00 грн на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого листа Фрунзенського районного суду м. Харкова, виданого у справі №645/6040/14-ц (провадження № 2/645/460/15).

Виконавчий лист №645/6040/14-ц (провадження №2/645/460/15), виданий Фрунзенським районним судом м. Харкова - повернути до Немишлянського (попередня назва Фрунзенський) районного суду міста Харкова.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16 квітня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_4 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_5 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Лисенко