Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №193/494/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/494/26

Провадження № 3/193/167/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 квітня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Улянівка Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ "Екологічні переробні технології" Утилізація медичних відходів", РНОКПП: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ЕПР1 № 621333 від 22.03.2026, складеного інспектором 3 взводу 2 роти 1 батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Лагодою О.С., 22.03.2026 о 14:26 год., водій ОСОБА_1 , керував на 47 км. автодороги Н-11, біля сел. Софіївка Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області транспортним засобом - автомобілем «Фольксваген Пасат», н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідність обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, але в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав і пояснив, що справді 22.03.2026 він керував з 05:30 автомобілем «Фольксваген Пасат», н/з НОМЕР_2 , який переганяв своєму знайомому з м. Запоріжжя до м. Миколаєва. У Софіївському районі Дніпропетровської області на а/д Н-11 його зупинили працівники поліції через те, що на авто не горіли лампочки габаритних вогнів. Під час спілкування, працівники поліції почали підозрювати його у вживанні наркотичних засобів, посилаючись на те, що у нього очі не реагують на світло, бліде обличчя та тремтять руки, на що він їм відповів, що він ветеран російсько-української війни має кілька контузій, приймає знеболювальні, до того ж за кермом з самого ранку, тому очі дещо втомилися. Працівник поліції став вимагати пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікарні на що він безумовно погодився. Поліцейський повідомив, що для медичного огляду йому треба сісти в патрульне авто та поїхати в їх супроводі до відповідної лікарні у м. Кривому Розі. Він не заперечував, проте коли він став зачиняти автомобіль, то виявилося, що замок не працює і оскільки він їхав сам і був зупинений прямо посеред траси, він став просити поліцейських залишити когось з працівників поліції тут біля автомобіля та охороняти його до приїзду його з лікарні, але поліцейські відмовилися задовольнити його прохання і відмовилися для цієї мети викликати інший патруль. Після чого працівник поліції повідомив, що він ( ОСОБА_1 ) може відмовитися від проходження огляду і поліцейський у цьому разі складатиме адміністративний протокол, а він після цього може самостійно пройти огляд на стан сп`яніння у спеціалізованій лікарні за місцем його проживання. Після таких роз`яснень поліцейського він погодився відмовитися від проходження медичного огляду у лікарні і поліцейський склав протокол за порушення п. 2.5. ПДР України. Цього ж дня увечері він прибув до м. Миколаєва, де пройшов самостійно за рекомендацією поліцейського у КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» МОР за результатами якого він був тверезий, тобто без ознак наркотичного сп`яніння. Наголосив, що він ніколи наркотиків не вживав. Вважає, що працівник поліції діяв неправомірно, оскільки не роз`яснив наслідків складання відносно нього протоколу про відмову від проходження медичного огляду та безпідставно йому роз`яснив можливість самостійного проходження медичного огляду у лікарні, тому просив виправдати його у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Вислухавши доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції додано:

- протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 621333 від 22.03.2026 (а.с.1);

- направлення на огляд водія до КП «КБЛПД» Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2026 (а.с.2);

- рапорт працівника поліції від 22.03.2026 (а.с.3);

- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.4);

- диск з відеозаписом (а.с.5);

- картку обліку адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 12 розділу IІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (надалі Інструкції), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разів вчинення однієї з трьох окремих/самостійних умисних дій особи, зокрема: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ознаками відмови на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП вважається закінченим з моменту фіксації відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження такого огляду.

Відтак, для виникнення складу цього правопорушення за згаданою кваліфікуючою ознакою не має значення, що у подальшому цей водій надав суду висновок з самостійного звернення до лікарні за результатами медичного огляду якого він виявився тверезий.

