Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №644/1440/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

17 квітня 2026 р.

Справа № 644/1440/26

н/п 3/644/643/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлов І.К., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , директора ТОВ «Тойз Груп», адреса: вул. Северина Потоцького б. 38, корпус А, м. Харків,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 172/20-40-07-30 від 10 лютого 2026, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тойз Груп» щодо дотримання законодавства при декларуванні за листопад 2025 від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 вчинив правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 200.1, п.200.4, п. 200.7, п.200.9 ст.200 Кодексу та вимог п. 10 розділу ІІІ, п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 з урахуванням змін у зв?язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за листопад 2025 року на суму 50000 гривень; п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, оскільки ним завищено від?ємне значення з ПІДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2025 року (р. 21) на загальну суму 1900,00 гривень, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи в Індустріальному районному суді м. Харкова шляхом направлення судових повісток.

У ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використані всі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 з невідомих суду причин у судове засідання не з`явилася.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 підтверджується матеріалами по справі про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення №172/20-40-07-30, складеним 10 лютого 2026 у відношенні ОСОБА_1 ;

-копією акту від 23.01.2026 №3341/20-40-07-05-03/40372076 про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (код ЄДРПОУ 40372076).

Аналізуючи всі вищенаведені докази по справі, оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 200.1, п.200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст.200 Кодексу та вимоги п. 10 розділу ІІІ, п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу правопорушника, характер правопорушення та його наслідки, вважає необхідним накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через районний суд протягом 10 днів.

Суддя І.К. Ізмайлов