Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №642/7091/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

17 квітня 2026 року

Справа № 642/7091/25

Провадження № 2/642/174/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної О.В.,

за участі секретаря Брус М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою про розірвання шлюбу між ним та відповідачем, укладеного 27 червня 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міського управління юстиції в Харківській області, актовий запис №111.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зникло почуття любові, поваги та взаєморозуміння, стосунки між подружжям погіршились, спроби зберегти родину не дали результату. На теперішній час сторони спільне господарство не ведуть, сімейні відносини не підтримують, шлюб існує формально.

Після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 позовну заяву було залишено без руху.

20 листопада 2025 року через електронний суд від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивачка уточнила позовні вимоги до відповідача. Однак, недоліки позовної заяви були усунуті частково.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2025 позовну заяву повторно було залишено без руху.

26 листопада 2025 року через електронний суд надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 26.11.2025 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням ) сторін.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року провадження у справі, на підставі клопотання відповідача, було зупинено провадження по справі до закінчення строку для примирення, визначеного судом та надано строк для примирення три місяці, тобто до 17 квітня 2026 року.

Позивачка в судове засідання з`явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що примирення з відповідачем не відбулось, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у передбачений законом спосіб, жодних заперечень щодо розірвання шлюбу не висловив.

Відповідачем в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

При цьому судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд, вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити, виходячи з наступного.

27 червня 2002 року між сторонами було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міського управління юстиції в Харківській області, актовий запис №111, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що виданий 27 червня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міського управління юстиції в Харківській області.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Як зазначено позивачем у позовній заяві між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини не підтримують, мешкають окремо.

Позивачка не бажає зберегти шлюб та зазначає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Той факт, що сторони мають малолітню доньку, само по собі не може бути підставою для відмови в розірванні шлюбу, оскільки судом встановлено, що сім`я фактично розпалась, розірвання шлюбу не впливає на права та обов`язки батьків по відношенню до дітей.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

Позивач заявила про залишення шлюбного прізвища « ОСОБА_4 ».

Керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 19, 81, 89, 244, 247, 258- 259- 263-265, 273, ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 27 червня 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міського управління юстиції в Харківській області, актовий запис №111.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.04.2026.

Суддя О.В. Бородіна