Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №750/1143/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/1143/26 Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г.

Провадження № 33/4823/340/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд

у складі: головуючого-судді Салая Г.А.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2026 року,

У С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Місцевим судом зазначено, що 21 січня 2026 року о 23 год. 44 хв. в м. Чернігові по вул. Шевченка, 157, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що працівники поліції не повідомили йому причину зупинки, ознак сп`яніння, на які вказували поліцейські у нього не було, оскільки він не вживав наркотичних засобів, проте

у автомобілі поліцейського зізнався, що у минулому, десь два місяці тому були факти таких дурниць. Вважає, що з боку поліцейського була провокація, а долоні у нього пітніли, бо він боявся мобілізації. Вказує, що місцевий суд обставин справи не встановив, не досліджував відеозапис, про що зазначив у постанові, оскільки нібито він на цьому не наполягав. Вважає, що місцевим судом не були враховані ступінь його вини, індивідуальні риси, його спосіб життя.

Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши ОСОБА_1 , який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572327 від 22.01.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що поставив свій підпис та зазначив, що пояснення надасть у суді.

Згідно наявного в матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло. З даним направленням ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис, де він зазначив, що до лікаря не їде.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що на відеореєстратор поліцейського автомобіля зафіксовано рух автомобіля, який після подачі сигналу про зупинку зупинився, за кермом перебував ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм поліцейським виявлено у останнього ознаки наркотичного сп`яніння, крім того ОСОБА_1 зізнався, що вживав амфетамін тиждень тому. Водієві було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану сп`яніння у медичному закладі, однак водій відмовився, після чого було роз`яснено, що у такому випадку також настає відповідальність та буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позицію сторони захисту про не повідомлення поліцейськими причини зупинки його транспортного засобу та відсутність доказів наявності у нього в момент зупинки ознак алкогольного сп`яніння, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю.

На переконання апеляційного суду, працівниками поліції дотримані вимоги закону щодо засвідчення факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу.

Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Салай