Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №344/4682/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №344/4682/26

Суддя: Лазарів О. Б.

Справа № 344/4682/26

Провадження № 1-кп/344/914/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чернятин, Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого в ТзОВ «Укрспецоборонконтракт», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. Так, 26.08.2025 року постановою Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/3509/25, обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. За результатами апеляційного перегляду, який відбувся 17.10.2025 року, постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції — без змін. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її проголошення та є остаточною.

Незважаючи на вищевикладене, обвинувачений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність зазначених рішень суду, які набрали законної сили та будучи належно ознайомленим із ними, з метою їх умисного невиконання, щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», діючи всупереч рішенням судів не виконував вимоги постанов Сихівського районного суду м.Львова від 26.08.2025 року та Львівського апеляційного суду від 17.10.2025 року у справі №464/3509/25, у частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Зокрема, ОСОБА_5 , 24 грудня 2025 року о 13 год 31 хв у АДРЕСА_2 , керував автомобілем марки «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого, був зупинений працівниками поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що будучи позбавлений права керування транспортним засобом, він 24.12.2025 року на власному автомобілі повертався з медичного закладу, куди попередньо відвозив свою маму, в якої різко погіршився стан здоров`я. По дорозі на вул.Тисменицькій в м.Івано-Франківську його зупинили працівники поліції. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся просив суд суворо його не карати.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного, а саме те, що обвинувачений виключно негативно ставиться до вчиненного, позитивно характеризується за місцем праці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відповідно до висновку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті ч.1 ст.382 КК України, зокрема у виді штрафу, так як вказане покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: оптичний носій інформації DVD-R диск – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua