Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №205/13671/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/13671/25

Номер провадження2/205/153/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Мадьонової Я.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви тим, що згідно з судового наказу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_5 , доньки ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Згідно з ухвали Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30 жовтня 2024 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 з батьком – ОСОБА_1 . Зазначає, що 24 квітня 2010 року сторони зареєстрували шлюб, який було розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2023 року. Вказує, що відповідач разом зі службою органів опіки та піклування і поліцією передала сина ОСОБА_5 на постійне проживання з батьком, та до теперішнього часу неповнолітній син проживає з позивачем, але відповідач не сплачує аліменти на сина і не надає матеріальну допомогу на утримання їх сина, не приймає участь у його вихованні. При цьому відповідач працює, отримує дохід і може надавати матеріальну допомогу. На підставі викладеного, він звернувся до суду з цим позовом, в якому просив суд скасувати судовий наказ Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 травня 2023 року та постановити рішення, яким стягнути щоімісячно з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також витати пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача.

21 жовтня 2025 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про скасування судового наказу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 травня 2023 року та прийнято позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення аліментів і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що позивач не має постійного місця проживання, реєстрації і дитину - сина ОСОБА_5 взяв тимчасово, адже не має стабільного та фіксованого доходу. Вказує, що з квітня 2023 року позивач фактично не проживає та знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що позивач ніколи не сплачував аліменти на дітей за судовим наказом Ленінського районного суду м. Дніпропетровська №205/3654/23 від 22 травня 2023 року, а борг зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №72527779 станом на 13 листопада 2025 року становить 135 949,54 грн. Вважає, що питання стягнення аліментів вже було вирішено судовим наказом і стягувати аліменти на дитину вдруге є нелогічним до часу надання позивачем довідки про фактичне проживання дитини з ним, чи надання довідки про склад сім`ї з якої вбачається, що дитина фактично перебуває на її утриманні. Посилається на фактичне утримання нею обох дітей, але донька проживає постійно з нею, а син з метою уникнення контролю з її боку, тимчасово мешкає з батьком за різними тимчасовими адресами. Зазначає, що утримання сина здійснює вона шляхом надання йому готівки та переказу грошових коштів, оскільки має офіційну роботу і стабільний заробіток. Вказує на неспівмірність заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. і відсутність належних і допустимих доказів щодо здійснення витрат на оплату правової допомоги в заявленому позивачем розмірі.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року витребувано з Державної міграційної служби України інформацію щодо ОСОБА_1 .

Позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 у судовому засіданні було підтримано позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Заслухавши сторін та їх представників, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини сира в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 24 квітня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис №20 (а. с. 18).

Від подружнього життя сторони мають двох дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Червонопромінської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис №7, та доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис №838 (а. с. 19, 21).

Відповідно до довідки №15/20 про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянства України на підставі частини 1 статті 7 ЗУ «Про громадянство України» та відповідно до законодавства України є громадянином України з народження (а. с. 20).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідки №2170 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, яка видана Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 04 квітня 2023 року, судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані з 21 жовтня 2019 року: ОСОБА_6 (донька), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_3 (уповноважений власник) (а. с. 23).

В матеріалах справи також наявний договір оренди нерухомого майна №659 від 01 червня 2025 року, який укладений між ОСОБА_8 (орендодавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (орендарі), щодо строкового платного користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , разом із заявами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є сусідами ОСОБА_1 і підтвердили, що ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_5 проживають разом за адресою: АДРЕСА_3 .

Також судом встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2023 року у справі №205/3652/23, яке набрало законної сили 24 травня 2023 року, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розірвано шлюб між сторонами (а. с. 33-34).

Згідно з наказу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2023 року у справі №205/3654/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 268,40 грн. (а. с. 24).

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2024 року у справі №205/12501/23 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , також встановлено способи участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в першу та третю суботу місяця з 12.00 до 18.00 год. без присутності матері; в другу та четверту неділю місяця з 11.00 до 16.00 години без присутності матері, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2025 року, якою задоволено частково апеляційну скаргу, а рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2024 року скасовано в частині визначення місця проживання дитини і задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 з визначенням місця проживання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6 з матір`ю ОСОБА_3 , а в іншій частині рішення залишено без змін (а. с. 25-32).

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №346969 від 13 листопада 2025 року судом встановлено, що згідно з матеріалами виконавчого провадження №72527779, яке відкрито на виконання судового наказу №205/3654/23 від 22 травня 2023 року, станом на 13 листопада 2025 року наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 135 949,54 грн. (а. с. 96-98).

В матеріалах справи також наявні квитанції АТ КБ «Приватбанк»: за 16 травня 2023 року на суму 100 грн.; 01 липня 2024 року на суму 200 грн.; 31 липня 2024 року на суму 60 грн.; 30 серпня 2024 року на суму 100 грн.; 20 вересня 2024 року на суму 150 грн., 28 вересня 2024 року на суму 300 грн., 06 грудня 2024 року на суму 300 грн., зі змісту яких вбачається перерахування грошових коштів ОСОБА_3 отримувачу ОСОБА_5 (а. с. 100-101).

Частинами 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

У національному законодавстві України право дитини на утримання, що також прямо кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У роз`ясненнях, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ст. 182 СК України зазначено, що при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення. У цьому випадку суд виходить з того, що відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, має можливість самостійно визначати обсяг забезпечення себе роботою та відповідно отримання доходів від такої роботи, інших осіб на утриманні не має.

Згідно із ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів

Суд враховує п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, в якому судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Посилання сторони відповідача щодо ненадання позивачем відповідних документів, які підтверджують його місце проживання разом з сином, не заслуговують на увагу, оскільки суду було надано рішення суду, яким визначено місце проживання ОСОБА_5 з батьком, договір оренди нерухомого майна та заяви сусідів на підтвердження їх фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , а також факт проживання сина з батьком не заперечувався відповідачем.

Крім того, твердження сторони відповідача, що договір оренди житла не відповідає формі і змісту такого роду договорів, а надані заяви сусідів не містять їх паспортні дані, заслуговують на увагу, але суд вважає, що зазначені недоліки не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, враховуючи інші встановлені під час судового розгляду обставини справи.

Згідно із ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідачем не було надано жодних доказів відсутності у неї можливості сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

Надані стороною відповідача докази нерегулярного перерахування грошових коштів за період 2023-2024 роки на рахунок сина ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відмови у стягненні аліментів на користь позивача, як особи, з якою проживає неповнолітній син - ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2024 року, яким визначено місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2025 року у справі №205/12501/23.

Враховуючи встановлені судом обставини, виходячи із засад розумності, добросовісності, справедливості, та беручи до уваги ту обставину, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, суд погоджується із розміром аліментів на дитину у відповідності до встановлених обставин, що мають значення для вирішення цього питання, та вимог закону, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач будучи матір`ю дитини зобов`язана матеріально утримувати сина.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на цей час позивач ОСОБА_1 проживає з дитиною і самостійно здійснює догляд за дитиною, що не спростовано стороною відповідача, а у свою чергу суд не має відомостей про те, що відповідач є непрацездатною, що свідчить про можливість відповідача в достатній мірі надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах сум платежів за один місяць.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що з відповідача в дохід Держави повинно бути стягнено судовий збір у справі у розмірі 1 211,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 7, 55, 84, 141, 180 - 184, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76, 81, 133. 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) матері щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 09 вересня 2025 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах сум платежів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід Держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 17 квітня 2026 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя: Т.П. Терещенко