Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №639/1618/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/1618/26

Провадження № 3/639/410/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Москаль Г. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

На розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №217545 від 22.02.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 , згідно якого 21 лютого 2026 року о 23 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив стосовно своєї дружини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №217546 від 22.02.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 , згідно якого 22 лютого 2026 року о 00 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив стосовно батька своєї дружини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_3 .

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою від 02.03.2026 адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об`єднано в одне провадження.

13.04.2026 на адресу суду надійшли письмові заперечення захисника – адвоката Москаль Г. С., в яких вона просить провадження по справі №639/1619/26 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування поданих письмових заперечень захисник Москаль Г. С. посилається на наступні обставини:

- у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі. Вчинення психологічного насильства ОСОБА_1 мало негативно вплинути на психологічний стан потерпілих осіб ОСОБА_2 (дружини) та її батька ОСОБА_3 , внаслідок чого вони мали звертатися за медичною та психологічною допомогою. У матеріалах справи відсутні такі докази;

- зазвичай у жертв домашнього насильства виникає побоювання за свою безпеку та життя, вони відчувають емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров`ю, що виражається у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, погіршення якості життя тощо. Разом із тим, дружина ОСОБА_1 після конфлікту залишилася вдома разом з чоловіком та донькою, не побоюючись за своє здоров`я та безпеку, хоча батьки ОСОБА_2 могли забрати із собою свою доньку та онуку;

- батьки ОСОБА_2 фактично спровокували конфлікт: їх донька та зять ОСОБА_1 повернулись разом від друзів та не порозумілися, однак батьки ОСОБА_2 оцінили сварку й непорозуміння в молодій родині, яка переживає складний досвід після народження первенця, не як неузгодженість життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, втому та стрес останніх місяців, а як психологічне та фізичне насильство, вели себе провокативно, налаштовуючи доньку проти чоловіка;

- норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинні бути зазначені, які конкретно дії вчинила особа, в який спосіб насильство прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то має бути зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Під час судового засідання ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та надав пояснення, що жодного домашнього насильства фізичного чи психологічного характеру стосовно дружини та тестя не вчиняв. За його словами, 21.02.2026-22.02.2026 мала місце звичайна побутова сварка. На теперішній час він примирився з дружиною та тестем, проживає разом із дружиною та донькою в одній квартирі, конфліктів між ними більше не виникає. Також просив суд врахувати, що він не зловживає алкогольними напоями та раніше не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначені судові засідання неодноразово не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надали.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що склад адміністративного правопорушення полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З суб`єктивної сторони домашнє насилля характеризується прямим умислом. Тобто, особа усвідомлює, що її дії протиправні, та передбачає, що в результаті їх здійснення може бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода фізичному або психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Самі по собі діяння фізичного чи психологічного характеру не формують собою домашнє насильство, вони утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі діяння спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю особи.

Для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство – це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.

Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 251 КУпАП встановлює перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №217545 від 22.02.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №217546 від 22.02.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; рапорт командира взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Штонденко Ю. від 22.02.2026; рапорт інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Ломіно М. від 22.02.2026; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції від 22.02.2026.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Так, від надання письмових пояснень та подання заяви ОСОБА_2 та її батько ОСОБА_3 відмовились.

З досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що на них чітко не зафіксовано усні пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які саме дії фізичного та психологічного характеру стосовно них вчинив ОСОБА_1 .

Відомостей про те, що потерпілі ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 отримали шкоду фізичному або психологічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 , а також у зв`язку з цим написали заяви до Національної поліції, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

З досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що між ОСОБА_1 , його дружиною ОСОБА_2 та тестем ОСОБА_3 21.02.2026-22.02.2026 мав місце конфлікт, проте матеріали справи не містять належних доказів, що він містив ознаки домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Конфліктна ситуація між ОСОБА_1 , його дружиною ОСОБА_2 та тестем ОСОБА_3 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілих, не охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цих правопорушень.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Надані до суду матеріали не містять доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто відсутні докази на підтвердження об`єктивної сторони вчинених правопорушень, що не відповідає принципу законності та суперечить вимогам статей 7, 9 КУпАП.

Також недоведеною є суб`єктивна сторона правопорушень, яка характеризується наявністю вини особи у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (за протоколом про адміністративне правопорушення Серія АПР18 217545 від 22.02.2025 та протоколом про адміністративне правопорушення Серія АПР18 217546 від 22.02.2025) – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2026 року.

Суддя В. О. Курило