Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №938/443/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/443/26

Провадження № 3/938/237/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

якому роз`яснено ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,-

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 07.02.2026 року о 22.40 годин за місцем свого проживання, вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме умисно дав ляпаса та вчинив словесний конфлікт, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав вину у вчиненні правопорушення, вказавши, що 07.02.2026 року прийшов додому близько 23.00 годин і хотів поїхати на машині, жінка забрала ключі, тому почався словесний конфлікт, він почав її обзивати і сказав, що забере ключі силою. Дружина побігла до сусідів і викликала поліцію, в той час він пішов з дому, а на наступний день вони помирилися.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 07.02.2026 року її чоловік прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння, між ними почалася сварка, бо чоловік хотів взяти ключі від машини. Внаслідок цього чоловік висловлювався у її сторону нецензурною лексикою та вона йому у відповідь, пішовши до сусідів, викликала поліцію, а чоловік пішов у невідомому напрямку. Дітей в той час не було, вони спали. На наступний день вони з чоловіком помирилися, тому вона забрала заяву і притензій до чоловіка немає.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №254155 від 23.03.2026 року, а також іншими матеріалами справи, які досліджені в судовому засіданні.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №254155 від 23.03.2026рокувбачається, що ОСОБА_1 07.02.2026 року о 22.40 годин за місцем свого проживання, вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме умисно дав ляпаса та вчинив словесний конфлікт, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.

Також, цей протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний без будь-яких зауважень щодо його змісту особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді. При цьому ним у протоколі зазначено про те, що з текстом протоколу згідний, вину визнає.

У протоколі вказано потерпілу ОСОБА_2 із анкетними даними.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена також такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:

- постановою Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області від 26.02.2026 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026096130000009 від 08.02.2026 року зв`язку з тим, що потерпіла подала заяву про відмову від обвинувачення;

- витягом з ЄРДР кримінального провадження №12026096130000009 від 08.02.2026 року з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України, заявник ОСОБА_2 ;

- рапортом Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області з якого вбачається, що 07.02.2026 року о 22.44 годин надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 про те, що чоловік дебоширить, застосовує силу;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.02.2026 року від ОСОБА_2 , з якого вбачається, що 07.02.2026 року о 22.40 годин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив конфлікт з дружиною ОСОБА_2 , під час якого наніс декілька ударів в область обличчя та голови, внаслідок чого завдав їй тілесних ушкоджень;

- пояснення ОСОБА_2 від 07.02.2026 року, з якого вбачається, що 07.02.2026 року близько 22.40 годин чоловік ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство відносно неї, а саме погрожував фізичною розправою, а також наніс кілька ударів в область скроні на обличчі із лівої сторони;

- постанова від 25.02.2026 року про визнання потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні№12026096130000009 від 08.02.2026 року;

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 09.02.2026 року;

- протокол допиту потерпілої від 25.02.2026 року, в якому ОСОБА_2 вказала про відмову від проходження судово-медичної експертизи та показала, що 07.02.2026 року о 22.40 годин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив конфлікт з дружиною ОСОБА_2 , під час якого наніс їй один ляпас в обличчя;

- довідкою Верховинської селищної ради від 13.02.2026 року №372 про склад сім`ї ОСОБА_1 , який проживає без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входять дружина – ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_4 ;

- пояснення ОСОБА_1 ві д 23.03.2026 року, в якому він вказав про те, що 07.02.2026 року у нього з дружиною виник конфлікт, оскільки вона забрала ключі від автомобіля, бо він перебував у стані алкогольного сп`яніння та мав намір сісти за кермо; під час конфлікту він штовхнув випадково дружину, після чого вона пішла до сусідів та викликала поліцію.

Крім того, в матеріалах справи наявні:

- копія паспорта на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- інформація Служби у справах дітей Верховинської селищної ради від 25.02.2026 року на ім`я т.в.о. начальника Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області про те, що під час обстеження виявлено добрі умови проживання для виховання та розвитку трьох дітей ОСОБА_5 створюються належні умови. В сім`ї ОСОБА_5 відбувся конфлікт, але на час обстеження сім`я примирилася. Працівниками служби у справах дітей проведена профілактична бесіда щодо недопущення проявів домашнього насильства в результаті якої батьки будуть вирішувати конфліктні ситуації мирно.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на подружжя.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство відносно дружини, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

З урахуванням викладеного суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення шляхом накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

При таких обставинах, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання ним вини, суддя вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

У ч.2 ст.283 КупАП закріплено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Таким чином, направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вперше вчинив домашнє насильство, примирився з потерпілою, то суддя вважає за недоцільне застосовувати до нього ст.39-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Суддя Наталія ЧЕКАН