Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №345/5534/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5534/25

Провадження № 2-др/345/173/26

Р І Ш Е Н Н Я

Д О Д А Т К О В Е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сирка Й.Й., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

08.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду в зазначеній вище справі.

Зазначає, що здійснюючи представництво прав та інтересів ОСОБА_4 у цивільній справі № 345/5534/25 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Зазначена сума відповідає нібито попередньо заявленому орієнтовному розміру витрат на правничу допомогу, про необхідність стягнення якої зроблено заяву до завершення розгляду справи. До заяви додає документи, які підтверджують попереднє надіслання її копії з додатками представнику позивачів у справі ОСОБА_5 .

Відповідно до приписів чинної редакції ч.3 ст.270 ЦПК України додаткове рішення ухвалюється судом в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи. Однак у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання (ч.4 цієї ж статті Кодексу).

16.04.2026 представником позивачів надіслано до суду через підсистему «Електронний суд» письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду, відповідно до яких ОСОБА_5 просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.04.2026, повний текст якого складено та підписано 16.04.2026, частково задоволено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 . З відповідача стягнуто на користь ОСОБА_2 18 544,03 грн матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 8 000,00 грн заподіяної моральної шкоди. На користь ОСОБА_3 стягнуто 5 000,00 грн завданої моральної шкоди. За результатами розгляду справи судом здійснено розподіл витрат на сплату судового збору та проведених у справі автотоварознавчих експертиз. З відповідача на користь позивачів у рівних частинах також стягнуто понесені останніми витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн для кожного.

До ухвалення рішення суду в справі, ОСОБА_1 на стадії судових дебатів заявлено на підставі ч.8 ст. 141 ЦПК України, що докази, які підтверджують витрати ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу будуть подані додатково в межах п`ятиденного терміну після ухвалення рішення судом по суті спору.

Викладена у письмових заперечення від 16.04.2026 позиція представника позивачів зводиться до того, що частина заявлених до відшкодування стороною відповідач витрат на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн відноситься до стадії перегляду Івано-Франківським апеляційним судом ухвали суду в цій справі від 03.10.2025, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до вирішення справи по суті. Інші витрати за надання правничої допомоги (ознайомлення із матеріалами справи та формування у ній правової позиції, участь в судових засіданнях суду першої інстанції, складання і подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення) є або явно завищеними, або не можуть вважатися неминучими.

Дослідивши наявні у справі докази, аргументи сторін у справі, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення поданої заяви про ухвалення додаткового рішення суду виходячи з такого.

Згідно з наявною у справі копією Договору про надання правничої допомоги від 20.10.2025 № 075/25-ц за надання правової допомоги, види якої вичерпно не визначені цим договором, ОСОБА_4 як клієнт повинен сплатити на користь адвоката Демиденко М.В. 15 000,00грн. гонорару. Однак в п.4.1. відповідно договору прямо зазначено, що конкретні види професійної правничої допомоги визначаються згідно з домовленістю сторін. Такою домовленістю обумовлюється не лише розмір гонорару адвоката, але й порядок його оплати, умови повернення тощо.

Згідно з п.5.1. договору за результатами надання правової допомоги адвокатом готується і надсилається іншій стороні акт про надані послуги, до змісту якого клієнт не вправі висловлювати будь-яких застережень, натомість повинен підписаний отриманий документ в межах 10 днів після його отримання.

Як вбачається з підписаного між сторонами договору від 20.10.2025 акта наданих послуг від 06.04.2026 за його умовами клієнт прийняв надані адвокатом послуги згідно з договором про надання правничої допомоги, який виконано. Клієнт підтвердив у акті, що оплачує надані згідно з переліком правничі послуги саме на момент підписання акта.

Водночас, заявник ОСОБА_1 додала й копію квитанції до прибуткового касового ордера № 13 від 20.10.2025, відповідно до якої представником прийнято на підставі укладеного договору 15 000,00 грн, що не повністю відповідає змісту вищенаведеного акта.

З наведеного суд доходить до висновку, що строк сплати ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу мав здійснюватися без попередньої оплати, а саме на момент підписання сторонами акта про надання послуг.

Тим не менше, на переконання суду, відповідні протиріччя не є істотними при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки вони стосуються договірних зобов`язань сторін та не заперечують факт внесення відповідачем ОСОБА_4 в касу адвоката обумовленого між сторонами розміру гонорару.

Ухвалюючи додаткове рішення суд зазначає, що відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення належить до основних засад цивільного судочинства (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, визначаються згідно з умовами договору та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою підлягають розподілу (п.1 ч.3 ст.133, п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Однак розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.4-6 ст.137 цього ж Кодексу).

