Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №344/3270/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 344/3270/26

Номер провадження 3/341/95/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

установив

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у керуванні транспортним засобом без права керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, за наступних встановлених суддею обставин.

06.02.2026 о 23 год 50 хв у м. Івано-Франківську по вул. Софрона Мудрого громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi S5, н. з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , без посвідчення водія, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Гр. ОСОБА_1 притягнуто 24.08.2025 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Крім того, постановою Івано-Франківського суду від 27.10.2025 у справі № 344/15485/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 01.04.2026 за клопотанням захисника справу направлено на розгляд до Галицького районного суду. Постанову від 01.04.2026 отримав і захисник і Петраш Р. І., про що наявні розписки.

Розгляд справи призначено на 17.04.2026, про що повідомлено особу та захисника шляхом надсилання повістки до електронних кабінетів. У судове засідання ОСОБА_1 та захисник не з`явились, заяв чи клопотань не подавали.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» в п. 41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У Івано-Франківському міському суді розгляд справи двічі відкладався за клопотанням захисту. Надалі за клопотанням захисту справу надіслано на розгляд за місцем проживання особи.

За час перебування справи на розгляді у суді два місяці особа та захисник жодних заперечень не подали.

З огляду на викладене, суддя констатує, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про зловживання правом на особисту участь під час розгляду справи, на захист, спрямована на затягування процесу розгляду протоколу, а тому дає підстави для висновку про можливість розгляду справи без його участі.

При цьому правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, з огляду на наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і відсутність обгрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на поведінку сторони захисту, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі особи.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суддя виходить з наступного.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Приписами ч. 2 ст. 126 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому за вище викладених обставин, доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 07.02.2026 серії ЕПР1 № 585066, в якому викладено суть порушення, дату, час і місце його вчинення, дані правопорушника, містяться підписи особи про ознайомлення з протоколом, роз`яснення їй прав, запис про відмову надати пояснення;

- довідці інспектора поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП у серпні 2026 року;

- повідомленні інспектора поліції про те, що громадянину ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування ТЗ не видавалось;

- відеозаписах працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу Audi S5, н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , оголошення причини зупинки, а саме через невідповідність кольору задніх покажчиків повороту вимогам українського законодавства. Надалі на вимогу пред`явити посвідчення водія особа повідомила про відсутність такого. Особі роз`яснено права, прочитано протокол, в якому ОСОБА_1 розписався.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який систематично порушує приписи статті 126 КУпАП, поведінку особи під час розгляду цієї справи, доходжу висновку про наявність підстав для накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк і це буде справедливе стягнення, достатнє для досягнення його мети, виховання особи, яка повторно протягом року вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчинення нових правопорушень.

При цьому суддя не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу Audi S5, оскільки такий належить третій особі, а не порушнику.

Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.

Водночас ОСОБА_1 чи його захисник не надали жодного доказу того, що особа не вчиняла відповідного правопорушення.

Таким чином, вважаю, що наявними у справі доказами доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.

При цьому, накладаючи адміністративне стягнення за частиною 5 статті 126 КУпАП, ураховую, що особа позбавляється саме права керування транспортним засобом на відповідний строк, а не свідоцтва про право керування. Дані підлягають внесенню до відповідної бази даних правоохоронного органу, що позбавляє особу можливості отримати посвідчення водія на право керування транспортним засобом протягом дії накладеного стягнення.

Так, відповідно до змісту пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340, посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Оскільки стягнення за ч. 5 статті 126 КУпАП передбачає саме позбавлення права керування транспортним засобом, а не позбавлення порушника посвідчення водія, яке є лише документом, який підтверджує наявність відповідного права на керування транспортними засобами, то, на переконання судді, відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не є перешкодою для накладення відповідного стягнення.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,0 грн.

Керуючись статтями 30, 126, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

постановив

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 0 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

До додаткового адміністративного стягнення у цій справі у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років приєднати невідбуту частину цього виду стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