Таким чином, склад цього адміністративного правопорушення передбачає обов`язкову суб`єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто у даному випадку суду необхідно встановлювати чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що після того, як працівник поліції по базі даних АРМОР виявив інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 у 2016 році до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейський відразу повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння і висловив вимогу пройти відповідний огляду у лікарні у м. Кривий Ріг. ОСОБА_1 , категорично заперечуючи з висновками поліцейського про наявність ознак наркотичного сп`яніння та власне самого факту вживання ним будь-коли наркотиків, повідомив, що є колишнім військовим, звільненим у запас і під час війни проти РФ він пережив кілька контузій унаслідок чого вжив знеболювальне «Деклофінак», а має дещо втомлені очі саме від тривалого перебування за кермом, проте працівник поліції, мотивуючи, що він не є лікарем, наполягав на дотриманні процедури і проїхати з ним до лікарні, на що ОСОБА_1 погодився. Водночас працівник став роз`яснювати, що він може відмовитися від проходження такого огляду, якщо він з якихось особистих причин не бажає це виконувати та зазначив, що у цьому разі поліцейський складе протокол, який направить до суду, а ОСОБА_1 може самостійно звернутися до лікарні і пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння і у разі, якщо він буде негативний, принести його до суду, який суд врахує для виправдання його у вчинені вказаного правопорушення.При цьому працівник поліції наголошував на серйозності наслідків встановлення факту наркотичного сп`яніння у лікарні, зокрема вказав, що у такому разі його буде відсторонено від керування автомобілем та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Незважаючи на такі роз`яснення ОСОБА_1 хотів пройти у супроводі працівників поліції відповідний огляд у лікарні м. Кривого Рогу та отримати висновок про відсутність ознак наркотичного сп`яніння, для того, як він пояснив, що б у подальшому інші працівники поліції по дорозі до м. Миколаєва не зупиняли його з таких самих підстав. Проте коли він став зачиняти свій автомобіль замок не спрацював і автомобіль ніяк не зачинявся, і працівники поліції повідомили, що вони не можуть залишити когось з співробітників для охорони цього автомобіля на час проходження ним медичного огляду у Кривому Розі і не несуть відповідальності за його схоронність. ОСОБА_1 продовжував категорично заперечувати проти вживання наркотиків, але відмовився на вимогу працівника поліції від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки з доводів ОСОБА_1 він не може залишити відчинений автомобіль без нагляду серед автодороги.

ОСОБА_1 надав до суду медичний документ, виданий 22.03.2026 КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» МОР з якого видно, що 22.03.2026 о 20:10 год. він звертався до вказаної лікарні, де здавав на дослідження сечу для виявлення наркотичних речовин, за результатами медичного огляду встановлено, що він тверезий, ознаки наркотичного сп`яніння відсутні.

Варто зауважити, що після того як працівник поліції виявив ознаки наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , то він його від подальшого керування транспортного засобу не відсторонив, оскільки ні відеозапис, ні будь-які інші матеріали адміністративної справи таких документів не містять.

Відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 23 названого Закону регламентовані основні повноваження поліції, серед яких виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень та вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (п.2 ч.1 цієї Статті)

Системний аналіз вказаних норм закону, вказує на те, що поліцейський, є представником органу правопорядку і має законом покладені на нього повноваження, у тому числі, з притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а тому є очевидним, що звичайний громадянин, яким є ОСОБА_1 , має безумовно коритися його законним вимогам та мати очікувану довіру від нього під час роз`яснення ним норм законодавства, яким він користується під час виконання своїх службових обов`язків.

Між тим, проаналізувавши досліджений відеодоказ, що наданий до матеріалів справи, суддя дійшов висновку, що працівник поліції, який складав протокол, неправильно повідомив ОСОБА_1 про його можливість пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я після складання протоколу про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, не роз`яснивши при цьому взагалі останньому наслідків такої відмови, що призвело до виникнення у водія через це хибного сприйняття безкарності таких дій.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суддя дійшов висновку, що згода ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння було зумовлена невірними (оманливими) роз`ясненнями посадової особи порядку та наслідків таких дій, а відтак не можна вважати, що ОСОБА_1 мав добровільне, усвідомлене волевиявлення на висловлювання відмови від проходження такого огляду, інших доказів, які безпосередньо надають суду можливість встановити наявність вини цього водія у вчиненні дій, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не місять, тому суддя доходить висновку про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю події та складу цього адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити з підстав зазначених п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Томинець