У разі наявності відповідного клопотання суд не вправі відмовити стороні, яка понесла витрати на правничу допомогу, в їх стягненні повністю з іншої сторони, а лише зменшити такі витрати під час їх розподілу за результатами судового розгляду.

Водночас, у ч.2 ст.141 ЦПК України прямо зазначено, що всі інші судові витрати, крім судового збору, покладаються на сторони залежно від ухваленого рішення суду за результати розгляду позовних вимог. Зокрема, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (принцип пропорційності до розміру відхилених вимог процесуальний закон не передбачає навіть стосовно відповідача у справі).

Згідно з ухваленим у справі рішенням суду від 06.04.2026 позов задоволено частково, принаймі щодо самостійних вимог обидвох позивачів про відшкодування моральної шкоди.

Суд нагадує лише учасникам справи, що із заявлених ОСОБА_2 вимог майнового характеру в розмірі 68 544,03 грн (50 000,00+18 544,03) з відповідача стягнуто загалом 26 544,03 грн, що складає 38,72%. Стосовно іншого позивача – задоволено 25% заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. На думку суду, не буде суперечити процесуальному закону поділ визначеного у договорі розміру гонорару адвоката на рівні частин, адже у справі брали участь два позивачі як самостійні сторони в процесі, і в разі стягнення з позивачів заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу кожен із них міг понести не більше 7 500,00 грн (15 000,00:2) таких витрат.

Відтак, сторона відповідача за результатами розгляду справи не може претендувати на стягнення більш як 2 904,00 грн витрат на правничу допомогу з ОСОБА_2 (7 500,00х0,3872) та 1 875,00 грн (7 500,00х0,25) таких витрат з ОСОБА_3 , що становить 4 779,00 грн загалом.

Крім того, необхідно зазначити, що процесуальний закон не передбачає солідарного стягнення судових витрат з двох чи більшої кількості відповідачів у справі.

Суд додатково зазначає, що для приватного права є притаманною така властивість як розумність, яка характерна для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту і тлумачення не лише норм матеріального, але й процесуального права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц та від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 від 05.09.2022 та інші).

Відповідно до приписів ч.1,2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Невиконання цього обов`язку може бути підставою для суду у відмові відшкодувати судові витрати, за винятком сплаченого судового збору. Однак така відмова не є обов`язком суду.

Згідно з приписами ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті спору є, зокрема для відповідача, відзив на позовну заяву та заперечення.

Проте у відзиві на позовну заяву (а.с.146-151) відсутні будь-які відомості щодо попереднього (орієнтовного) розміру витрат ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу, що однак не дозволяє суду лише з огляду на цей факт повністю відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з позивачів. Відзив подавався 23.10.2025, тобто після фактичного внесення відповідачем у справі до каси адвоката згідно наданою копією прибуткового ордера від 20.10.2025 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу відповідно до підписаного між сторонами в день внесення грошових коштів договору № 075/25-ц. При цьому, визначена в Акті про надання послуг сума гонорару в розмірі 5 000,00 грн не прив`язана до кількості витрачених адвокатом годин його участі в судових засіданнях суду першої інстанції (на відміну від усіх інших частин гонорару) та отримана у день підписання договору з клієнтом навіть без підписаного акту про надання послуг.

Таким чином, суд погоджується із доводами представника позивачів, що понесені ОСОБА_4 витрати на підготовку та подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду в сумі 1 000,00 грн не можуть об`єктивно вважатися неминучими.

Отже, у сторони відповідача і (або) його представника фактично не існувало будь-яких перешкод завчасно до переходу суду в стадію ухвалення рішення подати копію договору про надання правничої допомоги, скласти та підписати акт наданих послуг і надати суду копію прибуткового касового ордера для вирішення питань розподілу витрат на правничу допомогу за результатами вирішення спору. Вказане дозволяє суду остаточно стягнути з позивачів шляхом розподілу на рівні частини 3 779,00 грн або 1 889,50 грн з кожного ((4 779,00-1 000):2) витрат на правничу допомогу.

З відповідача на корить позивачів вже стягнуто частину витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн рішенням суду від 06.04.2026, відтак провести на дату ухвалення додаткового рішення залік покладених на сторони у справі зустрічних витрат за правничу допомогу неможливо.

Суд не погоджується із аргументами представника позивачів про безпідставність заявлених до відшкодування витрат ОСОБА_4 за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, адже відповідним судом не вирішувався спір між сторонами по суті, а предметом апеляційного перегляду виступала лише ухвала Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області про відмову в забезпеченні позову за заявою ОСОБА_2 .

Керуючись ст.133-134,137,141,270 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 889,50 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 17.04.2026.

Суддя