Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №644/1698/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/1698/26

Провадження № 3/644/689/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 квітня 2026 р. м.Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Маркосян М.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця – номера обслуги третього механізованого відділення першого механізованого взводу п`ятої механізованої роти другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

До Індустріального районного суду м. Харкова надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП, з якого вбачається, що 17.01.2026 о 21 годині 00 хвилин командир першого механізованого взводу п`ятої механізованої роти другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , механік-водій другого механізованого відділення першого механізованого взводу п`ятої механізованої роти другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 , стрілець – номер обслуги третього механізованого відділення першого механізованого взводу п`ятої механізованої роти другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 відмовилися від виконання бойового розпорядження командира другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 від 17.01.2026 № 137дск, мотивуючи це тим, що вони не задоволені організацією переміщення сил та дотриманням заходів безпеки при виконанні бойового розпорядження, а також відсутністю матеріалів для проведення фортифікаційного обладнання знищеної позиції, щоб перейти до оборони.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час про дату час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою, яку він повідомив під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Судові повістки про виклик повернулись на адресу суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи під час розгляду даної категорії справ не є обов`язковою.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передано на розгляд до суду, однак, про стан судового провадження не цікавиться та не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своїм місцем проживання, яке він повідомив при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, при цьому судом вичерпані можливості для забезпечення участі останнього в судових засіданнях, суд відповідно до положень частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 277 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Протокол про здійснення адміністративного правопорушення є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення та відповідно має містити усі відомості, що стосуються правопорушення. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Диспозицією частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України"(рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії"(рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява №926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, а фактичні обставини чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.

Норма статті 172-15 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, тобто під час розгляду справи необхідно з`ясувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, всупереч з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Порядок складання адміністративних протоколів відносно військовослужбовців визначений Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МОУ № 329 від 23.10.2021.

Згідно п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).

Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.

В порушення п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано посадової інструкції ОСОБА_1 та інших відповідних актів, якими на нього покладалися відповідні обов`язки з якими він ознайомлений та (доведені) під власноручний підпис, а саме про те, що він був зобов`язаний організовувати відновлення позицій, невиконання яких ставиться йому у провину, в протоколі також не вказано, якими нормами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України або іншими нормативно-правовими актами вони визначені, які йому були визначені статутом, посадовою інструкцією.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ІІ розділу вказаної інструкції протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20 КУпАП, складається: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб; уповноваженою посадовою особою органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ у разі виявлення нею безпосередньо факту вчинення військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб. Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов`язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП передбачені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в тому числі частиною 1 цієї статті, що в ньому зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності /у разі її виявлення/; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача /за його письмовою згодою/, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З наданих суду матеріалів про адміністративне правопорушення слідує, що бойове розпорядження видано 17.01.2026, а протокол складений лише 20.01.2026.

Матеріали справи не містять доказів, якими можливо встановити поважність пропущення строку на складання протоколу про адміністративне правопорушення, або не можливість його складання у визначені законом строки.

Оскільки подія відбувалась 17.01.2026, а протокол складено 20.01.2026, це є порушенням п.1 розділу ІІ вищевказаної інструкції, відповідно до якої уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов`язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є основною ознакою суб`єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Аналогічні положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду належних та допустимих доказів його винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.245, 268, 277, 278 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: М.В. Маркосян