Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №176/5001/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/5001/25

провадження №2/176/674/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 квітня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Гусейнова К.А.,

секретар с/з Владімірова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2024 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій позивач просить усунути перешкоджання з боку відповідачів у користуванні майном шляхом вселення ОСОБА_1 до трикімнатної квартири, загальної площею 81,3 кв.м, житловою площею 55,1 кв.м., що знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів не вчиняти будь які перешкоди у користуванні ОСОБА_1 трикімнатною квартирою, загальної площею 81,3 кв.м, житловою площею 55,1 кв.м., що знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідачів надати комплект ключів від квартири АДРЕСА_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 .

Після смерті батька залишилась спадщина, яка складалась з 1/4 частки трикімнатної квартири, загальної площею 81,3 кв.м, житловою площею 55,1 кв.м., разом з сараєм № 437, площею 5,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка звернулась з відповідною заявою до нотаріуса і 06 червня 2025 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого позивачка набула права власності на зазначене майно.

В свою чергу, власниками інших частин спірної квартири, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2025 року, є: ОСОБА_3 - 1/4 частка, ОСОБА_2 - 1/6, ОСОБА_4 - 1/6; ОСОБА_5 - 1/6 частка.

Після оформлення прав власності на спадщину, позивачка, як співвласник квартири, намагалась реалізувати своє право на користування і володіння своїм майном, потрапити в квартиру, але двірні замки були змінені, а відповідачі не надали інший екземпляр ключів і не допускали до квартири.

Позивачка 30.09.2025 року навіть викликала наряд поліції, а пізніше направила відповідачам листа з вимогою щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, шляхом надання комплекту ключів для вільного доступу до квартири, і в заяві вказала дату, час і місце для передачі ключів.

Зазначений лист був отриманий 04 листопада 2025 року, але в назначений час відповідачі добровільно не передали ключі та не допустили позивачку до квартири, в зв`язку з чим було викликано представників поліції.

На звернення до поліції позивачу були надані відповіді, якими позивачу надані рекомендації, що оскільки між сторонами виникли цивільно-правові відносини, то для вирішення даного спору їй слід звернутися в приватному порядку до суду.

Оскільки відповідачі вчиняють позивачу перешкоди, щодо реалізації власних прав на належне їй майно, то представник позивача вважає, що таке право підлягає судовому захисту.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Лапшин В.В., належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Від представника позивача адвоката Лапшина В.В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками. Надано строк для подачі відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. На адресу суду повернулися поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заперечень щодо розгляду справи у їхній відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідачі не подали.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.04.1984 року, що батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1729 та посвідченого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. 06.06.2025 року, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1955 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина складається з 1/4 частки трикімнатної квартири, загальною площею 81,3 кв.м., житловою площею 55,1 кв.м., разом з сараєм №437, площею 5,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-9).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2025 року власниками інших частин спірної квартири є: ОСОБА_3 - 1/4 частка, ОСОБА_2 - 1/6, ОСОБА_4 - 1/6; ОСОБА_5 - 1/6 частка (а.с.10-14).

30.09.2025 року та 08.11.2025 року позивачка ОСОБА_1 зверталась до Відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з повідомленням про те, що співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не пускають її до квартири, змінили замки у дверях (а.с.17,18).

Однак, листами від 08.12.2025 року та від 09.12.2025 року Відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомило заявницю про те, що в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в приватному порядку при зверненні до суду (а.с.19,20).

31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу відповідачів письмове звернення з проханням усунути перешкоди в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , та 08.11.2025 року об 11 год. 00 хв. за вказаною адресою надати їй комплект ключів для можливості безперешкодного користування житлом (а.с.21).

Вказаний лист був отриманий відповідачами особисто, однак був залишений без реагування (а.с.22-24).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За положеннями ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, яких власник вважає прийнятними.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20), а також у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2023 року у справі № 759/11403/20 (провадження № 61-6579св23).

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позивач є співвласником 1/4 частини спірної квартири, а тому остання, як власник майна, має право користуватися та розпоряджатися спірним нерухомим майном.

Відповідачі перешкоджають вселенню позивача у спірну квартиру, не надають ключі для доступу у квартиру, що підтверджується дослідженими доказами.

Враховуючи, що відповідачі чинять перешкоди у здійсненні позивачем права користування власністю, право позивача підлягає захисту шляхом її вселення у спірну квартиру, а отже, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі по 605,5 грн з кожного.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 258, 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру - задовольнити.

Усунути перешкоджання з боку відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у користуванні майном шляхом вселення ОСОБА_1 до трикімнатної квартири, загальної площею 81,3 кв.м, житловою площею 55,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не вчиняти будь-які перешкоди у користуванні ОСОБА_1 трикімнатною квартирою, загальною площею 81,3 кв.м, житловою площею 55,1 кв.м., що знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надати комплект ключів від квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ,ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , судові витрати у розмірі 2422,40 грн, а саме по 605 гривень 60 коп з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України – в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